Ухвала суду № 75211469, 04.07.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15215/15-ц

Номер провадження 4-с/643/89/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2018 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання – Жуковської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області, боржник ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить, визнати неправомірною діяльність державного виконавця Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області, в проваджені якого знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 121,80грн., щодо не направлення стягувачу постанови про арешт майна боржника від 20.11.2017року; визнати неправомірною діяльність державного виконавця Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області, в проваджені якого знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 121,80грн., щодо не направлення стягувачу постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.12.2017року; визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3, щодо пропущення строку на надіслання стягувачу ОСОБА_1 постанови від 07.05.2018року про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим листом №643/15215/15-ц, 23.06.2016року виданим Московським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у сумі 121,80грн.; визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3, від 07.05.2018року про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим листом №643/15215/15-ц, 23.06.2016року виданим Московським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у сумі 121,80грн.; визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3, щодо пропущення строку на надіслання стягувачу ОСОБА_1 постанови від 07.05.2018року про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим листом №643/15215/15-ц, 23.06.2016року виданим Московським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 загальної заборгованості за договором позики від 30.10.2013р. в розмірі 24293,26грн.; визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3, від 07.05.2018року про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим листом №643/15215/15-ц, 23.06.2016року виданим Московським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 загальної заборгованості за договором позики від 30.10.2013р. в розмірі 24293,26грн.; винести окрему ухвалу, якою направити до органів прокуратури частину матеріалів цієї справи, достатньо для винесення інформації про злочин державних виконавців в проваджені яких знаходяться виконавчі провадження про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 загальної заборгованості за договором позики від 30.10.2013р. в розмірі 24293,26грн. та про стягнення з боржників на користь ОСОБА_2 судового збору в сумі 121,80грн. в ЄРДР та подальшого притягнення їх до кримінальної відповідальності за бездіяльність, відповідальність за яку передбачена ч. 2 ст. 382 КК України та стягнути з Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ в Харківській області на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати на правову допомогу в розмірі 5956,80грн.

Обґрунтовуючи доводи скарги, зазначає, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2016р. частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та, зокрема вирішено , солідарно стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 загальну заборгованість за договором позики від 30.10.2013р. в розмірі 24293,26грн.; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 121,80грн. На виконання рішення суду 23.06.2016 видано два виконавчих листа, які стягувачем 09.08.2016р. та 04.10.2016р. подано через канцелярію Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області із заявами про відкриття виконавчого провадження. 15.08.2016р. головним державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_7 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданого 23.06.2016р. Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 121,80грн., що є порушенням ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, державним виконавцем не було направлено стягувачу ні постанови від 20.11.2017року про арешт майна боржника, ні постанови від 25.12.2017року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Постанови від 07.05.2018року про повернення виконавчого документу стягувачу було направлено лише 17.05.2018року, отже державним виконавцем були порушені порядок та строки надіслання виконавчих документів стороні виконавчого провадження. 24.05.2018року ОСОБА_1 отримав лист, з постановою від 07.05.2018року про повернення виконавчих листів та виконавчі листи. Як на підставу повернення виконавчих документів стягувачу державний виконавець посилається на норму п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», і зазначає, ніби у боржника відсутнє майно, на як може бути звернено стягнення. Однак державним виконавцем не було зроблено всіх дій, спрямованих на розшук майна боржника. Крім того, з боку державних виконавців жодних дій на виконання рішення суду не виконано. Оскільки скаржник не є спеціалістом у галузі права, не може самостійно захистити свої інтереси, звернувся за правовою допомогою, за що сплатив 5956,80грн.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, скаргу просив задовольнити.

Представник Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, просив у її задоволені відмовити у повному обсязі, надав письмові заперечення.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на як вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, судом встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2016р. частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та, зокрема, солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 загальну заборгованість за договором позики від 30.10.2013р. в розмірі 24293,26грн.; стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 121,80грн.

На виконання рішення суду 23.06.2016 видано виконавчі документи.

09.08.2016р. до відділу надійшла заява стягувача про примусове виконання виконавчого листа по справі № 643/15215/15-ц, виданого 23.06.2016р. Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 121,80грн.

15.08.2016р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51940660 з примусового виконання виконавчого документа.

04.10.2016р. до відділу надійшла заява стягувача на примусове виконання виконавчого листа по справі № 643/15215/15-ц, виданого 23.06.2016р. Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 суму боргу в розмірі 24293,26грн.

07.10.2016р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52579963 з виконання виконавчого документа.

Копії вказаних постанов направлено сторонам виконавчого провадження для відома та до виконання, що вбачається із супроводних листів, які містяться у матеріалах виконавчого провадження.

Постановою заступника начальника Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ в Харківській області від 20.10.2016року було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2

Постановою заступника начальника Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ в Харківській області від 19.02.2018року було звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2

Постановою заступника начальника Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ в Харківській області від 07.05.2018року було повернуто виконавчий документ стягувачу за виконавчим листом №643/15215/15-ц, 23.06.2016року виданим Московським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 загальної заборгованості за договором позики від 30.10.2013 в розмірі 24293,26грн.

Постановою заступника начальника Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ в Харківській області від 07.05.2018року було повернуто виконавчий документ стягувачу за виконавчим листом №643/15215/15-ц, 23.06.2016року виданим Московським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у сумі 121,80грн.

Копії вищевказаних вказаних постанов, того ж дня, направлено сторонам виконавчого провадження для відома та до виконання, що вбачається із супровідних листів, які містяться у матеріалах виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про припинення виконавчого провадження, повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Отже, вищевикладене свідчить, що з боку державного виконавця порушення строків та порядку направлення стягувачу постанови про арешт майна боржника та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію чи інший дохід боржника не допущено.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавчі дії державним виконавцем провадились в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 56302772, після об’єднання, оскільки відповідно до ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Так, із наданих матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем здійснювались певні дії, в тому числі, винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все майно боржника. Зазначену постанову зареєстровано у відповідних реєстрах, що реєструють право власності майна. Відповідно до відповідей з Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України, боржник не має відкритих рахунків та доходи не отримує.

Згідно відповідей БД «АМТ», за боржником автотранспортних засобів не зареєстровано та відповідно до інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником нерухомого майна не зареєстровано.

Державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи за адресою мешкання боржника вказаною у виконавчому документі з метою перевірки майнового стану боржника та в результаті чого встановлено відсутність за адресою майна боржника на яке можливо звернути стягнення, про що складений відповідний акт державного виконавця від 04.04.2018 року та виклики державного виконавця були залишені без реагування боржником у зв’язку з неотриманням.

Також встановлено, що боржник ОСОБА_2 за вказаною адресою не мешкає близько 10 років.

06.11.2017р. державним виконавцем було направлено запит до АДБ, на що отримано відповідь про зареєстроване місце мешкання боржника за адресою зазначеною у виконавчому документі.

Згідно відповідей Державної податкової служби та Пенсійного фонду України отриманих в листопаді 2017 та січні 2018, встановлено, що боржник ОСОБА_2 отримує доходи в ТОВ «ХПШ», в результаті чого, державним виконавцем направлено постанови за вказаними виконавчими провадженнями про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, та направлено зазначені постанови до ТОВ « ХПШ» для виконання. Зазначена постанова отримана підприємством 14.03.2018. Державним виконавцем 05.04.2018 на адресу ТОВ «ХПШ» направлено вимогу про виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до відповідей від 06.04.р. Державної податкової служби, боржник відкриті рахунки не має та згідно відповіді Пенсійного фонду України доходів вже не отримує.

З урахування наведеного, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а доводи заявника є безпідставними та необґрунтованими належними та допустимими доказами, у зв’язку з чим в задоволені скарги слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 262 ЦПКУ України, суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

З огляду на те, що судом не встановлено наявність в діях державних виконавців порушень чинного законодавства, у суду також відсутні підстави для винесення окремої ухвали.

Що стосується вимог, про стягнення з Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги в сумі 5956,80грн., то і відсутні підстави для стягнення понесених витрат на правову допомогу в порядку правил ст. 137 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 258 260, 447 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області, боржник ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Суддя Т.М.Довготько