Рішення № 75210251, 10.07.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1316/18

провадження №2/619/822/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового

засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними та про повернення гарантійного внеску.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними та про повернення гарантійного внеску.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_2 посилається на те, що 19 січня 2018 року ним було подано заявку на вебсайті Державного підприємства «СЕТАМ» на участь в електронних торгах по лоту №256678 (найменування майна: ІПОТЕКА: житловий будинок (домоволодіння) з надвірними будівлями та прибудовами, загальною площею 67,3 кв.м., за адресою: Дергачівський район с. Слатине вул. Паризької Комуни, 14) шляхом сплати гарантійного внеску у розмірі 9124 грн. 50 коп. Ця обставина підтверджується скріншотом електронної сторінки позивача електронної пошти та відповідним платіжним дорученням.

В період часу з 09.00 год. 22 січня 2018 року до 18.00 год. 22 січня 2018 року Державним підприємством «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації вказаного майна. Під час цих торгів позивачем було зроблено цінову пропозицію покупки у розмірі 182 490 грн. Зазначена обставина підтверджується скріншотом з електронної сторінки власного кабінету на вебсайті Державного підприємства «СЕТАМ».

За запропонованою позивачем ціновою пропозицією ОСОБА_2 був визнаний переможцем торгів, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів №312666 по лоту №256678.

Відповідно до вищезазначеного протоколу продавцем вищезазначеного майна є ОСОБА_3 відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, покупцем є позивач, обов’язок здійснити остаточний розрахунок встановлений в строк до 5 лютого 2018 року. В подальшому кінцевий розрахунок позивачем не здійснено.

Після оголошення позивача переможцем перед здійсненням кінцевого розрахунку позивач звернув увагу на ту обставину, що інформація про відповідний лот, яка містилася на вебсайті Державного підприємства «СЕТАМ», не містила інформацію про земельну ділянку, її розмір та правовий режим.

При отриманні інформації з державного земельного кадастру позивачу стало відомо, що згідно його даних земельна ділянка під придбаним позивачем домоволодінням площею 0,095 га належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Згідно до відомостей, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, права власності або користування на вищезазначену земельну ділянку не зареєстровані, а право власності на будинок належить зовсім іншій людині – ОСОБА_6

Позивач звернувся за консультацією щодо можливої в подальшому реєстрації речових прав на придбаний позивачем будинок до кількох нотаріусів, які позивачу пояснили, що внаслідок відсутності належного оформлення прав на земельну ділянку, унеможливлюється реєстрація речових прав на нерухомість.

У зв’язку з вищевикладеним, позивач звернувся до відповідачів з листом щодо повернення гарантійного внеску, отримавши у відповідь листи від відповідачів з відмовою у цьому.

Таким чином, ОСОБА_2 просить визнати недійсним електронні торги від 22 січня 2018 року реєстраційний номер лота 256678, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» щодо продажу ОСОБА_3 відділом державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області житлового будинку (домоволодіння) з надвірними будівлями та прибудовами, загальною площею 67,3 кв.м. за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Слатине вул. Паризької Комуни, 14, за результатами яких складений протокол №312666 проведення електронних торгів та стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» на користь позивача 9124 грн. 50 коп.

Представником Державного підприємства «СЕТАМ» ОСОБА_7 подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що ДП «СЕТАМ» вважає вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню посилаючись на те, що згідно із порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 організатор електронних торгів – державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим порядком. 22.01.2018 ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги за лотом №256678 з реалізації предмету іпотеки, а саме: житловий будинок (домоволодіння) з надвірними будівлями та прибудовами, загальною площею 67,3 кв.м., за адресою: Дергачівський район, с. Слатине, вул. Паризької Комуни, 14. Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку виконавець у строк не пізніше п’яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім-шістнадцятим пунктом 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовій формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження – довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копія документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копія документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна. Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов’язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано. Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна. Приватний виконавець самостійно формує та перевіряє заявку та документи щодо передачі майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів у системі. У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх к відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертими – тринадцятим пункту 3 розділу ІІ цього порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у систему. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Державне підприємство «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов’язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна. ДП «СЕТАМ» виконує функції організатора електронних торгів, який діє в межах повноважень, визначених порядком. Тобто, у організатора електронних торгів відсутні повноваження надавати правову оцінку діям державних виконавців, в тому числі перевіряти відомості, наведені у заявці, на відповідність дійсності та законодавству. Крім того, відповідно до протоколу №316390 торги за лотом №256678 визнані такими, що не відбулися, на підставі відмови від сплати належної грошової суми. Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016. Згідно з п. 4 розділу Х Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п’яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п. 8 розділу Х порядку). Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу на торгах, тобто є правочином. При цьому, в п. 1 розділу ХІ порядку міститься перелік умов, згідно з якими прилюдні торги вважаються такими, що не відбулись, зокрема, у разі: відсутності учасників електронних торгів; несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронних торгів, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу Х порядку; ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції. Врахувавши факт нездійснення позивачем повного розрахунку за придбане майно у строк, передбачений розділом Х порядку та відсутність акту про проведення прилюдних торгів, відповідач вважає, що договірні відносини купівлі-продажу майна на цих торгах не були оформлені, а отже такий правочин є неукладеним. З неукладеного правочину не виникає договірних зобов’язань і він не породжує жодних цивільних правовідносин, в той час, коли недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають з його недійсності. Відповідно до ч. 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Отже, враховуючи викладене, позивач повинен довести належним та допустимими доказами, що: 1) відбулося порушення вимог порядку при проведенні електронних торгів; 2) ці порушення вплинули на результати торгів; 3) законні інтереси позивача порушенні. Жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями у позовній заяві не доведено. Відповідно до абз. 1 п. 1 розділу Х порядку на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно. Згідно з абз. 9 п. 1 розділу Х порядку у разі ненадходження всієї належної грошової суми на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у строки, визначені пунктом 1 цього розділу, відділ державної виконавчої служби (приватний виконавець) не пізніше наступного робочого дня через відповідний особистий кабінет повідомляє організатора про несплату переможцем електронних торгів належної грошової суми за придбане майно, що є підставою для вжиття відповідних заходів організатором згідно з пунктом 3 розділу VIII цього порядку. Відповідно до п. 3 розділу VIII порядку у разі якщо належна до сплати суми (у тому числі винагорода організатору) від переможця електронних торгів не запахова на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу Х цього порядку, з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронних торгів визначається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно. Таким чином, гарантійний внесок не підлягає поверненню переможцю торгів, який у встановлений у протоколі торгів строк не розрахувався за придбане ним майно. Оскільки позивачем не доведено, що Державним підприємством «СЕТАМ» при проведенні торгів за лотом №256678 з реалізації предмету іпотеки, а саме: житловий будинок (домоволодіння) з надвірними будівлями та прибудовами, загальною площею 67,3 кв.м., за адресою: Дергачівський район, с. Слатине, вул. Паризької Комуни, 14, було порушено норми порядку реалізації арештованого майна та права й інтереси позивача. Державне підприємство «СЕТАМ» заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві свої позовні вимогипідтримує в повному обсязі і просить розглядати справу за його відсутності за наявними матеріалами.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській областів судове засідання не з’явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується реєстром на відправлення кореспонденції кур’єром від 14.06.2018 № з/п 2. Про поважні причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача в заочному судовому засіданні.

Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач не з’явився в судове засідання без повідомлення причинта не подав відзив, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Представник Державного підприємства «СЕТАМ» ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилася, згідно наданого суду відзиву просила справу розглядати без участі представника ДП «СЕТАМ», заперечує проти задоволення позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи суд приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом було встановлено, що 19 січня 2018 року ОСОБА_2 подано заявку на вебсайті Державного підприємства «СЕТАМ» на участь в електронних торгах по лоту №256678 (найменування майна: ІПОТЕКА: житловий будинок (домоволодіння) з надвірними будівлями та прибудовами, загальною площею 67,3 кв.м., за адресою: Дергачівський район с. Слатине вул. Паризької Комуни, 14) шляхом сплати гарантійний внесок у розмірі 9124 грн. 50 коп.

В період часу з 09.00 год. 22 січня 2018 року до 18.00 год. 22 січня 2018 року Державним підприємством «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації вказаного майна. Під час цих торгів ОСОБА_2 було зроблено цінову пропозицію покупки у розмірі 182 490 грн.

За запропонованою позивачем ціновою пропозицією ОСОБА_2 був визнаний переможцем торгів, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів №312666 по лоту №256678. (а.с. 11-12).

Відповідно до вищезазначеного протоколу продавцем вищезазначеного майна є ОСОБА_3 відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, покупцем є ОСОБА_2, обов’язок здійснити остаточний розрахунок встановлений в строк до 05 лютого 2018 року.

Згідно із порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 року, організатор електронних торгів – державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим порядком.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядок реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016, організатор здійснює внесення до системи інформації про арештоване майно та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку виконавець у строк не пізніше п’яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім-шістнадцятим пунктом 2 цього розділу. Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовій формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження – довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копія документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України « Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копія документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов’язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано. Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна. Виконавець самостійно формує та перевіряє заявку та документи щодо передачі майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів у системі. У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх к відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертими – тринадцятим пункту 3 розділу ІІ цього порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у систему. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Державне підприємство «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов’язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна. ДП «СЕТАМ» виконує функції організатора електронних торгів, який діє в межах повноважень, визначених порядком. У організатора електронних торгів відсутні повноваження надавати правову оцінку діям державних виконавців, в тому числі перевіряти відомості, наведені у заявці, на відповідність дійсності та законодавству.

Відповідно до протоколу №316390 торги за лотом №256678 визнані такими, що не відбулися, на підставі відмови ОСОБА_2 від сплати належної грошової суми.

Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах встановлено ст. 650 ЦК України.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), о покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 24.01.2018 у справі №910/8052/17 – «Стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладання договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладених цих договорів. До цього зводиться і норма ч. 4 ст. 656 ЦК України, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016. Згідно з п. 4 розділу Х Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п’яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п. 8 розділу Х порядку). Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу на торгах, тобто є правочином.

В п. 1 розділу ХІ порядку міститься перелік умов, згідно з якими прилюдні торги вважаються такими, що не відбулись, зокрема, у разі: відсутності учасників електронних торгів; несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронних торгів, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу Х порядку; ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції. Врахувавши факт нездійснення ОСОБА_2 повного розрахунку за придбане майно у строк, передбачений розділом Х порядку та відсутність акту про проведення прилюдних торгів, суд прийшов до висновку, що договірні відносини купівлі-продажу майна на цих торгах не були оформлені, а отже такий правочин є неукладеним. З неукладеного правочину не виникає договірних зобов’язань і він не породжує жодних цивільних правовідносин, в той час, коли недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають з його недійсності.

Верховний Суд України у своїй постанові від 13.04.2016 у справі №6-2988цс15 приходить до правового висновку, що «Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.»

У постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі №6-116цс12 викладений правовий висновок стосовно того, що потрібно встановити суду під час розгляду справи про визнання прилюдних торгів недійсними: «чи мало місце порушення вимог тимчасового порядку чи інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів».

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Позивач повинен довести належними та допустимими доказами, що: 1) відбулося порушення вимог порядку при проведенні електронних торгів; 2) ці порушення вплинули на результати торгів; 3) законні інтереси позивача порушені. Жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями у позовній заяві не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання недійсності відповідного правочину (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно із частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, неукладений договір не може бути визнаний недійсним, а тому підстав для задоволення позову ОСОБА_2 не має.

У відповідності до п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 76-80, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 650, 655, 656 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Заочне рішення може бути скасоване Дергачівським районним судом Харківської області шляхом подачі відповідачем письмової заяви про його перегляд в 30-денний термін з дня отримання копії рішення, а позивачем в загальному порядку шляхом подачі в 30-денний термін до апеляційного суду Харківської області апеляції з моменту оголошення рішення, а в разі відсутності особи, яка бере участь у справі при оголошенні рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення. Мотивувальна частина рішення буде виготовлена 12 липня 2018 року.

Суддя Л. О. Якименко