Ухвала суду № 75215698, 03.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

3 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання - Сердюк Ю.С.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ТОВ &q?ав;Інженерно-проектно-виробнича компанія &q?ро;Спецзахист&q?а ; в особі директора ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року,

за участю прокурора - Столярчука А.Ю.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42018100000000459 від 14.05.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, було задоволено клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Столярчука А.Ю. про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку №26002055717350, відкритого ТОВ &q?нк;ІПВК &qu05;Спецзахист&q?ит; (код ЄДРПОУ 37778452) в Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ &q?ко;Приватбанк&q?му; (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 313399), юридична адреса: м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав, передбачених ст. 170 КПК України для арешту майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ТОВ &q?лі;Інженерно-проектно-виробнича компанія &q?В ;Спецзахист&q?о-; в особі директора ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Столярчука А.Ю. про арешт майна ТОВ &q?ст;ІПВК &q?то;Спецзахист&q?ро; - відмовити.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що прокурором у клопотанні не визначено мету накладення арешту на майно та не доведено необхідність застосування арешту майна.

Крім того, наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки з тексту ухвали не вбачається надання прокурором в додатках до клопотання постанови про визнання майна речовим доказом.

Звертає увагу на те, що у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, в тому числі посадовим особам ТОВ &q?ов;ІПВК &qu

На думку автора апеляційної скарги наведені у клопотанні прокурора обставини вчинення злочину за участю ТОВ &q?і ;ІПВК &q?нн;Спецзахист&q?ст; не доведені та жодних доказів того, що ТОВ &qu &;ІПВК &q?ах;Спецзахист&q?ов; має ознаки фіктивності чи проводило фіктивні фінансові операції в матеріалах судового провадження не міститься, отже твердження прокурора у клопотанні є голослівними.

Зазначає, що накладений арешт фактично паралізував нормальну діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльності та позбавляє товариство можливості в подальшому здійснювати свою господарську діяльність в нормальному режимі, тобто виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки, виконувати зобов'язання перед контрагентами.

Вважає, що оскаржувана ухвала була прийнята з порушенням вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України, оскільки для арешту майна були відсутні правові підстави, відсутні докази, які б вказували на вчинення злочину конкретною особою, не встановлено мету арешту майна та розумність і співмірність обмеження права власності, отже органом досудового розслідування не доведено застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та необхідність порушення справедливого балансу між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судове засідання представник власника майна не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42018100000000459 від 14.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ГУ БКОЗ СБ України під час оперативного супроводження діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій отримано інформацію щодо службових осіб Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які можливо приймають участь у вчиненні кримінальних правопорушень.

Так, за оперативними даними, ОСОБА_1, спільно з службовою особою ДСНС України ОСОБА_2., заснували ТОВ «ІПВК «Спецзахист» з метою виконання робіт, а саме: ремонт та нанесення вогнезахисного покриття, а також виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах ДП «НАЕК «Енергоатом» за завищеними цінами та неналежної якості. Крім того, основний обсяг придбання вогнезахисного матеріалу та протипожежного обладнання, ТОВ «ІПВК «Спецзахист» здійснює у підприємств з ознаками фіктивності, які функціонують на базі діючих «конвертаційних центрів».

Так, згідно з висновками аналітичних досліджень ГУ ДФС в Одеській області та ГУ ДФС в м. Києві підтверджено безтоварний характер та фіктивність фінансово-господарських операцій ТОВ «ІПВК «Спецзахист» з ТОВ «БудГарант Компані» (код ЄДРПОУ 41311784), ТОВ «Мехагродім» (код ЄДРПОУ 40330371) та ТОВ «Лаурісплюс» (код ЄДРПОУ 41072108), які протягом 2017-2018 року, нібито поставили на адресу ТОВ «ІПВК «Спецзахист» вказаний матеріал та обладнання на загальну суму близько 36 млн.грн., що в свою чергу дало змогу керівнику ТОВ «ІПВК «Спецзахист» ОСОБА_1 обготівкувати та привласнити державні кошти в особливо великих розмірах, а також передати їх в якості неправомірної вигоди службовим особам ДСНС України та ДП «НАЕК «Енергоатом» за їх сприяння у фінансово-господарській діяльності вказаного суб'єкта господарювання.

При цьому, основний обсяг безготівкових операцій, обготівкування та виведення грошових коштів в тіньовий сектор економіки здійснюється через рахунок №26002055717350, відкритий ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (код ЄДРПОУ 37778452) в Запорізькому регіональному управління ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 313399.

29.05.2018 р. прокурор четвертого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Столярчук А.Ю. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку №26002055717350, відкритого ТОВ &q?го;ІПВК &quКи;Спецзахист&q?нн; (код ЄДРПОУ 37778452) в Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ &qu02;Приватбанк&q?кр; (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 313399), юридична адреса: м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1, посилаючись на наявність для цього достатніх підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

30.05.2018 р. ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку №26002055717350, відкритого ТОВ &q?а ;ІПВК &q?я ;Спецзахист&q? з; (код ЄДРПОУ 37778452) в Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ &qu№2;Приватбанк&qu в; (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 313399), юридична адреса: м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1.

Задовольняючи клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження №42018100000000459 від 14.05.2018 року, щодо накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку №26002055717350, відкритого ТОВ &qu р;ІПВК &qust;Спецзахист&quck; (код ЄДРПОУ 37778452) в Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ &q?ун;Приватбанк&qu73; (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 313399), юридична адреса: м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на вказані грошові кошти з метою недопущення незаконного розпорядження майном та з метою його збереження.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку №26002055717350, відкритого ТОВ &qubl;ІПВК &q?ем;Спецзахист&q? у; (код ЄДРПОУ 37778452) в Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ &q?и,;Приватбанк&q?ся; (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 313399), юридична адреса: м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1, є предметом кримінального правопорушення, слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин щодо діяльності ТОВ &q?и ;ІПВК &q?по;Спецзахист&q?нн; на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Зокрема, будь-яких яких даних щодо діяльності ТОВ &qu4 ;ІПВК &q?и,;Спецзахист&q?м ; та доказів причетності вказаного підприємства чи його посадових осіб до вчинення кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, в матеріалах за клопотанням прокурора про арешт майна не міститься.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку №26002055717350, відкритого ТОВ &q?ми;ІПВК &q?ан;Спецзахист&q?я ; (код ЄДРПОУ 37778452) в Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ &qufo;Приватбанк&qu'>; (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 313399), юридична адреса: м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1, є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту грошових коштів на зазначених рахунках з метою забезпечення збереження майна, як речових доказів спростовується. До того ж, ні з клопотання прокурора, ні з ухвали слідчого судді не вбачається сума грошових коштів, яка знаходиться на вказаному рахунку.

Крім того, прокурор не надав і будь-яких доказів того, що вказані грошові кошти можуть відповідати критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Зокрема, оскільки вказане майно у встановленому порядку не визнане органом досудового розслідування речовими доказами у кримінальному провадженні, тобто в матеріалах судового провадження відсутня відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання їх речовими доказами, то в даному випадку не може ставитися питання про накладення на них арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, виходячи з того, що при цьому нівелюється мета накладення на них арешту, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Разом з цим, іншої мети накладення арешту на майно прокурором у клопотанні не ставиться.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для працівників ТОВ &q?ін;ІПВК &q?ні;Спецзахист&q?ір; та виконання самим товариством своїх договірних зобов'язань з іншими суб'єктами.

З урахуванням вказаних обставин, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, як такого, що внесено з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ &qunt;Інженерно-проектно-виробнича компанія &qu> ;Спецзахист&quoN; в особі директора ОСОБА_1, - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42018100000000459 від 14.05.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, якою було задоволено клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Столярчука А.Ю. про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку №26002055717350, відкритого ТОВ &q?ів;ІПВК &q?ур;Спецзахист&q?ьн; (код ЄДРПОУ 37778452) в Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ &q?нн;Приватбанк&q?йн; (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 313399), юридична адреса: м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Столярчука А.Ю. про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку №26002055717350, відкритого ТОВ &q? ;ІПВК &q?ни;Спецзахист&q?лі; (код ЄДРПОУ 37778452) в Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ &quКи;Приватбанк&q? А; (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 313399), юридична адреса: м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч І. О. Р и б а к