Ухвала суду № 75214627, 30.01.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/10/18

Справа 760/22706/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Коваленко І.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить зобов'язати ТОВ "Фінансова компанія "Женева", зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, усунути перешкоди у користуванні орендним приміщенням та надати вільний доступ користування орендним приміщенням ОСОБА_1

Ухвалою судді від 30.10.2017 позовну заяву залишено без руху.

29.01.2018 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 30.01.2018 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, обґрунтовану тим, що відповідач надав позивачу в оренду житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що розташована в ж/к «Ізумрудний», при цьому позивач виконав всі умови договору, оплатив вказану грошову суму, зазначену в Договорі оренди житлового приміщення №01/10/2017, а саме: 12 000,00 грн. Зазначено, що відповідач, не забезпечив позивачу вільний доступ до орендованого приміщення на підставі зазначеного договору та чинного законодавства України, враховуючи зазначену обставину, позивач не має можливості в повному обсязі розпоряджатися зазначеним приміщенням, на правах орендаря.

У зв'язку з наведеним позивач просить забезпечити позов шляхом зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» надати ОСОБА_1 вільний цілодобовий доступ до орендованого приміщення, надати всі дублікати ключів від нових замків вищезазначеного житлового приміщення, які були встановлені ТОВ «Фінансова компанія «Женева», заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» проводити будь-які ремонтні та інші роботи в даному приміщенні, надати доступ до охоронної системи та заборонити вчиняти будь які інші заходи (змінювати замки, двері, встановлювати грати, ролети, нову сигналізацію, фізичну охорону, тощо), які б унеможливили виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому, закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч.1 ст.149 ЦПК України.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб , забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як роз»яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати

особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови Пленуму).

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу права користування предмету оренди за адресою: АДРЕСА_1, що розташована в ж/к «Ізумрудний», тобто, заходи забезпечення позову мають стосуватись конкретного об'єкту нерухомості.

Однак, позивачем у своїй заяві не конкретизовано свої вимоги, зокрема, не зазначено в якому саме приміщенні, за якою адресою просить він застосувати заходи забезпечення позову.

Як вбачається, позивач звернувся до суду з позовом, предметом якого є усунення перешкод у здійсненні права користування майном, і у випадку задоволення якого невжиття заходів забезпечення позову, що зазначені в заяві, не утруднить виконання рішення, а тому в задоволенні заяви слід відмовити. Виходячи з наведеного вище, суддя вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: