Вирок № 75211264, 10.07.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1030/18

Номер провадження 1-кп/629/253/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380000058 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Пермь, Російська Федерація, громадянина України, з середньою технічною освітою, вдівця, маючого на утримання двох неповнолітніх дітей, один з яких є інвалідом, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Шкребця А.Є.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, захисника - адвоката Остапенко С.Ю., -

в с т а н о в и в:

07 січня 2018 року близько 04 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля нічного клубу «FERI», розташованого за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 5, б. 1. Побачивши, що біля вказаного клубу відбувається бійка, ОСОБА_1 підійшов ближче до місця конфлікту, де виявив, що бійка відбувається між раніше знайомим йому ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_1 вирішив вступитися за ОСОБА_4 та припинити бійку. Схвативши за капюшон куртки ОСОБА_5, ОСОБА_1 почав останнього відштовхувати від місця бійки з ОСОБА_4, а ОСОБА_5 в свою чергу теж схопив за капюшон куртки ОСОБА_1. ОСОБА_1, діючи на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків з ОСОБА_5, в результаті раптово виниклого умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень останньому., усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою спричинення умисного тілесного ушкодження, в ході штовханини з ОСОБА_5, дістав з кишені своєї куртки розкладний ніж та наніс ним один удар ножем в область черева справа останньому. Внаслідок чого спричинив ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням по ходу ранового каналу печінки, яке ускладнилося внутрішньочеревною кровотечею 2-3 ступеня та гіповолемічним шоком, що відноситься згідно висновку експерта № 31-ЛЗ/18 від 31.-01.2018 року до тяжкого тілесного ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 07 січня 2018 року близько 04-00 години він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля нічного клубу «FERI», розташованого за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 5, б. 1. Побачивши, що біля вказаного клубу відбувається бійка, він підійшов ближче до місця конфлікту та зрозумів, що бійка відбувається між раніше знайомим йому ОСОБА_4 та ОСОБА_5. В зв'язку з чим він вирішив вступитися за ОСОБА_4 та припинити бійку. Схвативши за капюшон куртки ОСОБА_5, він почав останнього відштовхувати від місця бійки з ОСОБА_4, а ОСОБА_5 в свою чергу теж схопив за капюшон куртки ОСОБА_1. В ході штовханини з ОСОБА_5 він дістав з кишені своєї куртки розкладний ніж та наніс ним один удар в область черева з правого боку останньому.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Потерпілий ОСОБА_5 надав суду заяву в якій просив розглянути дану справу за його відсутності, претензій матеріального та морального плану до обвинуваченого не має, міру покарання просив призначити не пов'язану з позбавленням волі, а також просив в зв'язку з примиренням з обвинуваченим призначити йому мінімальний іспитовий строк.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше перебував на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання каннобіноїдів, алкоголю зі шкідливими наслідками з 2009 року, знятий з обліку в 2017 році, має середню технічну освіту, вдівець, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких являється інвалідом, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується формально задовільно.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільним застосування наступних заходів: контроль за поведінкою за місцем проживання особи, застосування соціально-виховних заходів.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_1, досудової доповіді органу пробації, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

На досудовому слідстві відносно обвинуваченого ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту, строку дії якого сплинув 05.05.2018 року. Під час судового розгляду запобіжний захід не обирався.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання час знаходження під вартою з 07 січня 2018 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 1/86 від 07 січня 2018 року по 09 січня 2018 року.

Цивільний позов, заявлений Лозівською місцевою прокуратурою Харківської області, яка діє в інтересах держави в особі комунального закладу охорони здоров'я «Лозівське територіальне медичне об'єднання» Лозівської міської ради Харківської області про відшкодування витрат завданих злочином, суд вважає необхідним задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України на особу, яка вчинила злочин, покладено обов'язок відшкодувати закладові охорони здоров`я витрати на лікування потерпілого від злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної самооборони або в стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно з вимогами ст. 1206 ЦК України сума, витрачена на лікування потерпілого від злочину, підлягає стягненню на користь бюджету, з якого фінансується лікувальний заклад, в сумі фактичних витрат з особи, що скоїла злочин, тобто обвинуваченого по справі ОСОБА_1.

Згідно з довідкою комунального закладу охорони здоров'я «Лозівське територіальне медичне об'єднання» Лозівської міської ради Харківської області, потерпілий від даного злочину ОСОБА_5, знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ» з 07.01.2018 року по 16.01.2018 року. Загальна вартість витрачених державних коштів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 становить 4157 гривень 01 копійки, що підтверджується довідкою КЗОЗ «Лозівське територіальне медичне об'єднання» Лозівської міської ради Харківської області № 756 від 26.03.2018 року. Вказаний розрахунок проведено відповідно до «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993. Згідно з цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому на лікуванні перебуває потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Витрати за проведення судових експертиз відсутні.

Крім цього, суд, вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 січня 2018 року ухвалами Лозівського міськрайонного суду Харківської області був накладений арешт на майно, а саме на ніж марки «Benchmade»; чоловічу куртку; чоловічу куртку сірого кольору зі скрізним пошкодженням; чоловічу спортивну куртку чорного кольору зі скрізним пошкодженням; футболку чорного кольору «New Wave» зі скрізним пошкодженням.

В зв'язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та піддати його покаранню у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в судовому засіданні не обирався.

Зарахувати засудженому ОСОБА_1 в строк відбування покарання час знаходження під вартою з 07 січня 2018 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 1/86 від 07 січня 2018 року по 09 січня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу охорони здоров'я «Лозівське територіальне медичне об'єднання» Лозівської міської ради Харківської області (р/р 35416015093240 в УДК Лозівського управління державної казначейської служби в Харкіській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 40199749) вартість лікування потерпілого від злочину у розмірі 4157 гривень 01 копійки.

Скасувати арешт, накладений на майно обвинуваченого та потерпілого на підставі ухвал слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2018 року, а саме на наступне майно: ніж марки «Benchmade»; чоловічу куртку; чоловічу куртку сірого кольору зі скрізним пошкодженням; чоловічу спортивну куртку чорного кольору зі скрізним пошкодженням; футболку чорного кольору «New Wave» зі скрізним пошкодженням.

Речові докази по справі:

- чоловічу куртку сірого кольору зі скрізним пошкодженням; чоловічу спортивну куртку чорного кольору зі скрізним пошкодженням; футболку чорного кольору «New Wave» зі скрізним пошкодженням, які знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області відповідно до квитанції № 18/02, повернути потерпілому ОСОБА_5;

- розкладний ніж марки «Benchmade», який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області відповідно до квитанції № 18/02 - знищити;

- диск DVD-R з відеозаписом камери відеоспостереження нічного клубу «Феррі», який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова