Постанова № 75219362, 05.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/1283/17

Провадження № 22-ц/772/1012/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Герман О. С.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 рокуСправа № 144/1283/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Берегового О.Ю.,

суддів Войтка Ю.Б., Марчук В.С.,

за участю секретаря судового засідання Сніжко О.А., представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 23 січня 2018 року ухваленого в залі судових засідань місцевого суду під головуванням судді Теплицького районного суду Вінницької області Германа О.С., у цивільній справі за позовом приватного підприємства "АгроНіка" до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою та стягнення збитків,

встановив:

ПП «АгроНіка» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою, яка розташована на території Тополівської сільської ради Теплицького району Вінницької області та стягнення збитків.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що вказана земельна ділянка є власністю відповідача ОСОБА_3 відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

В січні 2010 року між позивачем ПП «АгроНіка» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі від 22 січня 2010 (кадастровий номер НОМЕР_1, площа 3,1329 га), який зареєстровано Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 31 грудня 2010 року за № 041005900408, строком на 10 років, тобто до 2020.

29 квітня 2017 року при спробі працівників підприємства приступити до посіву зазначеної вище земельної ділянки, було виявлено, що її самовільно засіяно відповідачем.

На вимоги представників ПП «АгроНіка» не використовувати вищевказану земельну ділянку до закінчення терміну дії договору оренди землі, відповідач відповів відмовою та повідомив, про те що не дасть можливості ПП «АгроНіка» користуватися його земельною ділянкою.

Вважаючи, що своїми неправомірними діями відповідач ОСОБА_3, унеможливив використання позивачем ПП «АгроНіка» земельної ділянки відповідно до договору оренди землі, та завдав матеріальної шкоди підприємству, позивач просив усунути перешкоди чинені ОСОБА_3 позивачу ПП «АгроНіка» у користуванні вищевказаною земельною ділянкою, шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, які перешкоджають ПП «АгроНіка» використовувати дану земельну ділянку та стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 13189 грн. 42 коп., штраф у розмірі 2981 грн. 37 коп., судові витрати у справі.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 23 січня 2018 року позов приватного підприємства «АгроНіка» до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою та стягнення збитків - задоволено.

Усунуто перешкоди, які вчинені ОСОБА_3 приватному підприємству «АгроНіка», с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області, в користуванні земельною ділянкою, загальною площею 3,1329 га за кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Тополівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, на підставі договору оренди земельної ділянки від 22 січня 2010 року укладеного між ОСОБА_3 та приватним підприємством «АгроНіка», шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, які перешкоджають приватному підприємству «АгроНіка» використовувати дану земельну ділянку.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача приватного підприємства «АгроНіка», с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області (ЗКПО 30002541, МФО 322313, інд. под. № 300025402182), збитки у розмірі 13189 (тринадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять)грн. 42 коп. та штраф у розмірі 2981 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 37 коп.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача, приватного підприємства «АгроНіка», с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області, судові витрати, які складаються із сплати судового збору в розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що під час розгляду справи знайшли своє підтвердження обставини, щодо перешкоджання в користуванні орендованою земельною ділянкою ПП «АгроНіка» відповідачем ОСОБА_3, тому необхідно захистити право орендаря на використання вищевказаної земельної ділянки, а також стягнути заподіяні збитки.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, винесення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявником жодним чином не порушувались права позивача на користування спірною земельною ділянкою, оскільки договір оренди зазначеної земельної ділянки від 2010 року він не підписував, про його існування взнав лише в 2018 році.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції частково не відповідає цим вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ПП «АгроНіка» та відповідачем ОСОБА_3, укладено договір оренди землі від 22 січня 2010 року, строком на 10 років, щодо земельної ділянки площею 3,1329 га, яка знаходиться на території Тополівської сільської ради Теплицького району (а.с. 6) та належить відповідачу.

Державну реєстрацію даного договору проведено Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 31 грудня 2010 року за № 041005900408.

В листі № 0702/04-Б-116-7 від 17 жовтня 2017 року Департаменту агропромислового розвитку екології та природних ресурсів Вінницької ОДА надісланого на звернення ПП «АгроНіка» зазначено про те, що в порушення ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавцем ОСОБА_3 на вказаній вище земельній ділянці проведено сільськогосподарські роботи.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець зобов'язаний, зокрема, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановивши, що укладений між позивачем ПП «АгроНіка» та відповідачем ОСОБА_3 договір від 22 січня 2010 року, на момент розгляду справи не було припинено, розірвано чи в установленому законом порядку визнано недійсним, за наявності перешкод зі сторони останнього у використанні земельної ділянки відповідно до договору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не мав правових підстав для використання спірної земельної ділянки у власних цілях.

Доводи скаржника відносно того, що про зазначений договір оренди він не знав, його не підписував, на увагу не заслуговують, оскільки всупереч вимог ст. 81 ЦПК України вони не підтверджені відповідними доказами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення збитків ПП «АгроНіка» посилалось на те, що розмір завданих підприємству збитків становить 13189,42 грн., які, на їх думку, підлягають відшкодуванню в рахунок проведеного комплексу агротехнічних заходів, а саме дискування у два сліди, внесення мінеральних добрив (діамофоска) та аміачної води.

Однак, за змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 аласникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не дотримано вимог Порядку щодо обчислення розміру збитків завданих ОСОБА_3, розрахунок їх розміру, наданий позивачем, у розумінні ст. 81 ЦПК України, не може вважатися належним доказом та є недоведеним, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Поряд з цим, позивач просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 2981,37 грн., що становить 20% орендної плати відповідно до п. 41 договору оренди від 22 січня 2010 року.

У п. 41 даного договору зазначено, що за перешкоджання орендарю у використанні орендованої ним земельної ділянки, орендодавець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від розміру річної орендної плати.

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1693,85 грн. на рік.

Отже, штраф за перешкоджання орендарю у використанні орендованої ним земельної ділянки слід рахувати виходячи з зазначеної суми, відтак він становить 338,77 грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Наведені в апеляційній скарзі доводи з приводу порушення місцевим судом норм процесуального права не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону і не спростовують вірних висновків суду.

Враховуючи викладене, рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 23 січня 2018 року в частині стягнення збитків слід скасувати, в частині стягнення штрафу змінити, зменшивши розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача з 2981,37 грн. до 338,77 грн., а в іншій частині залишити без змін.

Зважаючи на часткове задоволення позову та апеляційної скарги, слід провести розподіл судових витрат понесених сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 23 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь приватного підприємства «АгроНіка», с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області (ЗКПО 30002541, МФО 322313, інд. под. № 300025402182), збитків у розмірі 13189 (тринадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять)грн. 42 коп. скасувати. В цій частині ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову приватного підприємства "АгроНіка" до ОСОБА_3 про стягнення збитків у розмірі 13189 (тринадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять)грн. 42 коп. відмовити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 23 січня 2018 року в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача приватного підприємства «АгроНіка», с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області (ЗКПО 30002541, МФО 322313, інд. Под. № 300025402182) штрафу змінити, зменшивши його розмір, що підлягає стягненню до 338,77 грн.

В частині розподілу судових витрат рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 23 січня 2018 року змінити, зменшивши розмір судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь приватного підприємства «АгроНіка», с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області за подання позовної заяви з 3200 грн. до 1633,60 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з позивача, приватного підприємства «АгроНіка», с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області на користь ОСОБА_3 2349,60 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги, пропорційно задоволеним вимогам.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 липня 2018 року.

Суддя-доповідач: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: О.Ю. Береговий