Рішення № 75216962, 04.07.2018, Кельменецький районний суд Чернівецької області

04.07.2018

Справа №717/553/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого – судді: Туржанського В.В.

за участі секретаря: Тихоненко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Представник позивача ОСОБА_2 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить стягнути з ОСОБА_1, 22 вересня 1951р.н., ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ТзОВ „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів” (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, р/р 26500000127002 в ПАТ „ТАСкомбанк”, МФО 339500) суму заборгованості за кредитними договорами:

1.кредитний договір № 500395819 від 25 липня 2013 року в сумі 35822 гривні 17 копійок, з яких:

-11917 гривень 80 копійок – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-4131 гривня 90 копійок – сума заборгованості за відсотками;

-7372 гривні 47 копійок – сума заборгованості за комісією;

-12400 гривень – сума заборгованості по штрафам.

2.кредитний договір № 500365625 від 23 квітня 2013 року в сумі 31844 гривні 87 копійок, з яких:

-12565 гривень 21 копійка - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-3 гривні 10 копійок - сума заборгованості за відсотками;

-7576 гривень 56 копійок - сума заборгованості за комісією;

-11700 гривень - сума заборгованості по штрафам,

а всього 67667 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів” понесені судові витрати.

ВСТАНОВИВ:

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. В поданому до суду клопотанні представник позивача ОСОБА_3 просить розглянути справу за відсутності представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Враховуючи, що відповідачка не продала відзив та згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідачки на підставі наявних в справі доказів.

Судом встановлено, що 23 квітня 2013 року між ПАТ „Альфа-Банк” та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір. Згідно даного договору відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 13850 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 0,01 % річних. Пунктом 2.8 договору передбачено, що комісійна винагорода банку за управління кредитом становить 2,75% від суми кредиту і сплачується щомісячно. Згідно до пункт 4 договору, позичальник зобов’язалася за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним та/або комісій та/або інших платежів сплатити банку штраф у розмірі – якщо сума кредиту становить суму до 20 000 гривень - 150 гривень за перший прострочений платіж, та 350 гривень за кожний наступний прострочений платіж поспіль. Повернення кредиту, сплата процентів та інших платежів здійснюється щомісячно, рівними частинами у сумах і в терміни та на умовах визначених договором і відповідно до графіку платежів який є додатком №1 до договору і його частиною. Згідно додатку №1 до кредитного договору відповідачка повинна була щомісяця починаючи з травня 2013 року до квітня 2016 року включно сплачувати 702 гривні 19 копійок, а саме в рахунок погашення основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, за інші послуги банку (валютно-обмінні операції, юридичне оформлення, тощо).

Вказані обставини стверджуються копією кредитного договору №500365625 та копією додатку №1 до цього кредитного договору.

25 липня 2013 року між ПАТ „Альфа-Банк” та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір. Згідно даного договору відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 12188 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 14,99 % річних. Пунктом 2.8 договору передбачено, що комісійна винагорода банку за управління кредитом становить 2,05% від суми кредиту і сплачується щомісячно. Згідно до пункт 4 договору, позичальник зобов’язалася за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним та/або комісій та/або інших платежів сплатити банку штраф у розмірі – якщо сума кредиту становить суму до 20 000 гривень - 150 гривень за перший прострочений платіж, та 350 гривень за кожний наступний прострочений платіж поспіль. Повернення кредиту, сплата процентів та інших платежів здійснюється щомісячно, рівними частинами у сумах і в терміни та на умовах визначених договором і відповідно до графіку платежів який є додатком №1 до договору і його частиною. Згідно додатку №1 до кредитного договору відповідачка повинна була щомісяця починаючи з серпня 2013 року до липня 2016 року включно сплачувати 672 гривні 30 копійок, а саме в рахунок погашення основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, за інші послуги банку (валютно-обмінні операції, юридичне оформлення, тощо).

Вказані обставини стверджуються копією кредитного договору №500395819 та копією додатку №1 до цього кредитного договору.

Отже, між ПАТ „Альфа-Банк” та відповідачкою відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання. Згідно договорів відповідачка зобов’язалася щомісячно сплачувати відповідні платежі за кожним із договорів.

Відповідачка не виконала свої зобов’язання за договором від 23 квітня 2013 року, щодо оплати частки боргу у встановлений договором строк та не повернула 12565 гривень 21 копійку кредиту, не сплатила 3 гривні 10 копійок відсотків, 7576 гривень 56 копійок комісії та 11700 гривень штрафів.

Відповідачка також не виконала свої зобов’язання за договором від 25 липня 2013 року, щодо оплати частки боргу у встановлений договором строк та не повернула 11917 гривень 80 копійок кредиту, не сплатила 4131 гривню 90 копійок відсотків, 7372 гривні 47 копійок комісії та 12400 гривень штрафів.

Вказані обставин стверджуються розрахунками заборгованості.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

30 вересня 2014 року між ПАТ „Альфа-Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДАТА ОСОБА_4” було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТзОВ „ДАТА ОСОБА_4” перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитними договорами від 23 квітня та 25 липня 2013 року.

10 жовтня 2016 року між ТзОВ „ДАТА ОСОБА_4” та ТзОВ „Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів” (далі ТзОВ „ФК „ЄАПБ”) було укладено договір факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ, у відповідності до умов якого, ТзОВ „ДАТА ОСОБА_4” відступило ТзОВ „ФК „ЄАПБ” належне йому право вимоги до відповідачки за кредитними договорами від 23 квітня та 25 липня 2013 року .

Вказані обставини стверджуються копіями договорів факторингу та витягом з додатку №1-1 до договору факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ.

У відповідності до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.526 ЦК України, - зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч умовам кредитних договорів, відповідачка не виконала свої зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості. Таким чином відповідачка має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором від 23 квітня 2013 року №500365625 в сумі 12565 гривень 21 копійка за основною сумою боргу, 3 гривні 10 копійок заборгованості за відсотками, 7576 гривень 56 копійок заборгованості за комісією та 11700 гривень заборгованості за штрафами.

Відповідачка також має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором від 25 липня 2013 року №500395819 в сумі 11917 гривень 80 копійок за основною сумою боргу, 4131 гривня 90 копійок заборгованості за відсотками, 7372 гривні 47 копійок заборгованості за комісією та 12400 гривень заборгованості за штрафами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає. що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідачка в порушення умов договорів, які згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов’язковими до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовилася від своїх зобов’язань за цими договорами, порушила свої зобов’язання по поверненню суми позики за договорами. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

Суд вважає вимоги про стягнення з відповідачки комісій безпідставними виходячи із наступного. Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом (стаття 215 ЦК України).

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України „Про захист прав споживачів”.

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів”, в редакції чинній на момент укладення кредитних договорів, кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга – це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Таким чином, умова договорів про сплату комісії за управління кредитом, надання (інформації ) виписок за рахунком не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України „Про захист прав споживачів” і є нікчемною.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у стягненні з відповідачки комісій слід відмовити.

Крім того, суд також враховує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази надання відповідачці (інформації ) виписок за рахунком.

Таким чином нарахування заборгованості по комісії є протиправним.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовну заяву ТзОВ „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами слід задовольнити частково і з відповідачки слід стягнути на користь позивача 24268 гривень 31 копійку в рахунок заборгованості за кредитним договором від 23 квітня 2013 року , в тому числі: основний борг в сумі 12565 гривень 21 копійка, заборгованість по відсотках в сумі 3 гривні 10 копійок, та 11700 гривень штрафів за несвоєчасність виконанням зобов’язань по договору.

З відповідачки слід стягнути на користь позивача 28449 гривень 70 копійок в рахунок заборгованості за кредитним договором від 25 липня 2013 року , в тому числі: основний борг в сумі 11917 гривень 80 копійок, заборгованість по відсотках в сумі 4131 гривня 90 копійок, та 12400 гривень штрафів за несвоєчасність виконанням зобов’язань по договору.

Таким чином , всього з відповідачки на користь позивача слід стягнути 52718 гривень 01 копійку.

Суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1372 гривні 73 копійки в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Вказані вище обставини стверджуються взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів”, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014, яке розташоване в м. Київ, вулиця Симона Петлюри будинок 30, до ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, жительки с. Нелипівці Кельменецького району Чернівецької області, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів” 52718 (п’ятдесят дві тисячі сімсот вісімнадцять) гривень 01 (одну) копійку заборгованості за кредитними договорами та 1372 (одну тисячу триста сімдесят дві) гривні 73 (сімдесят три) копійки в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 09 липня 2018 року.

Суддя: