Постанова № 75212969, 10.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/305/18 Провадження № 22-ц/795/876/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Шарапова О. Л.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого – судді: Шарапової О.Л.

суддів: Бечка Є.М., Євстафіїва О.К.

секретар: Кривопиша Я.О.

позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

відповідач: ОСОБА_2

Особа, яка подала апеляційну скаргу – Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Оскаржується рішення Менського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2018 року, суддя Савченко О.А., повний текст виготовлено 06 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2018 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 в порядку регресу виплачену суму страхового відшкодування в розмірі 22279 грн. 66 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 березня 2017 року в м.Мена сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля «Рено Маскот» під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ВАЗ 21063» під керуванням ОСОБА_3 Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта». За заявою власника автомобіля «ВАЗ 21063» ОСОБА_3 26 липня 2017 року було виплачено страхове відшкодування у розмірі 22279 грн. 66 коп. Відповідач в порушення положень Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у встановлений законодавством строк не повідомив страховика про настання страхового випадку, а тому виплачена сума страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача на користь товариства.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «НАСК «Оранта» просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити..

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що правові позиції Верховного Суду України не є обов»язковими для суду першої інстанції, оскільки позовна заява подана в березні 2018 року. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що відповідач в порушення приписів законодавства у встановлений строк не повідомив страховика про страховий випадок, що є підставою для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

У наданий судом строк ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_2 25 березня 2017 року о 06 год. 50 хв. в м.Мена по вул.Чернігівський шлях, біля кафе «Лебідь» керуючи автомобілем «Рено Маскот», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічну руху та здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21063», державний номерний знак Г2057ЧН, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача, яка власника автомобіля «Рено Маскот», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта».

27 березня 2017 року власник автомобіля «ВАЗ 21063», державний номерний знак Г2057ЧН, ОСОБА_3 письмово повідомив ПАТ «НАСК «Оранта» про настання страхового випадку та подав заяву про виплату страхового відшкодування.

29 березня 2017 року аварійним комісаром проведене дослідження пошкодженого автомобіля «ВАЗ 21063», державний номерний знак Г2057ЧН, та визначений розмір матеріального збитку.

ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі дослідження аварійного комісара визначений розмір страхового відшкодування в сумі 22 279 грн. 66 коп. Сума страхового відшкодування була виплачена ОСОБА_3 26 липня 2017 року.

У відзиві на позов ОСОБА_2 зазначав, що 27 березня 2017 року він спільно з ОСОБА_3 прибули до Менського відділення ПАТ «НАСК « Оранта», де останній подав заяву про страховий випадок. Представник страховика не повідомив його про необхідність подання такої заяви особисто ним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами, відповідач як особа, винна в дорожньо-транспортній пригоді, притягнутий до адміністративної відповідальності, страхова компанія визнала страховий випадок та добровільно сплатила страхове відшкодування, а тому сам факт неповідомлення відповідачем страховика про страховий випадок не призвів до заподіяння збитків страховій компанії.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що правові позиції Верховного Суду України не є обов»язковими для суду першої інстанції, оскільки позовна заява подана в березні 2018 року, не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки законодавство не містить заборони щодо застосування цих висновків

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач в порушення приписів законодавства у встановлений строк не повідомив страховика про страховий випадок, що є підставою для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, не спростовують правильність висновок суду першої інстанції, оскільки факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; відповідач як особа, винна в дорожньо-транспортній пригоді, притягнутий до адміністративної відповідальності; страхова компанія визнала страховий випадок та добровільно сплатила страхове відшкодування; не спростовані твердження відповідача про те, що в Менському відділенні ПАТ «НАСК «Оранта» йому не роз»яснили, як споживачу страхових послуг, про необхідність особисто написати заяву про страховий випадок, тобто сам факт неповідомлення відповідачем страховика про страховий випадок не призвів до заподіяння збитків страховій компанії.

Крім того, за приписами ст.. 3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності є як відшкодування шкоди потерпілому, так і захист майнових інтересів страхувальника.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» – залишити без задоволення, рішення Менського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 10 липня 2018 року.

Головуючий:Судді: