Ухвала суду № 75210705, 05.07.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/20119/16-ц

н/п 4-с/640/6/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Губської Я.В.

при секретарі Балан Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення та дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

17.08.2017 року до суду надійшла скарга Міністерства освіти і науки України на дії державного виконавця головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 У своїй скарзі представник Міністерства освіти і науки України просить суд визнати протиправними дії державного виконавця щодо винесення постанов від 01.08.2017 у виконавчому провадженні №54013325 про накладення штрафу та від 02.08.2017 про закінчення виконавчого провадження №54013325, скасувати вказані постанови

Ухвалою судді від 21.08.2017 зазначена скарга залишена без руху, надано строк для усунення недоліків.

08.09.2017 до суду представником Міністерства освіти і науки України подано заяву про усунення недоліків разом з уточненою скаргою.

Ухвалою суду від 19.10.2017 скарга Міністерства освіти і науки України на дії державного виконавця залишена без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30.11.2017 скасовано ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 19.10.2017 та направлено справу для продовження розгляду.

В обґрунтування скарги представник Міністерства освіти і науки України зазначає, що на виконанні у головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 знаходилось виконавче провадження № 54013325 по примусовому виконанню виконавчого листа № 640/20119/16-ц, від 12.05.2017 виданого Київським районним судом м. Харкова про поновлення ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов’язки Харківського національного університету радіоелектроніки. 25.05.2017 Державним виконавцем Рубель І. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, № 640/20119/16ц від 12.05.2017, виданого Київським районний судом м. Харкова, про поновлення ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов’язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки.

Отримавши зазначену постанову (лист отримано 06.06.2017 за вхідним № 13399/0/2-17) Міністерство листом від 09.06.2017 № 9.1-11-185/1 повідомило Відділ примусового виконання рішень, що під час самостійного виконання виконавчого листа у Міністерства виникли певні колізійні моменти, які потребують роз’яснення судом, який видав виконавчий документ та існує необхідність встановлення порядку та способу виконання зазначеного рішення. Одночасно, користуючись своїми процесуальними правами та правами, передбаченими положеннями Закону України «Про виконавче провадження», Міністерство звернулось до Апеляційного суду Харківської області з заявою від 09.06.2017 № 9.1-11-186 про роз’яснення рішення від 13.03.2017 та з заявою від 09.06.2017 № 9.1-11-185 до Київського районного суду м. Харкова про встановлення способу і порядку виконання рішення від 13.03.2017.

Зазначені заяви, в яких міститься обґрунтування поважності причин неможливості виконання рішення суду були додані до листа Головному державному виконавцю від 09.06.2017 № 9.1-11-185/1, зі змістом яких він мав можливість ознайомитись.

Зокрема у заяві вказано, що МОН не може реалізувати своє право добровільного виконання рішення суду, у зв’язку з тим, що посада ректора Харківського національного університету радіоелектроніки заміщена в установленому Законом України «Про вищу освіту».

Наказом МОН від 01.03.2017 № 86-к ОСОБА_3 призначено ректором ХНУРЕ та укладено з останнім контракт як з особою, обраною за конкурсом відповідно до статті 42 Закону України «Про вищу освіту». У даному випадку, для виборної посади ректора навчального закладу, нормами КЗпП України не передбачено можливості визнання трудового договору (контракту) недійсним, не передбачена реституція, а також поворот виконання.

Для того, щоб самостійно виконати рішення суду та поновити ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов’язки ректора (хоча виконання таких обов’язків є тимчасовим, до обрання ректора у встановленому законодавством порядку), необхідно звільнити (розірвати контракт) теперішнього ректора ХНУРЕ, ОСОБА_3, який обраний у порядку, встановленому Законом України «Про вищу освіту» однак таке звільнення на підставі статті 40 КЗпП України суперечитиме положенням Закону України Про вищу освіту», постанові Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 РОКУ № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності».

Крім того Міністерство просило зупинити виконавче провадження до надання судами відповідного роз’яснення та встановлення порядку виконання рішення.

Пізніше, 22.06.2017 до Міністерства освіти і науки України надійшла вимога державного виконавця № 54013325/8 в якій державний виконавець вимагав негайно виконати вимоги виконавчого листа № 640/20119/16-ц та повідомити про виконання відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом трьох робочих днів з моменту отримання вимоги, у разі невиконання надати письмове пояснення за фактами невиконання даного рішення та законних вимог державного виконавця.

Листом від 23.06.2017 № 1/12-4123 Міністерство освіти і науки України надало відповідь на вимогу, в якій повторно зазначило, що під час самостійного виконання виконавчого листа у Міністерства виникли об’єктивні труднощі та про те, що Міністерство звернулось до суду з заявою про роз’яснення рішення та з заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення, тобто надало обґрунтування поважності причин неможливості виконання рішення суду, як цього і вимагав державний виконавець. Додатково Міністерство повідомило, що після надання судами роз’яснень Міністерство освіти і науки України прийме відповідні управлінські рішення з метою виконання рішення суду.

Виходячи з викладеного вище, з метою дотримання законодавства при виконанні судового рішення Міністерство повторно просило зупинити виконавче провадження № 54013325 до надання судами відповідного роз’яснення та порядку виконання тішення.

25.07.2017 на адресу боржника надійшла постанова головного державного виконавця від 12.07.2017 про накладення на Міністерство освіти і науки України штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду, в якій зазначено, що правові підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні.

09.08.2017 на адресу боржника надійшла постанова головного державного виконавця від 01.08.2017 про накладення на Міністерство освіти і науки України штрафу у розмірі 10200 грн., цією ж постановою зобов’язано МОН виконати рішення протягом трьох робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Разом з постановою про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. Міністерство освіти і науки України отримало постанову від 02.08.2017 про закінчення виконавчого провадження ВП № 54013325.

Обґрунтовуючи свою скаргу, заявник посилається на те, що Міністерство освіти та науки України надавало своєчасно інформацію про поважність причин неможливості виконання рішення суду, а приймаючи постанову від 01.08.2017 про накладення штрафу у подвійному розмірі державним виконавцем надано боржнику З робочі дні для виконання рішення. Всупереч своїй постанові на наступний день 02.08.2017 державний виконавець приймає постанову про закінчення виконавчого провадження, хоча фактично не сплинув трьохденний строк, встановлений ним для виконання рішення, а вказані постанови від 01.08.2017 та від 02.08.2017 взагалі були одночасно відправлені лише 04.08.2017, тому Міністерство освіти і науки України не мало реальної можливості бути про них обізнане і не могло надати виконавцю жодної інформації щодо виконання рішення чи повідомити причини невиконання рішення суду. Виходячи з норм статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», єдиною підставою для накладення на боржника штрафу є невиконання рішення без поважних причин.

Представник Міністерства освіти і науки України в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, жодних клопотань та заяв з приводу розгляду даної скарги суду не подавав.

Особа, дії якої оскаржуються - головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань та заяв з приводу розгляду даної скарги суду не надав.

Заінтересовані особи - Харківський національний університет радіоелектроніки та ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином завчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Представник заінтересованої особи - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надав суду відзив на скаргу, в якому просив розглядати справу за їх відсутності та відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі з копією матеріалів виконавчого провадження.

В обґрунтування відзиву на скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України посилається на те, що дії та постанови від 01.08.2017 про накладення штрафу та 02.08.2017 про закінчення провадження у виконавчому провадженні № 54013325 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 відповідають вимогам ст.ст. 18,63,65 Закону України «Про виконавче провадження», законних підстав для зупинення виконавчого провадження у державного виконавця не було.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено, що 25.05.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54013325 з примусового виконання виконавчого листа №640/20119/16-ц виданого 12.05.2017 Київським районним судом м. Харкова, про поновлення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) тимчасово виконуючим обов’язки Харківського національного університету радіоелектроніки (ЄДРПОУ 02071197, 61166, м. Харків, пр. Науки, 14). Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.(а. с. 193-195)

Керуючись статтями 18, 63, 65 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем направлено боржнику вимогу за вих. № 20.1/54013325/8 від 14.06.2017 щодо негайного виконання рішення суду. (а. с. 191-192)

В подальшому до відділу надійшли листи з Міністерства освіти і науки України від 09.06.2017 за вих. №9.1-11-185/1 та №1/12-4123 від 23.06.2017, в яких повідомлялось, що боржник звернувся до суду з заявами про роз’яснення рішення суду, у зв'язку з чим клопотало про зупинення виконавчого провадження. (а. с. 181-190)

Виключний перелік підстав для зупинення виконавчого провадження визначено статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу; зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення; порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 15 цього Закону; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону; затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження; включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Оскільки серед перелічених підстав не міститься такої підстави для зупинення провадження як звернення до суду із заявою про роз’яснення рішення, а також про встановлення способу і порядку виконання рішення, у державного виконавця були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження №54013325.

Крім того, з даною вимогою заявник звертався до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, та ухвалою від 18.04.2017 по справі за клопотанням представника Харківського національного університету радіоелектроніки відмовлено в зупиненні виконання рішення Апеляційного суду Харківської області в частині поновлення на роботі ОСОБА_2Ю.(а.с.177-180)

Також, як вбачається з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно Постанови Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі № 640/20119/16-ц, рішення Апеляційного суду Харківської області від 13.03.2017, яким поновлено ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов’язки ректора - скасовано, рішення Київського районного суду м.Харкова від 12.01.2017, яким відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог – залишено в силі.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо правомірності дій державного виконавця щодо не прийняття постанови про зупинення даного виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, яка діяла на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному ст.63 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частино :тою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному знанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

За невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, які можуть бути виконанні лише боржником, постановами державного виконавця відділу від 12.07.2017 та 01.08.2017 накладено штрафи, направлено повідомлення вчинення кримінального правопорушення боржником від 02.08.2017.

Відповідно до п.11 ч.1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч.З статті 63 цього Закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року роз'яснено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв'язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку. За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу.

Як вбачається з досліджених документів державним виконавцем у повній мірі вживались заходи з примусового виконання рішення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Порушень, які б могли слугувати підставою для задоволення вимог заявника не встановлено.

Оскільки в ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення державним виконавцем законодавства або перевищень повноважень при прийнятті постанов 01.08.2017 у виконавчому провадженні № 54013325 про накладення штрафу, та від 02.08.2017 про закінчення виконавчого провадження № 54013325; виходячи з положень ст.ст.447, 451 ЦПК України, суд вважає, що доводи Міністерства освіти і науки України про те, що в ході виконання державним виконавцем виконавчого листа № 640/20119/16-ц, від 12.05.2017 виданого Київським районним судом м. Харкова про поновлення ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов’язки Харківського національного університету радіоелектроніки, ним неправомірно винесено зазначені постанови, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні скарги, оскільки судом не виявлено порушень вимог чинного законодавства в діях державного виконавця при винесенні зазначених постанов у виконавчому провадженні № 54013325.

Керуючись ст. 13, 260, 447-453 ЦПК України, ст. 18, 34, 36-40, 63, 65, 75 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, - -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій Головного державного виконавця Рубель І. В. щодо винесення постанов від 01.08.2017 у виконавчому провадженні № 54013325 про накладення штрафу, та від 02.08.2017 про закінчення виконавчого провадження № 54013325; про визнання протиправною та скасування постанови Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 01.08.2017 у виконавчому провадженні № 54013325 про накладення штрафу; про визнання протиправною та скасування постанови Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 02.08.2017 у виконавчому провадженні № 54013325 про закінчення виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в цей же строк з дня вручення йому копії рішення (ухвали).

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя :