Ухвала суду № 75216127, 10.07.2018, Городоцький районний суд Львівської області

441/701/17

2-а/441/8/2018

УХВАЛА

с у д о в о г о з а с і д а н н я

10.07.2018 року Городоцький районний суд Львівської обл. у складі:

головуючого-судді Українець П.Ф.,

за участі секретаря Пеленської Х.О.

представника Хом’яка О.Г.

розглянувши заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" про відвід головуючого-судді від участі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" до Городоцької міської ради Львівської обл., третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській обл. та інші про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,-

в с т а н о в и в:

директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" подав заяву про відвід головуючого-судді Українець П.Ф. від участі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" до Городоцької міської ради Львівської обл., третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській обл. та інші про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Заяву мотивував в основному тим, що суддя 11.04.2018р., ухвалюючи рішення про залучення до участі у справі третіх осіб, грубо порушив норми процессуального права, що в подальшому може призвести до порушення норм матеріального права, а відтак прийняття незаконного рішення у справі, що викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

В судовому засіданні представник позивача заяву підтримав з мотивів у ній наведених.

Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з'явились.

Заслухавши представника позивача, вивчивши заяву, суд приходить до наступного висновку.

Так, ч. 1 ст. 36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо зявляються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Із змісту заяви про відвід судді та пояснень представника позивача убачається, що така по суті грунтується на незгоді позивача із процесуальними рішеннями суду від 11.04.2018р.

Разом з тим, при вирішенні питання про наявність підстав для відводу, суд не вправі розглядати та давати оцінку законності та обґрунтованості процесуальним рішенням та діям судді, який розглядає справу, як суд першої інстанції. Всі питання щодо наявності порушення суддею вимог процесуального закону вирішуються згідно з розділом ІІІ КАС України.

Отже, сторони і треті особи, після закінчення розгляду справи по суті та прийняття судом остаточного судового рішення, у разі незгоди із прийнятим судовим рішенням, можуть включити до апеляційної скарги, крім вказаних у ній підстав для оскарження, також і посилання на процесуальні рішення суду, в т.ч. і ті, які стали підставою для подання заяви про його відвід, і в такому разі будуть предметом розгляду в апеляційному порядку відповідно до вимог КАС України.

Тому прийняття судом 11.04.2018р. процессуальних рішень, в т.ч. про залучення до участі у справі третіх осіб, не може свідчити про упередженість судді Українець П.Ф. при розгляді справи.

Згідно ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Оскільки суд дійшов висновку про необгрунтованість заявленного відводу, справу слід передати до канцелярії суду для визначається судді, який у порядку, встановленому частиною першою ст. 31 КАС України, вправі розглянути заяву про відвід, а на час розгляду вказаної заяви провадження у справі зупинити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" про відвід судді Українець П.Ф. від розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" до Городоцької міської ради Львівської обл., третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській обл. та інші про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування передати до канцелярії суду, для визначення судді, який в порядку ст. 31 КАС України, вправі розглядати питання про відвід.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" до Городоцької міської ради Львівської обл., третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській обл. та інші про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування зупинити, до вирішення питання про відвід.

Ухвала, в частині зупинення провадження у справі, може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів.

Суддя Українець П.Ф.