Вирок № 75214496, 10.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9377/18

№ 1-кп/755/1115/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Хімій О.О.,

за участю прокурора Фещенка О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 16.05.2000 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140, 17, ч. 2 ст. 140, 42 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна;29.10.2003 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, 21.06.2005 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 7 місяців 1 день; 15.05.2007 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки; 11.06.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки; 20.06.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 395 КК України до 3 місяців арешту; 22.07.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці; 14.11.2014 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнився по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 04 травня 2018 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, знаходився біля будинку АДРЕСА_1 та в цей час, у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, приблизно о 13 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 зайшов до першого під'їзду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, у пошуках квартири, яка б стала об'єктом злочинного посягання та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, у цей же день, приблизно о 13 годині 30 хвилин, перебуваючи у цьому ж першому під'їзді, обрав об'єктом свого злочинного посягання квартиру № 53, що знаходиться на 5 поверсі вказаного вище будинку, яка належить ОСОБА_2 У подальшому, впевнившись, що власники вищевказаної квартири відсутні за місцем проживання, а за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, використовуючи принесені на місце вчинення злочину інструменти, ОСОБА_1 зламав замок вхідних дверей, проник всередину квартири АДРЕСА_1 та, перебуваючи в приміщенні даної квартири, у шкатулці, яка знаходилась у шафі, помітив вироби з біжутерії, що належать потерпілій ОСОБА_2, загальна вартість яких складає 2000 гривень. Маючи умисел на крадіжку вказаних вище виробів з біжутерії, ОСОБА_1 дістав вказані вироби біжутерії зі шкатулки та помістив їх до лівої кишені штанів, в які він був одягнений. У подальшому, перебуваючи в кімнаті зазначеної квартири, ОСОБА_1 на столі помітив ноутбук марки «Леново 550», що належить потерпілій ОСОБА_2, вартість якого складає 5000 гривень, та з метою його крадіжки, взяв його до своїх рук та у цей час, до квартири повернулася власниця квартири потерпіла ОСОБА_2, яка помітивши зламані замки вхідних дверей та сторонню особу всередині квартири, почала кричати. У цей момент, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що його злочинні дії помічені з боку потерпілої ОСОБА_2, з метою повторного відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникнення до житла, утримуючи при собі викрадене майно, а саме в лівій кишені штанів вироби з біжутерії, загальною вартістю 2000 гривень, та у своїх руках ноутбук марки «Леново 550», вартість якого складає 5000 гривень, швидко відштовхнув потерпілу ОСОБА_2, що стояла у дверях квартири, вибіг з квартири та по сходах під'їзду будинку швидко вибіг на вулицю, почав тікати з місця вчинення кримінального правопорушення, після чого,з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 7000 гривень 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе за ч. 3 ст. 186 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 04 травня 2018 року, десь ближче до першої години дня, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 вирішив викрасти чуже майно, тому, приблизно о 13 годині 15 хвилин, він зайшов до першого під'їзду цього ж будинку і став шукати квартиру, з якої можна було щось викрасти. Так, перебуваючи на п'ятому поверсі побачив квартиру № 53 та впевнившись, що там нікого немає, за допомогою інструментів зламав замок вхідних дверей, проник до квартири, де у шафі побачив шкатулку з біжутерією, яку помістив до кишені штанів. Потім побачив ноутбук, який взяв у руки, однак, у цей час повернулася господарка даної квартири, яка його помітила та почала кричати і намагалася його зупинити, проте, він її відштовхнув, вибіг з квартири та зник з місця вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: постанов про визнання речовими доказами від 19 червня 2018 року, квитанцій про зберігання, висновку експерта № 8-3/1528 від 12 червня 2018 року, клопотань про накладення арешту, а також документів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, вчинений повторно, й тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 186 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий, вину визнав повністю, у скоєному щиро каявся.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1, вищезазначених даних про його особу, конкретних обставин кримінального провадження, суд вважає, що його перевиховання і виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 75, 76 КК України, однак, при цьому враховує ставлення обвинуваченого до скоєного - вину визнав повністю, щиро каявся у скоєному.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України- залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 04 травня 2018 року.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-трасологічної експертиз № 8-3/1528 від 12.06.2018 року в розмірі 3432 грн. 00 коп.

Речові докази у кримінальному проваджені, а саме: 2 (два) сліди структури матеріалу з шафи житлової кімнати у конверті білого кольору, який заклеєно та опечатано печаткою «Для пакетів Дніпровського УП», на якій поняті розписалися та 1 (один) слід капілярного візерунку з коробки, що знаходиться у житловій кімнаті у конверті білого кольору, який заклеєно та опечатано печаткою «Для пакетів Дніпровського УП», на якій поняті розписалися, що приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: ноутбук Lenovo B550 Model 20053 s/n СВС 2109251; зарядний пристрій; один предмет, схожий на обручку з металу жовтого кольору; один предмет, схожий на оздоблення для одягу з металу чорного кольору; один предмет, схожий на медальйон з написом «РАМР.10 g. FINE SILVER 999.0 SWISS MADE» з металу сірого кольору; один предмет, схожий на ланцюжок чорного кольору; один предмет, схожий на ланцюжок з металу сірого кольору, оздоблений каменем світло-сірого кольору; один предмет, схожий на намисто чорного кольору; шість предметів, схожих на сережки (частини сережок) з металу жовтого кольору, оздоблені камінням світло-сірого кольору, що передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_2 - залишити у її власності.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: один предмет чорного кольору, схожий на мобільний термінал марки «Alkatel» моделі «one touch 117» ІМЕІ НОМЕР_1, всередині якого виявлено один предмет, схожий на сім-карту «лайфселл»; два предмети чорного кольору, схожі на шкарпетки чоловічі; один предмет чорно-блакитного кольору, схожий на мобільний термінал марки «Nokia» моделі «105» ІМЕІ НОМЕР_2, всередині якого виявлено один предмет, схожий на сім-карту «лайфселл»; вологі серветки у кількості 10 штук; один предмет, схожий на сумку шкіряну чорного кольору зі вставками білого кольору, що передані до камеру схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - повернути ОСОБА_1

Арешт, накладений згідно з ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 08 травня 2018 року, на телефон марки «Алкатель» ІМЕІ НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Лайф» з номером НОМЕР_3; два предмети, схожі на викрутки; шкарпетки чорного кольору; телефон, марки «Нокіа» ІМЕІ НОМЕР_2; предмет, схожий на розвідний ключ; предмет, схожий на викрутку; дві частини циліндрового механізму замка; предмет, схожий на гайковий ключ; сумку чоловічу чорного кольору, - зняти після набрання вироку законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя