Постанова № 75215742, 10.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року

м. Київ

справа № 753/10497/17

провадження № 22-ц/796/5817/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А.,

суддів - Борисової О.В., Махлай Л.Д.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»

відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - Цурки НаталіїОлександрівни

на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2018 рокуу складі судді Шклянки М.П.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року представник позивача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Боярин М.П. звернувся з позовною заявоюпро стягнення заборгованості, в якій просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як солідарних боржників, на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у сумі 191 713,43 грн. та судовий збір у розмірі 2 875,70 грн.

21 травня 2018 року в судовому засіданні, під час розгляду справи, представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення відрядження відповідача у в/ч А 2167 в зоні проведення АТО (Операції Об'єднаних Сил) на території Донецької та Луганської областей.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, 25 травня 2018 року представник позивача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Цурка Н.О. подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі та направити справу до Дарницького районного суду м. Києва для поновлення провадження та продовження розгляду, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, постановленою внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні усіх фактичних обставин справи, не дослідивши і не надавши належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Посилаючись на пункт 1 частини першої та частину третю статті 252 ЦПК України, вказує, що, зупинивши провадження у справі, суд зробив передчасний та необґрунтований висновок, оскільки представництво ОСОБА_1 в суді здійснював його представник ОСОБА_5

Зазначає, що відповідно до статті 252 ЦПК України зупинення провадження у справі є правом суду, а не обов'язком.

Крім того, посилаючись на правові висновки Верховного Суду України, статтю 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, постанову Пленуму ВССУ та статтю 157 ЦПК України, зазначає, що суд, задовольняючи клопотання про зупинення провадження у справі, посприяв затягуванню процесу, оскільки розгляд справи триває з вересня 2017 року, судове засідання неодноразово відкладалося, при цьому зібрані всі можливі докази, які необхідні для ухвалення рішення.

Також, звертає увагу на те, що банк перебуває у стані ліквідації відповідно до рішення № 230 від 18 грудня 2015 року.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Відповідно до п. 8 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIIIвід 03.10.2017, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIIIАпеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд виходив з того, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, вибув у відрядження в зону проведення антитерористичної операції, а також з обов'язку суду в такому разі зупинити провадження у справі.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом, ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України за контрактом, сержантом на посаді водія Дарницького районного у м. Києві військового комісаріату, який згідно Наказу військового комісара Дарницького районного у м Києві військового комісаріату (по стройовій частині) від 26 березня 2018 року № 16 вважається таким, що вибув у відрядження з 28 березня 2018 року для виконання службових (бойових) завдань в зоні АТО на території Донецької та Луганської областей.

Згідно статті другої Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

До видів військової служби зокрема відноситься: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

Строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.

На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, у разі закінчення строку контракту можуть укласти новий контракт на проходження військової служби.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, зокрема, поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Як убачається з матеріалів справи, відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, який проходить військову службу за контрактом та згідно наказу від 26 березня 2018 року № 16 відправлений у відрядження до зони антитерористичної операції для виконання службових (бойових) завдань, що підтверджується витягом з наказу військового комісара Дарницького районного у м. Києві військового комісаріату (по стройовій частині) від 26 березня 2018 року № 16 (а.с. 208).

Відповідно до вимог статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, зупинення провадження в даному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта щодо права суду на зупинення провадження у справі відповідно до приписів статті 252 ЦПК України, оскільки зазначені в цій статті підстави для зупинення провадження не стосуються правовідносин, які склалися в даній справі, а норми цієї статті не регулюють такі правовідносини. Адже в процесі регулювання конкретних відносин перевага (пріоритет) надається не загальним нормам, а спеціально розрахованим на певну сукупність відносин.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, порушив завдання та принципи цивільного судочинства щодо розумності строків розгляду справи, є необґрунтованими, оскільки статтею 251 ЦПК України чітко окреслені випадки, в яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, а у статті 253 Кодексу визначені строки, на які зупиняється провадження у справі.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України до закінчення відрядження відповідача, що обумовлено наявністю наказу про відрядження військовослужбовця Збройних Сил України сержанта ОСОБА_1 до зони антитерористичної операції для виконання службових (бойових) завдань.

Відповідно до статті 125 ЦПК України, зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків, тобто, такий період не зараховується до встановленого процесуальним законодавством строку на вирішення спору, перебіг процесуальних строків продовжується з дня відновлення провадження.

Таким чином, колегією суддів не встановлено порушення місцевим судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, решту аргументів апеляційної скарги позивача колегія суддів визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі, не спростовують правильних висновків суду щодо зупинення провадження у справі, а також не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - Цурки Наталії Олександрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 10 липня 2018 року.

Головуючий: В.А. Кравець

Судді: О.В. Борисова

Л.Д. Махлай