Ухвала суду № 75214650, 29.11.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/26463/17

Провадження №1-кс/760/17059/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., за участю секретаря судових засідань Гаєвської С.В., прокурора Чеченєвої А.О., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання заступника начальника слідчого відділення Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Басанця М.В., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Чеченєвою А.О. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Петрозаводськ, Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (п/б), раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, внесеного 30.04.2017 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12017100090004694,

ВСТАНОВИВ:

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника слідчого відділення Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Басанця М.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Чеченєвою А.О. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, внесеного 30.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090004694.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 будучи раніше судимий, а саме: 19.12.2016 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 289 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий умисний злочин при наступних обставинах.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_2, 29.04.2017 приблизно о 01:00 годин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 побачив припаркований поряд з вказаним будинком автомобіль марки «Део Ланос», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, в цей момент в останнього виник умисел на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2, переконавшись що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, маючи при собі заздалегідь приготовлену викрутку, наблизився до водійських дверей автомобіля та за допомогою викрутки зламав їх замок та проник до салону автомобіля. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2, за допомогою викрутки зламав замок запалювання зазначеного автомобіля та призвівши у рух автомобіль, з місця вчинення зазначеного кримінального правопорушення зник.

В подальшому, транспортний засіб «Део Ланос», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 виявлено працівниками поліції за адресою: АДРЕСА_3 та повернуто власнику ОСОБА_5 під зберігальну розписку.

Таким чином, у клопотанні зазначено, що ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 289 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що обґрунтованість підозри ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_6; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_8; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом допиту підозрюваного; протокол проведення слідчого експерименту та іншими матеріалами кримінального провадження.

На підставі зазначено, орган досудового розслідування вважає, що таким чином є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 289 КК України карається позбавленням волі від п'яти до восьми років.

Заступник начальника слідчого відділення Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Басанець М.В. звернувся до суду із зазначеним клопотанням, оскільки вбачає наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КК України, що підозрюваний ОСОБА_2 перебуваючи на волі буде переховуватись від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового слідства.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання, посилався, що має малолітню доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, якій необхідне його піклування.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю що прокурором при розгляді клопотання було доведено обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

30.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090004694 внесено відомості про кримінальне провадження за ч. 2 ст. 289 КК України.

29.11.2017 особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Таким чином, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_2

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність попередити спроби підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення та ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, зокрема, сімейний стан, соціальне положення, а також те, що підозрюваний раніше судимий, вчинив правопорушення під час іспитового строку, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 29.11.2017 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заходу у виді тримання під вартою до 26.01.2018 року включно.

Розмір застави визначити у межах 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 33680 грн. (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною їхньою вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва Чеченєву А.О.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя С.І. Кушнір