Рішення № 7521223, 05.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.10                                                                                 Справа № 17/225пн

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспекторат Україна", м. Одеса

до Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Будінвест", м. Луганськ

про спонукання підписати акти виконаних робіт та стягнення 17741 грн. 73 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чорної І.М.

у присутності представників сторін:

від позивача – Романенко Ю.В., довіреність б/н від 05.09.09;

від відповідача –не прибув представник.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про зобов’язання відповідача виконати умови договору –прийняти виконані роботи та підписати акти виконаних робіт: №8-2156/204 від 27.10.2008, №8-2532/204 від 12.12.2008, №8-2533/204 від 12.12.2008 та стягнути з відповідача борг у сумі 17741грн. 73 коп.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42,43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття жодного разу у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

          Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 02.10.2009 № 4150947 станом на 02.10.2009 Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Будінвест", зареєстровано за адресою: м. Луганськ Артемівський район, квартал Мирний буд. 19, кв. 85.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем (далі - Виконавець) та відповідачем (далі - Замовник) був укладений договір № 663ММ від 01.11.08, згідно якого «Виконавець»за завданням «Замовника»надає інспекційні послуги, вказані в додатку до договору, а «Замовник»їх оплачує відповідно з умовами цього до договору і додатку до нього (п.2 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що «Виконавець»зобов’язується забезпечити виконання об’єму інспекційних послуг, вказаних у додатку до договору у відповідності з діючими промисловими стандартами та нормами законодавства.

Пунктом 6.1 передбачено, що виконавець надає замовнику інспекційні послуги на підставі завдання замовника.

У пункті 6.7 договору, зазначено, по виконанню «Виконавцем»своїх зобов’язань сторони підписують акт здачі –приймання виконаних робіт, який є підтвердження виконаних робіт. При наявності у «Замовника»достатніх підстав для відмови у підписані акту здачі –приймання виконаних робіт він у п’ятиденний строк повертає виконавцю акт здачі –приймання з доданням письмових аргументів по суті акту здачі –приймання виконаних робіт. В такому разі сторони протягом п’яти днів ліквідують конфліктну ситуацію, та підписують акт здачі –приймання виконаних робіт.

Позивач зазначив, що відповідач 23.10.2008 згідно умов вищевказаного договору надав позивачу заявку з проханням провести інспекцію з якості вугілля марки Т 0-200, з вказанням пункту завантаження –м. Сніжне, вантажовідправник ПП «Сніжне –Схід Трейд». Позивач виконав вказану заявку, що підтверджується виданими сертифікатами якості № №14465/11; 14465/10; 14465/9.

Відповідач, 27.11.2008 згідно умов вищевказаного договору надав позивачу заявку з проханням провести інспекцію з якості вугілля марки Т0-200–м. Перевальськ, вантажовідправник продукції – ТОВ «Авантаж МД». Позивач виконав вказану заявку, що підтверджується виданими сертифікатами якості №UА 14742/1 та №UА 14742/2. Позивачем були відібрані проби та проведені аналізи стосовно 831,00мт вугілля марки Т.

Відповідач, 08.12.2008 згідно умов вищевказаного договору надав позивачу заявку № 0812 з проханням провести інспекцію з якості вугілля приблизна вага брутто 3235т. Позивач виконав вказану заявку, що підтверджується виданими сертифікатами якості №№UА 14792/1, UА 14792/2, UА 14792/3. Вага проінспектованого вугілля склала 3234,70 МТ.

Позивачем у період з 23.10.2008 по 08.12.2008 були надані відповідачу наступні рахунки : № 8-2156/204 від 27.10.2008 на суму 19812,00 грн.; № 8-2532/204 від 12.12.2008 на суму 4347,60 грн.; № 8-2533/204 від 12.12.2008 на суму 7582,12 грн. та надані для підписання наступні акти здачі –приймання виконаних робіт: № 8-2156/204 від 27.10.2008; № 8-2532/204 від 12.12.2008.; № 8-2533/204 від 12.12.2008.

Як зазначив позивач, що відповідач частково сплатив рахунок № 8-2156/204 від 27.10.2008 тим самим визнав, що послуги ним замовлялись та позивачем надавались, тому залишок боргу склав 5812,00 грн.

Позивачем повторно 26.08.2009 направлялись відповідачу для підписання акти здачі-приймання виконаних робіт та рахунки, зазначені вище разом з актом звірення розрахунків, відповідач акти здачі-приймання виконаних робіт та акт звірення розрахунків не підписав, рахунки, надані позивачем не сплатив.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав у засідання суду не прибув, правом заперечення на позов не скористався.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про зобов’язання відповідача виконати умови договору –прийняти виконані роботи та підписати акти здачі-приймання виконаних робіт: №8-2156/204 від 27.10.2008, №8-2532/204 від 12.12.2008, №8-2533/204 від 12.12.2008 та стягнення з відповідача боргу в сумі 17741грн. 73 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 663ММ від 01.11.08, яки підпадає під правове регулювання норм ст. ст. 837-864 ЦК України.

За умовами вказаного договору, позивач за завданням відповідача надає інспекційні послуги, вказані в додатку до договору, а відповідач їх оплачує відповідно з умовами цього до договору і додатку до нього (п.2 договору).

Пунктом 6.7 договору передбачено, що по виконанню позивачем своїх зобов’язань сторони підписують акт здачі –приймання виконаних робіт, який є підтвердження виконаних робіт. При наявності у відповідача достатніх підстав для відмови у підписані акту здачі –приймання виконаних робіт він у п’ятиденний строк повертає виконавцю акт здачі –приймання з доданням письмових аргументів по суті акту здачі –приймання виконаних робіт. В такому разі сторони протягом п’яти днів ліквідують конфліктну ситуацію, та підписують акт здачі –приймання виконаних робіт.

Позивач, відповідно до умов договору від 01.11.2008 № 663ММ, виконав відповідачу роботи відповідно до заявок, але відповідач провів часткову оплату за рахунком № 8-2156/204 від 27.10.2008, тим самим визнав що послуги ним замовлялись та позивачем надавались, тому залишок заборгованості за виконані роботи складає 17741,73 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Відповідно до п. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядникам і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом встановлено, що позивач здійснив підрядні роботи на виконання умов договору та направив відповідачу за поштовим відправленням з описом вкладення з зазначенням документів, а саме: рахунків та актів здачі - приймання виконаних робіт, що підтверджено поштовим чеком, відносно якого відповідачем не надано будь-яких заперечень ( а.с. 40,63).

Оцінивши правовідносини сторін, надані позивачем докази, суд вважає доведеним факт направлення відповідачу рахунків : № 8-2156/204 від 27.10.2008 на суму 19812,00 грн.; № 8-2532/204 від 12.12.2008 на суму 4347,60 грн.; № 8-2533/204 від 12.12.2008 на суму 7582,12 грн. на сплату та для підписання наступних актів здачі –приймання виконаних робіт: № 8-2156/204 від 27.10.2008; № 8-2532/204 від 12.12.2008.; № 8-2533/204 від 12.12.2008, оскільки в матеріалах справи міститься опис вкладення з вказанням вищевказаних документів та поштовий чек до вказаного опису від 26.08.2009.( а. с. 40,63).

Суд вважає, що порушення порядку підписання акту виконаних робіт допущено саме відповідачем, який не надав мотивованої відмови від підписання акту.

Судом встановлено, а жодною зі сторін не заперечується регулювання спірних правовідносин сторін відповідно до приписів статей 875-886 Цивільного кодексу України, за якими до обов'язків замовника відноситься негайно розпочати прийняття робіт, виконаних підрядником, за одержання відповідного повідомлення підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. В разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Іншій стороні надається право звертатися до суду з позовом про визнання акту прийому-передачі сторін недійсним з мотивів обґрунтованості його відмови від підписання акта; заперечення замовника щодо якості чи кількості виконаних робіт повинні негайно заявлятися підрядникові при прийомі виконаних робіт.

Відповідно до положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Отже, судом, відповідно до приписів статей 33-34 ГПК України, досліджено та визнано належними та допустимими доказами матеріали справи, що підтверджують фактичне виконання позивачем робіт відповідно до умов договору, їх вартість та порушення договірних зобов'язань відповідачем.

Також судом встановлено, що відповідачем не надавались заперечення щодо об'єму, якості та термінів виконаних робіт.

Натомість відповідачем не надано будь-яких документальних доказів, що підтверджують про неодержання ним актів здачі - приймання виконаних робіт; та доказів звернення, відповідача до позивача з будь-якими претензіями щодо строків виконання робіт.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем в цілому виконані підрядні роботи, відповідно дот умов договору.

Відповідно до п. 8.1 договору та ст. 853 ЦК України, обов’язок прийняти та оплатити виконані роботи покладено на Замовника ( відповідача).

Суд вважає, вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи за договором від 01.11.2008 № 663 ММ у сумі 17741 грн. 73 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі ( аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 25.09.07 у справі № 36/126).Такої позиції дотримується Вищий Господарський Суд України у Постанові від

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є законність.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 2 ст. 16 цього ж Кодексу передбачаються способи захисту порушених прав. Крім того, цією ж нормою передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання недійсним правочину; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання рішення незаконним, визнання незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищенаведені приписи законів, предмет позову не відповідає визначеним діючим законодавством способам захисту прав.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності вправі звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або охоронюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Вказані норми законів не передбачають такого способу захисту прав, як підписання акта здачі - приймання виконаних робіт за договором.

Суд вважає, що заявлена позивачем вимога про зобов’язання відповідача виконати умови договору –прийняти виконані роботи та підписати акти здачі-приймання виконаних робіт за договором: №8-2156/204 від 27.10.2008, №8-2532/204 від 12.12.2008, №8-2533/204 від 12.12.2008, не може бути предметом позову, оскільки такий акт є доказом підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, які мають значення для вирішення господарського спору, не є матеріально правовою чи немайновою вимогою позивача, на підставі якої суд приймає рішення. Відповідно до ст. 12 ГПК України зазначений спір не підлягає розгляду у господарських судах.

За таких обставин, провадження по справі за вимогою про зобов’язання відповідача виконати умови договору –прийняти виконані роботи та підписати акти здачі –приймання виконаних робіт за договором: №8-2156/204 від 27.10.2008, №8-2532/204 від 12.12.2008, №8-2533/204 від 12.12.2008., підлягає припиненню на підставі п.1.ч.1 ст. 80 ГПК України, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України Такої позиції дотримується Верховний Суд України у Постанові від 02.06.09.

Відповідно до п.3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” позивачу слід повернути із Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., сплачене за платіжним дорученням № 884 від 30.09.09 на суму 262 грн. 41 коп., що знаходиться в матеріалах справи.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інспекторат Україна", вул. Буніна, 10, м. Одеса, код ЄДРПОУ 25948585 зайве сплачене державне мито за платіжним дорученням № 614 від 08.09.2009 на суму 262 грн. 41 коп., перераховане на р/р 31211259700006.

У судовому засіданні 05.01.2010 за згодою представника позивача була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,20,525,526,853,875-886,882 ЦК України, ст.ст. 20,173,193 ГК України, ст.ст. 44, 49, п.1ч.1 ст.80, ст.ст. 75,82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Будінвест", квартал Мирний, 19/85, м. Луганськ (юридична адреса), код ЄДРПОУ 31857329 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспекторат Україна", вул. Буніна, 10, м. Одеса , код ЄДРПОУ 25948585 заборгованість за виконані роботи у сумі 17741 грн. 73 коп., державне мито у сумі 177 грн. 42 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог провадження припинити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інспекторат Україна", вул. Буніна, 10, м. Одеса, код ЄДРПОУ 25948585 зайве сплачене державне мито за платіжним дорученням № 614 від 08.09.2009 на суму 262 грн. 41 коп., перераховане на р/р 31211259700006.

5. Повернути із Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Інспекторат Україна", вул. Буніна, 10, м. Одеса, код ЄДРПОУ 25948585 державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., сплачене за платіжним дорученням № 884 від 30.09.09 на суму 262 грн. 41 коп.

Підставою для повернення державне мита є дане рішення завірене гербовою печаткою с господарського суду Луганської області.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –11.01.2010.

Суддя                                         Г.М. Батюк