Постанова № 75215766, 10.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи № 759/11927/13-ц

Апеляційне провадження 22-ц/796/5754/2018

Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Махлай Л.Д.,

суддів Кравець В.А.,Стрижеуса А.М.

при секретарі Борисенко Д.В.

учасники справи

стягувач Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»

боржник ОСОБА_1

суб'єкт

оскарження Державний виконавець Святошинського районного відділу

державної виконавчої служби м. Києва

Головного територіального управління юстиції у м. Києві

Компанець Руслан Вікторович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», подану через представника ОСОБА_3, на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року, постановлену під головуванням судді Сенька М.Ф., у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, заінтересовані особи: державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Компанець РусланВікторович, ОСОБА_1,

в с т а н о в и л а :

у/н справи № 759/11927/13-ц № а/п 22-ц/796/5754/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Сенько М.Ф.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д. 05.10.2017 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду зі скаргою, в якій просило визнати бездіяльність державного виконавця Компанця Р.В. Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві по виконавчому провадженню ВП № 49571436 від 14.09.2017 року незаконною, скасувати постанову про повернення виконавчого листа стягувачу та вирішити питання про продовження виконавчих дій посилаючись на те, що державним виконавцем не вжито всіх необхідних заходів для виконання рішення суду, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а тому постанова держаного виконавця є формальною і підлягає скасуванню, як незаконна.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.03.2018 року в задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ПАТ «Родовід Банк», через представника подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити скаргу. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права. А саме, державним виконавцем не було вжито всіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Зокрема не здійснено запитів до органів Державної фіскальної служби, органів Пенсійного фонду України, банківських установ, не проведено дій, направлених на розшук майна боржника. Виконання рішення є складовою права на справедливий суд, а повернення виконавчого листа без виконання порушує право заявника на справедливий суд.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2013 року стягнуго з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 38 002, 96 доларів США, що еквівалентно 303 757, 66 грн, пеню та 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 182 592, 20 грн та 3 441 грн судового збору.

На виконання даного рішення 29.11.2013 року було видано виконавчий лист.

14.09.2017 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві КомпанецьР.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що транспортний засіб не розшукано протягом року.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що повернення виконавчого листа є обґрунтованим.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 цього Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Підстави повернення виконавчого документа стягувачу викладені у ст. 37 цього Закону.

14.09.2017 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Компанець Р.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у матеріалах справи відсутня постанова про розшук боржника чи транспортних засобів боржника. Відсутні будь - які дані про те, що розшук боржника чи транспортних засобів боржника здійснювався поліцією, не з`ясував день оголошення розшуку, якщо такий оголошувався.

Так, в ухвалі суду зазначено про те, що у боржника із майна виявлено лише автомобіль НОМЕР_1, проте на вимогу передати автомобіль боржник не відреагував, внаслідок чого автомобіль було оголошено в розшук та протягом року з дня оголошення автомобіля в розшук автомобіль не було виявлено. Разом з тим, будь - яких документів, які б підтверджували такі висновки суду у матеріалах справи відсутні.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено заходи примусового виконання рішень.

Права та обов'язки державного виконавця визначені у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи не вбачається, що державний виконавець звертався до суду з питанням про застосування приводу до боржника чи для вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника з метою виявлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення (меблі, техніка, телефон тощо), а також відсутні дані про звернення до управління Пенсійного Фонду та до фіскальної служби з метою з`ясування наявності у боржника доходів.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції помилково виходив з того, що державний виконавець виконав всі вимоги передбачені Законом України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець не надав будь - яких доказів вчиненні всіх, передбачених законом дій для фактичного виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду.

Оскільки державний виконавець не вчинив всіх дій, необхідних для примусового виконання рішення суду скарга в частині визнання бездіяльності державного виконавця незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого листа стягувачу є законною та обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Вимоги скарги про вирішення питання про продовження виконавчих дій не можуть бути задоволені, оскільки скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві уже є підставою для продовження виконавчих дій.

За вказаних обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року скасувати.

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Визнати бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Компанець Руслана Вікторовича незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 14 вересня 2017 року.

В іншій частині скарги відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений 10.07.2018 року.

Головуючий

Судді