Вирок № 75210563, 10.07.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5438/14-к

Номер провадження 1-кп/623/179/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурора Красилі І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Шведової Т.А.,

потерпілих ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014220320001374 від 08.10.2014 року та №12015220320002290 від 27.08.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм, Харківської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 15.02.2006 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської обл. за ст.ст. 153 ч. 3, 186 ч. 1, 70 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений 04.10.2013 року з Холодногірської виправної колонії № 18 Харківської області по відбуттю строку покарання;

2) 27.02.2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, за ст. 185 ч. 2 КК України, до 2 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

3) 16.05.2014 року, Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 70 ч. 1, ст. 70 ч. 4 КК України, до 4 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

такого, що проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, повторно, в середині січня 2014 року, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю уваги власника ОСОБА_5, таємно викрав гроші, в сумі 750 гривень зі спортивної куртки останнього та чавунну плиту вартістю 132,52 гривень, що належала ОСОБА_5, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 882,52 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1, повторно, в кінці лютого 2014 року, в денний час, знаходячись біля дачного будинку АДРЕСА_3, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав металеві труби в кількості 4 шт., довжиною 325 см., діаметром 3 см., товщиною 1,5 мм. кожна, які знаходились біля дачного будинку АДРЕСА_3, що належать ОСОБА_3, чим завдав потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 224,91 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, крадіжка, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

На початку серпня 2014 року, ОСОБА_1, в період випробувального терміну, повторно, в денний час, знаходячись біля огорожі дачної дільниці АДРЕСА_4, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав алюмінієвий кабель, який був натягнутий на дерев'яних стовпах по периметру дачної дільниці, загальною довжиною 45 метрів, вагою 15, 75 кг. на загальну суму 228,37 гривень, що належав ОСОБА_6, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на вищевказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Крім того, ОСОБА_1, в період іспитового строку, повторно, в середині вересня 2014 року, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_4 в буд. АДРЕСА_5, в стані алкогольного сп'яніння, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю власника ОСОБА_4, таємно викрав чавунну плиту, що належала ОСОБА_4, чим завдав потерпілій матеріальних збитків на суму 270 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, крадіжка, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

11 серпня 2015 року, близько 13-00 години, ОСОБА_1, повторно, знаходячись в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_8, переслідуючи корисливу мету - наживу, маючи умисел на заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю до нього уваги з боку ОСОБА_8, таємно викрав мобільний телефон «Sony-Ericsson W-205», вартістю 210 грн., із встановленою сім-картою оператора мобільного зв'язку України «МТС», вартістю 10 грн. та балансом 15 грн. на рахунку, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 235 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за скоєння умисних злочинів, знаходячись під адміністративним наглядом, встановленим постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 червня 2014 року строком на 12 місяців, з 16 червня 2014 року, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно, без поважних причин і повідомлення працівників міліції, здійснюючих нагляд, в період з 24.10.2014р. до 30.10.2014р. залишив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_5, та проживав за адресою: АДРЕСА_1.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 395 КК України, тобто, самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Приймаючи до уваги правову позицію Верховного Суду України з приводу поняття «забезпечення права на захист» наведену у постанові від 21.04.2016р. судова справа № 5-381кс15, у зміст якої законодавець вкладає також і механізми реалізації цього права як гарантію його втілення в ході кримінального судочинства, а також з урахуванням того факту, що обвинувачений перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2013 року, має психіатричне захворювання, яке впливає на можливість його правильного розуміння змісту обставин, суд дійшов висновку про необхідність дослідження всіх письмових доказів по справі, допиту обвинуваченого, потерпілих та свідків.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, запевняв суд у своїх намірах покінчити з кримінальним минулим, стати на шлях виправлення, змінити життя, створити родину, докласти всіх зусиль для працевлаштування, просив звільнити його за відбутим та показав, що в середині січня 2014 року він, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2, скориставшись відсутністю уваги зі сторони власника будинку ОСОБА_5, таємно викрав зі спортивної куртки гроші в сумі 750 гривень та чавунну плиту, що належали останньому

Після чого, в кінці лютого 2014 року, в денний час доби, таємно викрав 4 металеві труби, які знаходились біля дачного будинку АДРЕСА_3, що належать ОСОБА_3

Після чого, на початку серпня 2014 року в денний час доби, з дачної дільниці АДРЕСА_4, таємно викрав алюмінієвий кабель, який був натягнутий на дерев'яних стовпах по периметру дачної дільниці, який виконував функцію огорожі, що належав ОСОБА_6

Після чого, в середині вересня 2014 року, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_4 в буд. АДРЕСА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав чавунну плиту, що належала ОСОБА_4

Після чого, 11 серпня 2015 року, близько 13-00 години, він, ОСОБА_1, знаходячись в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_8, таємно викрав мобільний телефон «Sony-Ericsson W-205», вартістю 210 грн., із встановленою сім-картою оператора мобільного зв'язку України «МТС», який належить ОСОБА_8

Також ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що будучи раніше засудженим та знаходячись під адміністративним наглядом з 16 червня 2014 року, самовільно, без повідомлення працівників міліції, в період з 24.10.2014р. до 30.10.2014р. залишив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_5, та проживав за адресою: АДРЕСА_1.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 повідомила суду, що достеменно подій, пов'язаних з викраденням труб, не пам'ятає, так як минуло багато часу, але пам'ятає, що на території її дачного будинку по АДРЕСА_3 зберігалися 4 металеві труби, які вона придбала разом з будинком та які було викрадено. Вона написала заяву до міліції. Зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 вона не має, так як 4 труби було їй повернуто.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 повідомила суду, що обвинувачений ОСОБА_1 доводиться їй племінником, і деякий час, після звільнення з місць позбавлення волі проживав у неї вдома, в АДРЕСА_5, звідки у вересні 2014 року вкрав у неї чавунну плиту. У подальшому співробітниками правоохоронних органів їй було повернуто частини вказаної чавунної плити, однак зовні вони не були схожі на ті, які було в неї викрадено, так як викрадено було нову плиту, а повернуто вживану. Зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 вона не має.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що у 2014 році за місцем свого проживання по АДРЕСА_7 йому ОСОБА_1 приніс металеві труби, які він придбав у останнього за гроші, а вони виявились краденими, після чого добровільно їх видав співробітникам правоохоронних органів.

Потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_6 надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру не мають.

Потерпілий ОСОБА_5 24.02.2017 року помер, що підтверджується наданою до суду фотокопією актового запису про смерть № 180 від 06 березня 2017 року (том 5, а.с. 53-54 ).

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ст. 395 КК України у виді 5 місяців арешту та звільнити від призначеного покарання на підставі ст.ст. 49, 74 КК України; за ч. 2 ст.185 КК України за епізодом крадіжок у січні 2014 року, лютому 2014 року - у виді позбавлення волі строком на 3 роки із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі строком на 4 роки. За ч. 2 ст.185 КК України за епізодом крадіжок у серпні 2014 року, вересні 2014 року та 11 серпня 2015 року призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки із застосуванням положень ст.71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.05.2014 року у виді 3 місяців 25 днів позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці 25 днів.

Захисник Шведова Т.А., не оспорюючи кваліфікації та причетності до скоєного, підтримала позицію свого підзахисного та просила суд звільнити його від покарання, обмежившись відбутим строком покарання, зауважила, що злочини обвинувачений ОСОБА_1 скоював з метою прожитку, внаслідок тяжкихособистісних обставин, що на думку захисника, є обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, який є розумово відсталою людиною і з 2013 року перебуває на обліку у лікаря психіатра, вчинені ним злочини не є тяжкими, у скоєному він щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів.

Судом було також досліджено письмові докази по справі, надані сторонами судового провадження, зокрема:

за епізодом крадіжки у січні 2014 року у потерпілого ОСОБА_5:

-протокол огляду місця події від 10.10.2014року з фототаблицею до нього за участю свідка ОСОБА_10, згідно якого проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_8. На території домоволодіння знаходиться чавунна плита розміром 40х60см, прямокутної форми, в якій є два отвори для конфорок, діаметром 20 см., без пошкоджень, товщиною 1,5 см, вказана чавунна плита для твердопаливної печі(том 2, а.с.203-205);

-протокол проведення слідчого експерименту від 18.11.2014р. з фототаблицею за участю ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_1 показав місце скоєного злочину (том 2, а.с.227-228);

-зберігальна розписка ОСОБА_5, якому повернуто металеву (чавунну плиту) ( том 5, а.с. 83);

за епізодом крадіжки в лютому 2014 року у потерпілої ОСОБА_3:

-протокол огляду місця події від 17.10.2014 року з фототаблицею до нього за участю потерпілої ОСОБА_3, яким оглянуто домоволодіння АДРЕСА_3, на території якого розташована двоповерхнева споруда. Вхід на територію здійснюється через двостворчаті металеві ворота та одностворчаті дерев`яні двері, які на момент огляду були зачинені, та слідів пошкоджень не виявлено. (том 2, а.с.208-211);

-протокол огляду речей від 18.10.2014р. за участю ОСОБА_3, яким оглянуто чотири труби довжиною 325 см., діаметром 3,0см., товщиною 1,55мм., що були викрадені з домоволодіння АДРЕСА_3, які впізнала потерпіла ОСОБА_3 (том 2, а.с.212);

-майнова розписка ОСОБА_3 про отримання металевих труб на зберігання (том 2, а.с.213);

-протокол проведення слідчого експерименту від 24.10.2014р. з фототаблицею за участю обвинуваченого ОСОБА_1, під час якого, перебуваючи по АДРЕСА_3, ОСОБА_1 вказав на домоволодіння АДРЕСА_3, де він в кінці лютого 2014 року викрав 4 металеві труби. Потім ОСОБА_1 вказав на ліву сторону будинку, де він викрав 4 металеві труби, які потім продав знайомому ОСОБА_9 за 60 грн. (том 2, а.с. 215-216);

за епізодом крадіжки у серпні 2014 року у потерпілого ОСОБА_6:

-заява потерпілого ОСОБА_6 про те, що він надає дозвіл співробітникам правоохоронних органів на огляд території домоволодіння на дачній дільниці АДРЕСА_4 (т.5, а.с. 80);

-протокол огляду місця події від 06.11.2014р. з фототаблицею за участю ОСОБА_6, яким оглянуто територія дачної дільниці АДРЕСА_4, домоволодіння не огороджено, будь-яких пошкоджень, слідів та сторонніх предметів не виявлено. (том 2, а.с.217-219);

-протокол огляду речей від 10.11.2014р. з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_11, потерпілого ОСОБА_6, яким оглянуто фрагмент алюмінієвого кабелю, виконаний із семи дротів довжиною 1 м., діаметром 10 мм., вагою 350г., який впізнав потерпілий ОСОБА_6, як той що знаходився на стовпах на належній йому дачній ділянці. (том 2, а.с. 222-223);

-зберігальна розписка ОСОБА_6, якому повернуто фрагмент алюмінієвого кабелю, довжиною 1 м. (том 2, а.с.224);

-протокол проведення слідчого експерименту від 18.11.2014 року з фототаблицею за участю ОСОБА_1, згідно якого останній показав місце скоєння злочину, механізм вчинення крадіжки алюмінієвих кабелів.(том 2, а.с.225-226);

-протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 10.11.2014р., який досліджено в частині добровільної видачі ОСОБА_11 фрагменту алюмінієвого кабелю довжиною 1 м працівникам міліції (том 2, а.с.220-221);

-членська книжка садова АДРЕСА_4, в якому зазначена ділянка яка належить ОСОБА_6 (том 2, а.с. 231-232);

за епізодом крадіжки у вересні 2014 року у потерпілої ОСОБА_4:

-протокол огляду місця події від 08.10.2014р. з фототаблицею за участю ОСОБА_4, яким оглянуто територія домоволодіння по АДРЕСА_5, територія домоволодіння огороджена з 4-х сторін дерев'яним парканом, вхідна територію домоволодіння здійснюється через одностворчату дерев'яну хвіртку, яка на момент огляду перебувала у відчиненому положенні, ліворуч знаходиться житловий будинок з цегли червоного кольору, праворуч розташовані господарські будівлі. Вхід в житловий будинок здійснюється через одностворчаті дерев'яні двері, які на момент огляду перебували у відчиненому положенні. Житловий будинок складається з коридору, приміщення кухні, 4-х (чотирьох) кімнат. При огляді будь-яких слідів та пошкоджень не виявлено,обстановка не порушувалась. (том 5, а.с.71-75);

-протокол проведення слідчого експерименту від 31.10.2014 року з фототаблицею за участю обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_4 під час якого, перебуваючи по АДРЕСА_3, ОСОБА_1 вказав на домоволодіння №139, де він в середині вересня 2014 року викрав чавунну плиту для твердопаливної печі, яку потім продав за 50 грн. (том 5, а.с.76-77);

-заява потерпілої ОСОБА_4 про те, що вона надає дозвіл співробітникам правоохоронних органів на огляд ії домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_5 (том 5, а.с. 82);

-заява потерпілої ОСОБА_4 про те, що вона надає дозвіл співробітникам правоохоронних органів на проведення на території домоволодіння по АДРЕСА_5 слідчих дій (том 5, а.с.81);

-протокол огляду речей від 09.10.2014р. за участю ОСОБА_4, якою оглянуто плиту на твердопаливну піч, розміром 450 х 72 мм,товщиною15 мм, що була викрадена з домоволодіння АДРЕСА_5, яку впізнала потерпіла ОСОБА_4 (том 5, а.с. 79);

-висновок товарознавчої експертизи № 50 від 10.10.2014 року, виконаної фахівцем-оцінювачем ОСОБА_12, згідно якого двокомфорна чавунна плита, розміром 450 х 720 мм у придатному для використання стані за призначенням коштує 270 грн. (том 5, а.с. 78);

за епізодом крадіжки від 11 серпня 2015 року у потерпілого ОСОБА_8:

-протокол огляду місця події від 27.08.2015р. з фототаблицею за участю ОСОБА_8, яким оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_6, яка огороджена парканом з 4-х сторін. При огляді обстановка не порушувалась, нічого не вилучалось. (том 5, а.с. 92-93);

-протокол огляду місця події від 27.08.2015р. з фототаблицею за участю ОСОБА_8, яким оглянуто мобільний телефон чорного кольору з боковою частиною сірого кольору, який знаходиться в кімнаті будинку АДРЕСА_6, верхня панель на телефоні відсутня, мається надпис літерами білого кольору «Sony-Ericsson W-205», також має кнопки в кількості 6 штук, на задній панелі мається напис «Sony-Ericsson», із встановленою сім-картою оператора мобільного зв'язку України «МТС», при огляді нічого не вилучалося. (том 5, а.с. 94-96);

-зберігальна розписка ОСОБА_8 від 27.08.2015 року, якому повернуто мобільний телефон чорного кольору «Sony-Ericsson», (том 5, а.с.97);

- висновок експерта ОСОБА_13 від 28.08.2015 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Sony-Ericsson», модельW205, що був у використанні, в задовільному стані, без технічних несправностей, станом на 11.08.2015 року становить (з округленням) 210 грн. (том 5, а.с. 98-100);

-протокол огляду речей від 18.09.2015, згідно якого предметом огляду є мобільний телефон «Sony-Ericsson», чорного кольору, з надписом літерами білого кольору «W-205», який повернуто потерпілому. (том 5, а.с. 101-102)

-протокол проведення слідчого експерименту від 21.09.2015р. з додатком (фототаблицею) за участю підозрюваного ОСОБА_1, який у присутності захисника та понятих показав місце скоєння злочину, механізм вчинення крадіжки мобільного телефона «Sony-Ericsson W-205»,(том 5, а.с. 103-105);

- висновок судової товарознавчої експертизи №9129 від 07.04.2017р., яким встановлена ринкова вартість викрадених речей, а саме:

1) ринкова вартість не наданих для дослідження чотирьох труб, виконаних зі нержавіючого сплаву, діаметром 30 мм. з товщиною стінки 1,5 мм., довжиною кожної 3,25 м., зазначених в ухвалі про призначення даної судово-товарознавчої експертизи, з урахуванням зниження якості від зносу, на лютий 2014 складала: 224,91 грн. (двісті двадцять чотири грн. 91 коп.);

2) ринкова вартість не наданої для дослідження чавунної пити для печі опалення твердим паливом, розміром 400x600 мм., зазначеної в ухвалі про призначення даної судово-товарознавчої експертизи, з урахуванням зниження якості від зносу, на січень 2014 складала: 132,50 грн. (сто тридцять дві грн. 50 коп.).

3) ринкова вартість підлягаючого дослідженню кабелю довжиною 45 метрів, виготовленого з алюмінію, загальною вагою 15,75 кг., зазначеного в ухвалі про призначення даної судово-товарознавчої експертизи, по вартості брухту алюмінію електротехнічного, вагою 15,75 кг. на серпень 2014 складала: 228,37 грн. (двісті двадцять вісім грн. 37 коп.), (том 4, а.с. 81);

-висновок товарознавчої експертизи № 50 від 10.10.2014 року, виконаної фахівцем-оцінювачем ОСОБА_12, згідно якого двокомфорна чавунна плита, розміром 450 х 720 мм у придатному для використанні стані за призначенням коштує 270 грн. (том 2, а.с.196);

-акт судово-психіатричного експерта №1027 від 11.11.2014р., яким встановлено, що в період часу, до якого відносяться правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_1, останній знаходився поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати та керувати своїми діями. Виявляє легку розумову відсталість у зв'язку з порушеннями поведінки та синдромом залежності від алкоголю (том 2, а.с.199-202);

-подання начальника Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області полковника міліції ОСОБА_14 від 16.06.2014 р. на встановлення адміністративного нагляду у відношенні ОСОБА_1 (том 5, а.с. 84);

- ухвала Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.06.2014 про встановлення відносно ОСОБА_1 адміністративного нагляду строком на 1 рік (том 5, а.с. 85);

-акт ознайомлення з обмеженнями особи, у відношенні якої встановлено адміністративний нагляд від 24.06.2014 (том 5, а.с. 86);

- реєстраційний лист піднаглядного ОСОБА_1 (том 5, а.с. 87);

-лист контроля за дотриманням встановлених обмежень відносно піднаглядного ОСОБА_1 (том 5, а.с. 88);

-рапорт дільничного інспектора лейтенанта міліції ОСОБА_15 від 24.10.2014 про відсутність піднаглядного ОСОБА_1 на час перевірки за місцем проживання по АДРЕСА_5 (том 5, а.с. 89);

-рапорт дільничного інспектора лейтенанта міліції ОСОБА_15 від 27.10.2014 про відсутність піднаглядного ОСОБА_1 на час перевірки за місцем проживання по АДРЕСА_5 (том 5, а.с. 90);

-рапорт дільничного інспектора лейтенанта міліції ОСОБА_15 від 30.10.2014 про відсутність піднаглядного ОСОБА_1 на час перевірки за місцем проживання по АДРЕСА_5 (том 5, а.с. 91).

Згідно висновку експерта №545-ИЗ\14 від 09.12.2014р. на час проведення експертизи будь-яких тілесних ушкоджень чи слідів їх загоювання, які могли бути причинені 07.04.2014р. у обвинуваченого не виявлено.(том 2, а.с.196);

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_16 від 25.06.2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016220000000247 від 07.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто за відсутності в діянні працівників Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України за фактом про застосування в ході досудового слідства до ОСОБА_1 незаконних методів слідства співробітниками Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області (кримінальне провадження № 42016220000000247);

Судом було проаналізовано кримінальне провадження №42016220000000347, яке порушено за заявою ОСОБА_1 та клопотанням захисника Шведової Т.А. Судом робиться висновок, що старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області з метою встановлення обставин справи було отримано дозвіл суду на побачення з обвинуваченим, проведено допит потерпілого ОСОБА_1, в ході якого обвинувачений відмовився давати показання. В сукупності з іншими зібраними у справі доказами було винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого ОСОБА_1, свідка та потерпілих, суд вважає доведеною його вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 185 КК України - як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за ст. 395 КК України - як порушення правил адміністративного нагляду.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 офіційно не працює, у лікаря психіатра стоїть на обліку з 2013р. з діагнозом 1-70.1 (легка розумова відсталість з емоційно-вольовими порушеннями), на обліку у лікаря нарколога та в Ізюмському ОМВК не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості, довідка з військкомату та його свідчення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини, які вчинені обвинуваченим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до злочинів: за ч.2 ст. 185 КК України до злочину середньої тяжкості та за ст. 395 КК України до невеликої тяжкості злочину.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ст. 395 КК України - щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, є рецидив злочинів, а за епізодом крадіжки у ОСОБА_4 у вересні 2014р. обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є також вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законом віднесені до середньої та невеликої тяжкості злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Окрім того, відповідно до положень ст.17 ЗУ від 23 лютого 2006 р. №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права», а тому з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи») (справи «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.05.2014 року до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки, два злочини вчинив до, а інші - після попереднього вироку суду, вирок набрав законної сили, а тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.05.2014 року.

Міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинна бути обрана в межах санкцій ч.2 ст.185, ст. 395 КК України у вигляді позбавлення волі та арешту, у відповідності до ч. 4 ст.70, 71, 49,74 КК України та із застосуванням положень ч. 1 ст. 72 КК України та ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII та в редакції Закону України від 18.05.2017 року № 2046-VІІІ.

У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 слід звільнити від покарання, передбаченого санкцією статті 395 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі положень ч. 1 ст. 72 КК України та ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання необхідно зарахувати ОСОБА_1строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 03.11.2015 року до 20.06.2017 року (в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII), та з 21.06.2017 року до дня ухвалення вироку суду - 10.07.2018 року (в редакції Закону України від 18.05.2017 року № 2046-VІІІ) - з розрахунку день за день попереднього ув'язнення.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Цивільний позов - відсутній.

Судові витрати, передбачені ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 1188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп., що проводилась експертами Харківського науково-дослідного інституту експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 70, 71, 72, ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України, ст. ст. 100, 124, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України та призначити покарання у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців.

На підставі ст. 49, 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за ст. 395 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.185 КК України за епізодами крадіжок у січні 2014 року, лютому 2014 року та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.185 КК України за епізодами крадіжок у серпні 2014 року, вересні 2014 року і 11 серпня 2015 року та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.05.2014 року у виді 3 місяців 25 днів позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці 25 (двадцять п'ять) днів.

На підставі положень ч. 1 ст. 72 КК України та ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_1строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 03.11.2015 року до 20.06.2017 року (в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII), та з 21.06.2017 року до дня ухвалення вироку суду - 10.07.2018 року (в редакції Закону України від 18.05.2017 року № 2046-VІІІ) - з розрахунку день за день попереднього ув'язнення.

На підставі положень ч. 1 ст. 72 КК України та ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII та в редакції Закону України від 18.05.2017 року № 2046-VІІІ) засудженого ОСОБА_1 вважати таким, що повністю відбув покарання, призначене за даним вироком.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Цивільний позов по справі - не заявлено.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з проведенням експертами Харківського науково-дослідного інституту експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, судової експертизи № 9129 від 07.04.2017р. в розмірі 1188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп. на користь держави (ЄДРПОУ 37283992, МФО 851011, р/р 31110115700012, код платежу 24060300).

Речові докази:

1) чавунну плиту вважати повернутою потерпілій ОСОБА_4 під розписку;

2) чавунну плиту вважати повернутою потерпілому ОСОБА_5 під розписку;

3) 4 (чотири) металеві труби, довжиною 3,25 м. кожна, вважати повернутими потерпілій ОСОБА_3 під розписку;

4) фрагмент алюмінієвого кабелю, довжиною 1м., вважати повернутим потерпілому

ОСОБА_6 під розписку;

5) мобільний телефон «Sony-Ericsson W-205», вважати повернутим потерпілому

ОСОБА_8 під розписку.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику, потерпілим та прокурору.

Головуючий суддя: Т. Д. Бєссонова