Вирок № 75217009, 03.07.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/929/18

Справа № 643/6020/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018 Московський районний суд м. Харкова у складі : головуючої судді Букреєвої І.А., при секретарі судового засідання Саілян Д.В., за участю прокурора Марюхна Ю.І. , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220470001956 від 10.04.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Харкова, українцю, громадянину України, з вищою освітою, не працюючому, не одруженому, раніше не судимому, зареєстрованому та мешкаючому за адресою : АДРЕСА_1

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 08.04.2018 приблизно о 23:15 год. , перебуваючи біля станції метро «Студентська» за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 21, де побачив раніше незнайому ОСОБА_2, у якої в руці знаходився мобільний телефон. В цей момент, ОСОБА_1, діючи за раптово виниклим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи при цьому корисливу мету, підійшов до ОСОБА_2 та з метою отримання доступу до мобільного телефону ОСОБА_2, сповістив останній неправдиві данні про необхідність отримання мобільного телефону, що належить потерпілій для здійснення дзвінка. Потерпіла ОСОБА_2 не підозрюючи про злочинний задум ОСОБА_1, передала останньому свій мобільний телефон ТМ «Samsung J3» іmеi-1 НОМЕР_1, іmеі-2 НОМЕР_2, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1768 від 20.04.2018 року - 3300,00 грн. На що, ОСОБА_1 доводячи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна потерпілої до кінця, діючи відкрито для ОСОБА_2 та проти її волі, разом з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення втік. Після чого ОСОБА_1, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, таким чином спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 3300,00 грн.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, просив затвердити угоду про примирення. Вказав, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи, події вчинення ним злочину вірно відображені. У вчиненому щиро кається, обіцяє у майбутньому правопорушень не вчиняти.

Потерпіла ОСОБА_2 просила затвердити угоду про примирення.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України , як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж ).

10.05.2018 р. між обвинуваченим та потерпілою укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.

Згідно даної угоди останні дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.186 КК України , та покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян , тобто у розмірі 850 грн.

В судовому засіданні обвинувачений просив суд затвердити угоду про примирення, яка досягнута ним з потерпілою.

Потерпіла матеріальних претензій до обвинуваченого не має і вони досягли угоди про примирення.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим).

Згідно із ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, який не є тяжким .

Як випливає із змісту угоди від 10.05.2018 р., вона відповідає вимогам ст.471 КПК України та закону.

Судом перевірялись обставини, що викладені у ст.ст.473-474,394,424 КПК України і з'ясовано, що обвинувачений, потерпілий цілком розуміють права, обов'язки та наслідки укладання і затвердження даної угоди.

Судом також вивчалась особа обвинуваченого і встановлено, що останній раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра або нарколога не перебуває, має постійне місце проживання.

Тяжких наслідків від скоєння злочину немає.

Вищенаведене дає суду правові підстави для затвердження угоди про примирення.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Питання розподілу процесуальних витрат та долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.ст. 100, 124 КПК України.

Під час проведення досудового розслідування запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався, суд також не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.373,374,475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 10.05.2018 р., укладену між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян , тобто у розмірі 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України судові витрати , понесені при проведенні експертизи в розмірі 572 грн.

Вирок може бути оскаржений через районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

СУДДЯ: