Рішення № 75210596, 03.07.2018, Чаплинський районний суд Херсонської області

набрало чинності "___"____20____р.

Справа № 665/195/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2018 р.

Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Плюс» про захист прав споживачів та стягнення коштів,

встановив:

Позивач звернувсь до суду зі позовом до ТОВ «ОСОБА_2 Плюс» про захист прав споживачів та стягнення коштів, посилаючись на те, що 07 грудня 2017 року між ним, та відповідачем було укладено попередній договір № 7/ПД-0075 купівлі-продажу транспортного засобу. Спірний договір укладалися ним з метою набуття права власності на автомобіль для особистих потреб. В мережі інтернет він знайшов оголошення про продаж автомобіля ОСОБА_3, вартістю 120 000 грн. Зателефонувавши за номером телефоном вказаним в оголошенні, менеджер компанії роз’яснила, що він повинен приїхати до офісу компанії в м. Миколаїв для підписання договору і внесення авансу за транспортний засіб. Приїхавши до офісу компанії, менеджер компанії пояснила, що він повинен спочатку сплатити передплату (аванс) за транспортний засіб в сумі 38 700 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача, після чого через 5 днів з ним буде укладено договір купівлі-продажу. В той же день ним було сплачено рахунок на 38 700 грн. Через 4 дні йому зателефонував менеджер і повідомила, що автомобіль поламаний і його не можуть продати, в наявності є автомобіль дорожче, або, щоб він написав заяву на повернення коштів. Він направив відповідачу заяву про розірвання договору та повернення коштів. 28.12.2017 року відповідач отримав його заяву. На момент звернення до суду відповідач не виходить на зв'язок, коштів не повернув. Згідно витягу ЄДР підприємств з сайту Міністерства юстиції України та із договору вбачається, що адреса реєстрації відповідача - м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6, оф. 2. Таким чином, «офіс» у місті Миколаїв - не є офісним приміщенням (приміщенням, у якому знаходиться суб'єкт господарювання) ТОВ «ОСОБА_2 Плюс», так як не є його зареєстрованим місцезнаходженням. Місце підписання договору місто Миколаїв. Дана обставина підтверджується квитанцією № ПН4223 від 07.12.2017 про сплату ним платежу на користь відповідача. Таким чином, договір укладено поза офісним приміщенням відповідача. Заяву про розірвання договору з вимогою повернути кошти він надіслав відповідачеві 14.12.2017 р., а відповідач отримав 28.12.2017 р., тридцяти денний строк протягом якого відповідач мав повернути позивачеві сплачені кошти, минув 26.01.2018 р., а з 27.01.2018 р. по день подання позовної заяви 12.02.2018 р., минуло 17 днів. Таким чином, оскільки 1 % від сплаченої мною відповідачеві суми 38 700 грн. становить 387 грн., розмір неустойки з розрахунку на 17 днів прострочки дорівнює 6 579 грн. Окрім того, вважає, що діями відповідача, які полягали у порушенні його прав як споживача згідно ЗУ «Про захист прав споживачів» йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінюю у розмірі 5 000 грн., дана сума не являється завищеною та співвідноситься до сплачених коштів за товар та відношення відповідача, який не вчинив жодної дії по врегулюванню виниклого спору та поверненні грошових коштів за товар внаслідок розірвання договору, укладеного на поза торговельним приміщенням.

Просить суд стягнути з ТОВ «ОСОБА_2 Плюс» ( ЄДРПОУ 41579813) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачені кошти за договором в розмірі 38 700 (тридцять вісім тисяч сімсот) гривень. Стягнути з ТОВ «ОСОБА_2 Плюс» ( ЄДРПОУ 41579813) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) неустойку в розмірі 6 579 (шість тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень. Стягнути з ТОВ «ОСОБА_2 Плюс» ( ЄДРПОУ 41579813) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав а в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Плюс» в судове засідання не з’явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 12, 76, 81 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до копії попереднього договору №7/ПД-0075 купівлі-продажу транспортного засобу 07 грудня 2017 року ОСОБА_1М з однієї сторони та ТОВ «ОСОБА_2 Плюс» з іншої сторони уклали цей договір про те, що покупець має бажання купити у продавця, а продавець має бажання продати покупцеві транспортний засіб.

Пунктом 1.1. даного договору передбачено, що сторони зобов’язуються у встановлений строк укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу.

Згідно п.1.2 договору транспортний засіб, який продавець зобов’язується придбати у третіх осіб для його відчуження покупцеві за основним договором та який являється предметом основного договору, має наступні ознаки: Renault Sandero Stepway, новий, колір чорний.

Відповідно до п.1.5 вказаного договору сторони зобов’язуються укласти основний договір 12 грудня 2017 року за умовами повного виконання п.2.1 цього попереднього договору. Якщо на зазначену дату майно не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то сторони визначили, що основний договір буде укладено на 5 день після придбання продавцем майна, про що останній зобов’язується повідомити покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладання основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення основного договору сторони визначили 01 жовтня 2018 року.

Пунктом 1.6. попереднього договору визначено, що продавець зобов’язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти майно та оплатити його вартість у сукупності 386730 грн. Право власності на майно переходить покупцю з моменту сплати повної вартості майна зазначеної вище, на підставі основного договору, майно передається продавцю з моменту сплати повної вартості майна, зазначеної в цьому попередньому договорі, після укладення основного договору, якщо сторони не домовляться про інше при укладанні основного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що на підтвердження дійсних намірів сторін на укладання основного договору до моменту укладання цього попереднього договору покупець вносить на розрахунковий рахунок, продавцю грошові кошти в розмірі 38700 грн., а продавець своїм підписом під цим попереднім договором підтверджує, що зазначені грошові кошти внесені на його розрахунковий рахунок.

Згідно п.3.1, п.3.2 договору зміна, доповнення та розірвання цього попереднього договору допускається за взаємною згодою сторін або за рішенням компетентного суду. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення основного договору , передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням.

Із копії квитанції №ПН4223 від 07 грудня 2017 року слідує, що ОСОБА_1 на виконання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу сплатив ТОВ «ОСОБА_2 Плюс» 38 700 грн.

13 грудня 2017 року ОСОБА_1 направив письмову заяву ТОВ «ОСОБА_2 Плюс» в якій просив розірвати договір за взаємною згодою та повернути внесену ним предоплату в розмірі 38700 грн.

Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення представником ТОВ «ОСОБА_2 Плюс» отримано дану заяву 28.12.2017 року.

Із копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.02.2018 року слідує, що місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «ОСОБА_2 Плюс», ідентифікаційний код юридичної особи 41579813 – м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, офіс, 2, вид діяльності – торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

Відповідно до п.п. 3, 17, 19, 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» діяльність відповідача з надання послуг щодо придбання транспортного засобу у третіх осіб для його відчуження фізичним особам, які є споживачами, підпадає під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3).

Згідно ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частинами 3 і 4 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплено, що у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за умови повідомлення про це продавця (виконавця) протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття продукції або першої поставки такої продукції, за умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.

У разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору.

В судовому засіданні встановлено, що 13 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору та з вимогою про повернення сплачених коштів як авансовий платіж в розмірі 38 700 грн., у зв’язку з розірванням договору.

28.12.2017 року відповідачем було отримано вимогу позивача від 13.12.2017, яку він надіслав 14.12.2017 року, про розірвання договору та повернення грошових коштів. Дана обставина підтверджується квитанцією про оплату рекомендованого поштового відправлення №7523000032687 та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, представнику ТОВ «ОСОБА_2 Плюс».

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що місцем підписання сторонами у справі даного договору є м. Миколаїв, що підтверджується квитанцією №ПН4223 від 07.12.2017 про сплату позивачем платежу на користь відповідача та поясненнями позивача, які надані в судовому засіданні.

Відповідно до п.п. 6, 9, 26 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, - договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця. За визначеннями наведених норм офісне приміщення - це будь-яке приміщення (будівля тощо), в якому знаходиться суб'єкт господарювання або його філія, або його структурний підрозділ, або представництво.

Відповідно до ст. 93, 95 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації; відомості про філії, представництва та інші структурні підрозділи також мають бути внесені до державного реєстру.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно зі ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1). Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (ч. 2). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (ч. 5).

Згідно витягу ЄДР підприємств з сайту Міністерства юстиції України та із укладеного між сторонами у справі попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу вбачається, що адреса реєстрації відповідача - м. Київ, вул.. Будіндустрії, 6, офіс, 2, вид діяльності.

Таким чином, судом встановлено, що «офіс» у місті Миколаєві - не є офісним приміщенням (приміщенням, у якому знаходиться суб'єкт господарювання) ТОВ «ОСОБА_2 Плюс», так як не є його зареєстрованим місцезнаходженням, рівно як не є внесеним до державного реєстру його структурним підрозділом. Цей факт підтверджується витягом ЄДР підприємств, із якого вбачається, що за ТОВ «ОСОБА_2 плюс» - відокремлених структурних підрозділів – не зареєстровано.

Як встановлено судом із письмовою вимогою про розірвання попереднього договору від 07 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача 14 грудня 2017 року, тобто в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином в розумінні ч. 3 ст. 651 ЦК України договір є розірваним.

Окрім того, суд вбачає за необхідне зазначити, що право виходу з контракту передбачено ст. 6 Директиви 97/7/ЄС Європейського парламенту та Ради «Про захист прав споживачів в дистанційних контрактах» від 20 травня 1997 року, згідно якої, споживач має у своєму розпорядженні період обсягом щонайменше сім робочих днів, протягом якого він може оголосити про свій вихід з будь-якого дистанційного контракту без повідомлення причини та без понесення стягнень. Єдиною відповідальністю, яку може понести споживач внаслідок реалізації свого права на вихід з контракту, є компенсація безпосередніх витрат на повернення товарів. Термін для реалізації цього права починається: - у випадку товарів з дня їх отримання споживачем, якщо зобов'язання, передбачені статтею 5, були виконані; - у випадку послуг з дня укладення контракту чи з дня виконання зобов'язань, передбачених в статті 5, якщо вони виконані після укладення контракту, який передбачає, що цей термін не перевищує трьох місяців, про які йтиметься в наступному підпункті. У випадку, якщо постачальник не виконав зобов'язання, передбачені в статті 5, термін дорівнює трьом місяцям.

За таких обставин суд приходить до висновку, про те, що укладений між сторонами у справі попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу укладено поза торговельними або офісними приміщеннями, а тому зазначений договір підпадає під дію п. 6 ст. 1 , ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як встановлено судом із письмової вимоги про розірвання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу №7/ПД-0075 від 07.12.2017 року, позивач звернувся до відповідача 14 грудня 2017 року, яка отримана відповідачем 28 грудня 2017 року, тобто в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому в розумінні ч. 3 ст. 651 ЦК України даний договір є розірваним. Разом з тим, судом установлено, що у визначений ч. 4 цієї статті тридцятиденний термін відповідач не повернув позивачу кошти, сплачені ним за договором.

Частиною 9 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача сплачених ним за договором коштів в сумі 38 700 грн. та неустойки за несвоєчасне повернення сплачених коштів в сумі 6579 грн. (в розмірі 1% вартості продукції за кожен день затримки розрахунку).

Щодо стягнення із відповідача завданої моральної шкоди, то суд виходить із наступного.

Відповідно до вимог п.5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Виходячи з правовідносин, що склались між сторонами, позивач не має права на відшкодування моральної шкоди на підставі вказаного Закону.

Укладеним між сторонами попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу також не передбачено відшкодування моральної шкоди, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. в зв’язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В силу ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави за правилами Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Плюс» (ЄДРПОУ 41579813) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачені кошти за договором в розмірі 38 700 (тридцять вісім тисяч сімсот) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Плюс» (ЄДРПОУ 41579813) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) неустойку в розмірі 6 579 (шість тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Плюс» (ЄДРПОУ 41579813) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Чаплинським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.О. Пилипенко