Ухвала суду № 75212137, 09.07.2018, Шевченківський районний суд Харківської області

09.07.2018

№ 637/795/18

№ 2/637/278/18

У Х В А Л А

Іменем України

9 липня 2018 року с.м.т. Шевченкове

Суддя Шевченківського районного суду Харківської області Островська Н.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: виконуюча обов’язки завідувача Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_3 про визнання належності заповіту ,-

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить задовольнити його позов про визнання належності заповіту та встановити факт, що посвідчений 07.06.2001 року секретарем виконкому Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області заповіт від імені ОСОБА_4, що проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 83, належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання положень статей 175, 177, 293, 294, 315, 316, 318 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до положень ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно вимогам ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача – клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Так, з поданого позову не вбачається наявність будь-якого майнового спору між сторонами з приводу спадкового майна, який повинен розглядатися судом в порядку позовного провадження. Позов містить опис спадкового майна, яке залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_4, померлого 07.06.2017 року. Однак позов не містить ціни, доказів факту смерті спадкодавця та наявності спадкового майна, яке на праві власності належало спадкодавцю.

В порушення вимог статей 175, 177 ЦПК України до позовної заяви не додано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги.

Крім того, позивачем подано до суду позовну заяву з вимогою немайнового характеру з посиланням на ст. 315 ЦПК України та п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Однак, заявлена позивачем вимога повинна розглядатися в окремому провадженні, з урахуванням вимог Розділу ІV Глави 1 та Глави 6 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 1, пункту 5 частини 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями частин 3, 4 статті 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.

Так, згідно частині 2 статті 315, частини 1 статті 316 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Окрім того, статтею 318 ЦПК України встановлено вимоги щодо змісту заяви в порядку окремого провадження, в якій повинно бути зазначено:

- 1. який факт заявник просить встановити та з якою метою;

- 2. причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

- 3. докази, що підтверджують цей факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в ній обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Отже, вказаною статтею чітко визначено вимоги до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява подана без додержання вищезазначених вимог.

Оскільки справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження заяви до суду постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 293, 294, 315, 316, 318 Цивільного процесуального кодексу України,-

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: виконуюча обов’язки завідувача Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_3 про визнання належності заповіту – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п’ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у вищезазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

ОСОБА_6