Рішення № 7521239, 05.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.10                                                                                 Справа № 8/266

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку №5 Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Лисичанськ Луганської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОМАХ», м. Попасна Луганської області, -

про стягнення 466 грн. 73 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – Васюк О.М. - юрисконсульт, - довіреність № 174 від 22.07.08 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

основного боргу по оплаті наданих телекомунікаційних послуг за період з 01.12.08 року по 01.10.09 року у сумі 423,24 грн., а також нарахованих на нього: інфляційних нарахувань у сумі 18,35 грн., 3% річних у сумі 5,25 грн. та пені у сумі 19,89 грн., які утворилися у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг електрозв’язку №382/5, укладеного між сторонами 22.11.2007 року;

судових витрат.

          На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 15 грудня 2009 року до 05 січня 2010 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання, призначеного на 05.01.10 року, представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, явку свого повноважного представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Так, 25.11.09 року за вих. №1105 та 15.12.09 року за вих. №1201 на юридичну адресу відповідача (м. Попасна, вул. Комсомольська, 1 Луганської області) спрямовано ухвали суду про призначення справи до судового слухання, - при цьому жодне з них оператором поштового зв’язку не повернуте до суду, що, на думку суду, свідчить про їх отримання відповідачем.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Дані про наявність у відповідача іншої адреси ув матеріалах справи відсутні.

          За таких обставин у суду маються підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату. час та місце судового слухання.

          Представник позивача не заперечив проти розгляду спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

          З урахуванням викладеного, враховуючи думку представника позивача з цього приводу, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд цього спору по суті у даному судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

22.11.07 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Центру електрозв’язку №5 Луганської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(далі - Підприємство зв’язку, - яке є структурним підрозділом вищеназваної філії, що підтверджується Статутом позивача) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНОМАХ» (далі - Споживач) укладено договір №382/5 про надання послуг електрозв’язку, за умовами якого підприємство зв’язку надає споживачу послуги електрозв’язку, перераховані у додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (пункт 1 договору), а споживач має право користуватися: додатковими (сервісними) видами послуг, які надаються по телефону (п. 3.1.3), телефонним зв’язком із спецслужбами (п. 3.1.4), автоматичним міжміським та міжнародним телефонним зв’язком, якщо це передбачено технічними можливостями обладнання АТС (п.3.1.11), міжміським та міжнародним телефонним зв’язком за допомогою оператора за попереднім замовленням (п. 3.1.12).

Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування: телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8); радіоточкою (п. 3.2.16).

Послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1); споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати, з поданням рахунків (п. 4.2); споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3); розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку та кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5).

У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6).

У разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки (п.5.8).

Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років (п.7.1).

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п. 7.2).

Згідно матеріалам справи договір є чинним на час розгляду цього спору.

На виконання умов договору підприємством зв’язку (позивачем) за період грудня 2008 року по вересень 2009 року включно надано відповідачу послуг електрозв’язку на суму 423,24 грн., що підтверджується документальними доказами, доданими позивачем до справи, а саме:

вищезгаданим договором;

рахунками №5103825 за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року включно на суму 423,24 грн.;

розрахунками суми боргу за той же період, наданими позивачем до справи.

Споживачем не вжито заходів до погашення суми боргу, у зв’язку з чим станом на 01.10.09 року він складає 423,24 грн.

Крім того, ним на суму боргу нараховано наступні суми:

інфляційних нарахувань - 18,35 грн.;

3% річних - 5,25 грн.;

пеню за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року включно - 19,89 грн..

          Судом встановлено, що позивач, визначаючи суму пені, яку він просить стягнути з відповідача за період з грудня 2008 рок по вересень 2009 року включно, припустився арифметичної помилки при визначенні її суми.

          Так, згідно Розрахунку боргу за телекомунікаційні послуги по ТОВ «Мономах»станом на 01.10.09 року (далі –1-й розрахунок, - а.с. 10), пеня нарахована за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року включно; згідно цьому розрахунку загальна її сума становить 19,89 грн., - хоча підрахунок показує, що фактично вона становить 53,49 грн. (0,17 грн.+ 1,07 грн.+ 1,42 грн.+ 1,95 грн.+ 2,24 грн.+ 2,69 грн.+ 2,75 грн.+ 3,19 грн.+ 3,32 грн. + 34,69 грн.).

          Позивачем надано ще один Розрахунок заборгованості ТОВ «Мономах»за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року включно (далі –2-й розрахунок, - а.с.11), згідно якому сума пені становить 116,00 грн. (0,47 грн. + 1,51 грн.+ 2,91 грн.+ 4,84 грн. + 7,07 грн. + 9,67 грн. + 11,46 грн. + 14,66 грн. + 18,24 грн. + 21,41 грн.).

          При вирішенні цього спору суд керується 1-м розрахунком, оскільки він містить посилання на період нарахування пені; конкретну суму боргу, на яку нараховується пеня; розмір облікової ставки НБУ у конкретні періоди виникнення боргу, - у 2-му розрахунку усі ці дані відсутні, що унеможливлює здійснення судом перевірки правильності нарахування пені.

          Отже, предметом спору, поряд з іншими вищеназваними сумами, є пеня у сумі 53,49 грн.

Відповідач позов не оспорив та не спростував.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як сказано у ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, між іншим, є договори та інші правочини.

Зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язання.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання.

          Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором, - тобто діяти у відповідності до пунктів 3.2.8, 3.2.16, 4.1-4.3 та 4.5-4.6 договору.

          Однак відповідач у вказаний термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором, - тобто порушив зобов’язання.

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ). Відповідно до п. 3 статті 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, - сплата неустойки.           Як встановлено частинами 1 та 2 статті 614 ЦКУ, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Частинами 1-3 статті 623 Цивільного кодексу передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.           Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.           Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Як сказано у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі –ГКУ), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Вищезгаданим договором, укладеним між сторонами, не встановлено право підприємства зв’язку на стягнення пені понад термін, визначений у ч. 6 ст. 232 ГКУ, - тобто позивач мав право нараховувати пеню лише за період з грудня 2008 року по травень 2009 року включно, - тобто у сумі 9,54 грн. (0,17 грн + 1,07 грн. + 1,42 грн. + 1,95 грн. + 2,24 грн. + 2,69 грн.), - а не за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року у сумі (фактично) 53,49 грн., яку просить стягнути позивач.

          Пунктом 1 частини 2 ст. 258 ЦКУ передбачено скорочений –річний –термін для стягнення пені.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 23.11.09 року (а.с.2), - тобто термін позовної давності для стягнення пені за період з грудня 2008 року по травень 2009 року включно на вказану дату не скінчився, - а тому пеня за вказаний період підлягає стягненню у вищеназваній сумі (9,54 грн.), - тобто частково.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є частково обґрунтованими з підстав та у розмірі, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

Відповідно до ст.ст. 44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного цивільного законодавства України, а саме:

державне мито у сумі 99,74 грн.;

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230,77 грн.

Решта судових витрат покладається на позивача.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного цивільного законодавства України та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525,526, 527, 530, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49, 75 та 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОМАХ», ідентифікаційний код 25360892, яке знаходиться за адресою: місто Попасна, вул. Комсомольська, 1 Луганської області, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Луганського Центру електрозв’язку №5, місто Лисичанськ, ідентифікаційний код 01182820, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, просп. Леніна, 58 Луганської області, - основний борг за надані послуги електрозв’язку у сумі 423 (чотириста двадцять три) грн. 24 коп., інфляційні нарахування у сумі 18 (вісімнадцять) грн. 35 коп., 3% річних у сумі 5 (п’ять) грн. 25 коп., пеню у сумі 9 (дев’ять) грн. 54 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 74 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230 (двісті тридцять) грн. 77 коп.; видати наказ після набрання рішенням чинності.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          4.Решту судових витрат покласти на позивача.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 05.01.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –11 січня 2010 року.

Суддя                                                             А.П.Середа