Ухвала суду № 75218728, 09.07.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16428/18

У х в а л а

"09" липня 2018 р. м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький технічний електромонтажний центр» про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ « Вінницький технічний електромонтажний центр» про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

Так, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2018 року розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн), а майнового характеру - 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн), і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (8810 грн.).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивач просить суд розстрочити сплату судового збору відповідно до ст.136 ЦПК України у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем та отриманням правової допомоги в центрі безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Аналогічну норму містить і Закон України «Про судовий збір».

За змістом вказаних норм єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Тобто особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, позивач, подаючи вказану заяву, жодних доказів на підтвердження своїх доводів не надав. Подання лише клопотання та характер спору не можуть бути підтвердженням майнового стану сторони.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про розстрочення позивачу сплати судового збору.

Враховуючи вищевказані обставини суд, зважаючи на положення ч.1 ст.185 ЦПК України вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладе та керуючись ст. ст. 133, 136, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький технічний електромонтажний центр» про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – залишити без руху та надати позивачу п’ятиденний строк з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: