Рішення № 7521015, 15.01.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2010 р. Справа № 19/119

Господарський суд Івано - Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання Матейко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватної багатогалузевої виробничо-комерційної фірми "Електронасос-Сервіс" вул. Пушкіна, 52, к. 1,м.Полтава,Полтавська область,36000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" вул. Робітнича,29,с.Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область,77305

про стягнення штрафу за порушення термінів оплати за обладнання за Договором купівлі-продажу на суму 71 556 грн. 40 коп.

Представники:

Від позивача: не з"явилися,

Від відповідача: юрисконсульт Яковишин З.В., (довіреність № 62/1-118 від 04.02.08р.)

                                                  встановив:

          До господарського суду звернулася Приватна багатогалузева виробничо-комерційна фірма "Електронасос-Сервіс" із позовом до ТзОВ "Карпатнафтохім" про стягнення штрафу за порушення термінів оплати за обладнання за договором купівлі-продажу на суму 71556,40 грн.

          Представник позивача в судове засідання не з"явився надіслав клопотання вх.№16 від 11.01.10. про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

          Клопотанням вх.№11098 від 28.12.09. позивач змінив позовні вимоги та просить суд п.1 та п.3 прохальної частини позовної заяви №130 від 15.11.09. залишити без змін; п.2 просить викласти у наступній редакції: "Стягнути з ТзОВ "Карпатнафтохім" згідно Договору №04/06-08-2 від 04.06.08. суму боргу у розмірі 9775,00 EUR, в гривнях по курсу НБУ на день подання позовної заяви 15.11.09. - 116205,00 грн. (1EUR=11,888 грн.), за запірні вентилі типу NORI в кількості - 7 штук та зобов"язати відповідача прийняти на свій склад обладнання.

          Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов"язань згідно договору купівлі-продажу №04/06-08-2 від 04.06.08. щодо перерахування авансу, прийняття обладнання та проведення повного розрахунку.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.

          Представник відповідача подав уточнення до відзиву вх.№149 від 15.01.10., в якому визнав частково суму пені у розмірі 14143,94 грн. та просить суд частково зменшити суму пені у зв"язку із тим, що відповідач є підприємством із специфічними властивостями виробництва хімічної і нафтохімічної продукції, характеризується підвищеною пожежонебезпекою, вибухонебезпекою, токсиконебезпекою, яке вимагає систематичного фінансування.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.          

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги , давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

          04.06.08. між Приватною багатогалузевою виробничо-комерційною фірмою "Електронасос-Сервіс"(позивач) та ТзОВ "Карпатнафтохім"(відповідач) укладено договір №04/06-08-2, відповідно до якого позивач (продавець) прийняв на себе зобов"язання передати запірні вентилі фірми KSB (Німеччина) типу NORI 320 ZXSY відповідно до специфікації (Додаток 1), а відповідач (покупець) зобов"язався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором (п.1.1. договору).

          Пунктом 2.1. договору №04/06-08-2 визначена загальна сума договору, яка відповідно до Специфікації (Додаток 1) складає 63534,50 грн.

          Пункт 4.1. договору №04/06-08-2, що визначає умови оплати товару, викладено сторонами згідно Додаткової угоди №1 від 05.09.08. про зміни до договору №04/06-08-2 від 04.06.08., підписаної сторонами 15.09.08. (а.с.47) передбачає, що покупець перераховує аванс у розмірі 19000,00 грн., як попередню оплату на р/р фірми у термін не більше 10-ти календарних днів з моменту підписання договору обома сторонами.

          Остаточний розрахунок проводиться у гривнях по курсу НБУ на день оплати в 3-денний термін після поставки обладнання.

          Відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 05.09.08. граничний строк попередньої оплати настав 26.09.08.

          Доказів виконання зобов"язання щодо перерахунку авансу відповідач суду не надав та в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що ним не здійснено попередьої оплати за замовлене обладнання.

           Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Приписами ст. 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

На виконання умов договору №04/06-08-2 позивачем укладено Контракт №2008/0004 від 02.06.08. із фірмою KSB (Німеччина) (а.с.27) на купівлю обладнання згідно із специфікацією товарів (Додаток 1 до Контракту №2008/0004 (а.с.34). Дане обладнання закуплено, що підтверджується наявною у справі митною декларацією (а.с.51-52) та знаходиться на складі позивача.

          Листом №213 від 21.10.08. позивач звернувся до відповідача із вимогою про виконання вимог пункту 4.1. договору №04/06-08-2 щодо попередньої оплати та повідомив термін відвантаження запірних вентилів 19.12.08.

З матеріалів справи не вбачається та представником відповідача не доведено в судовому засіданні, що ТзОВ "Карпатнафтохім" своєчасно повідомило позивача про неможливість виконати умови договору, виконання останнім обов"язку по перерахуванню авансу та надання відповіді на звернення позивача щодо отримання обладнання.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правилами п. 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов’язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов’язання щодо попередньої оплати та отримання обладнання.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення 116205,00 грн. повної оплати за обладнання, яка включає аванс підлягає до часткового задоволення в сумі 19000,00 грн. , а вимога про прийняття запірних вентилів типу NORI в кількості - 7 штук обгрунтована та підлягає задоволенню повністю.

Пунктом 9.3. договору сторони узгодили, що у разі порушення встановлених пунктом 4.1. даного договору строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,3 % від суми за кожен день такого прострочення. Відповідно до розрахунку позивача, сума пені становить 71556,40 грн.

Суд не вбачає підстав для стягнення пені в розмірі 71556,40 грн., оскільки відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, вимогами ч.6 ст. 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, до стягнення належать 2257,98 грн. пені за період з 26.09.08. до 26.03.09., згідно розрахунку проведеного судом, в решті стягнення пені слід відмовити.

Що стосується вимоги про повну оплату за обладнання, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 п.4.1 Додаткової угоди від 05.09.08. остаточний розрахунок проводиться у гривнях по курсу НБУ на день оплати в 3-денний термін після поставки обладнання.

          З матеріалів справи не вбачається та позивачем документально не підтверджено факт поставки відповідачу запірних вентилів типу NORI в кількості - 7 штук. Тому дана вимога є необгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, так як право позивача в цій частині не порушено, оскільки не настав строк оплати товару.

Відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з підпунктом "а" пункту 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"( із змінами, внесеними Законом України № 2505-IY від 25.03.05р.) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ціна заявленого позову - 187761,40 грн., отже державне мито становить 1877,61грн.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає за доцільне стягнути з позивача в доход Державного бюджету недоплачене державне мито в розмірі 1157,61 грн.

Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 538, 610, 612, 614, 629, 693 Цивільного Кодексу України, ст.232, 343 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" вул. Робітнича,29, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область,77305 (33129683) на користь Приватної багатогалузевої виробничо-комерційної фірми "Електронасос-Сервіс" вул. Пушкіна, 52, к. 1, м. Полтава, Полтавська область,36000 (код 21077857) -19000,00 грн.- авансу та 2257,98 грн.- пені, а також державного мита в сумі 212,57 грн. та 26,71 грн. інформаційно технічних послуг.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" вул. Робітнича,29, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область,77305 (33129683) прийняти від Приватної багатогалузевої виробничо-комерційної фірми "Електронасос-Сервіс" вул. Пушкіна, 52, к. 1, м. Полтава, Полтавська область,36000 (код 21077857) на свій склад запірні вентилі фірми KSB (Німеччина) типу NORI 320 ZXSY в кількості - 7 штук з підписанням уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі.

Стягнути з Приватної багатогалузевої виробничо-комерційної фірми "Електронасос-Сервіс" вул. Пушкіна, 52, к. 1, м. Полтава, Полтавська область,36000 (код 21077857) в доход Державного бюджету (отримувач: УДК, м. Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 1157,61 грн. недоплаченого державного мита.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 20.01.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______

20.01.10.