Постанова № 75209623, 06.07.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2018 Справа №607/12236/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді - Позняка В.М.

за участю: секретаря с/з - Осів І.В., представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Матуса Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України про зобов'язання зарахувати стаж в подвійному розмірі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України, просить визнати протиправними дії пенсійного фонду та зобов'язати Тернопільське об'єднане управління пенсійного фонду України у Тернопільській області зарахувати ОСОБА_4 трудовий стаж роботи у подвійному розмірі в період з 03.10.1977 року по 01.05.1992 року на посаді бухгалтера матеріального обліку централізованої бухгалтерії в облтубдиспансері Тернопільської області, призначити та виплатити пенсію з зарахуванням подвійного трудового стажу роботи ОСОБА_4 в період з 01.10.1977 року по 01.05.1992 року та виплатити її з часу подання документів на призначення пенсії. Позов мотивовано тим, що відповідач, всупереч вимог закону при призначенні пенсії не зарахував її стаж роботи з 03.10.1977 року по 01.05.1992 року в подвійному розмірі, а тому просить захистити її право в судовому порядку.

Від Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого управління пенсійного фонду просить відмовити в задоволенні позову. Вважає дії пенсійного фонду правомірними, оскільки, як вбачається із записів в трудовій книжці, 01.10.1977 року позивач була переведена з Тернопільського облтубдиспансеру в це6тралізовану бухгалтерію обласної лікарні, а тому відсутні підстави зараховувати стаж за період із 03.10.1977 року по 01.05.1992 року в подвійному розмірі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, зазначив, що незважаючи на те, що позивач 03.10.1977 року переведена і централізовану бухгалтерію обласної лікарні, однак її постійне місце роботи знаходилося в Тернопільському тубдиспансері.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в відзиві на позов.

Судом встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_6 06.07.1977 року зарахована на посаду бухгалтера в Тернопільський облтубдиспансер, а 01.10.1977 року в зв'язку із централізацією бухгалтерії переведена в централізовану бухгалтерію обласної лікарні де працювала до 01.05.1992 року.

Відповідно до витягу із наказу Тернопільської обласної клінічної лікарні №111 від 03.10.1977 року ОСОБА_4 з 03.10.1977 року прийнято на роботу бухгалтера матеріального обліку централізованої бухгалтерії з оплатою згідно штатного розпису. Відповідно до параграфу 18 наказу, робочим місцем ОСОБА_4 визначено облтубдиспансер.

Як видно із інформації Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансера від 27 червня 2018 року №304 ОСОБА_6 працює на посаді бухгалтера з 06.07.19777 року по даний час, та її фактичне місце роботи весь цей час знаходилося в Тернопільському обласному протитуберкульозному диспансері.

ОСОБА_4 22 вересня 2016 року звернулася до Тернопільського об'єднаного управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до протоколу №6308 від 20.10.2016 року позивачці із 06.09.2016 року призначено пенсію за віком в розмірі 3669,24 грн. При розрахунку стажу, обраховано загальний стаж роботи 50 років 11 місяців 16 днів, період роботи з 03.10.1977 року по 01.09.1992 (14 років 6 місяців 29 днів) не зараховувався в подвійному розмірі.

Відповідно до статті 60 Закону «Про пенсійне забезпечення» робота в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Оскільки судом встановлено, що робоче місце ОСОБА_4 в період з 01.10.1977 року по 01.05.1992 року знаходилося в протитуберкульозному диспансері, тобто в інфекційному закладі, тому її стаж роботи за цей період, в силу статті 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», при призначенні пенсії слід було зараховувати в подвійному розмірі.

Щодо доводів представника пенсійного фонду про те, що позивачу в 1977 році переведено в обласну лікарню, а отже вона не працювала в протитуберкульозному диспансері, то знаходження робочого місця в інфекційному закладі підтверджується наданими суду доказами дослідженими в судовому засіданні та не спростовані відповідачем.

Водночас, щодо позовної вимоги здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення із розглядуваним позовом) встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також, відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, чинного на момент вирішення справи, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинним законодавством встановлено шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, перебіг якого починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення права та/або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Пенсійні виплати є періодичною (щомісячною) виплатою, а тому про порушення своїх прав позивач повинен був дізнаватись кожного місяця під час її отримання.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З позовної заяви (подана 02.10.2017 року) та матеріалів справи суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропущення строку для звернення до суду з позовними вимогами в частині позовних вимог за період з моменту призначення пенсії до 01 квітня 2017 року включно, а тому позов в цій частині слід залишити без розгляду.

За таких обставин суд доходить до висновку що неврахування при призначенні пенсії періоду роботи позивача в інфекційному закладі з 01.10.1977 року по 01.05.1992 року в подвійному розмірі є таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, а тому позов слід задоволити частково, визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України щодо не зарахування стажу роботи з 03.10.1977 року по 01.05.1992 року подвійному розмірі, зобов'язання Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_4 трудовий стаж роботи в подвійному розмірі в період роботи з 03.10.1977 року по 01.05.1992 року та зобов'язання Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням подвійного трудового стажу роботи в період із 03.10.1977 року по 01.05.1992 року починаючи із 02 квітня 2017 року включно.

Також, у зв'язку із тим, що позов задоволено частково, позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань сплачений ним при поданні позову судовий збір в розмірі 640 грн.

На підставі викладеного, відповідно ст. 64 Конституції України, до ст. ст. 13, 62, 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 71, 72, 94, 99, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України щодо не зарахування стажу роботи з 03.10.1977 року по 01.05.1992 року в подвійному розмірі.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_4 трудовий стаж роботи в період роботи з 03.10.1977 року по 01.05.1992 року на посаді бухгалтера матеріального обліку централізованої бухгалтерії в туберкульозному диспансері в подвійному розмірі починаючи.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням подвійного трудового стажу роботи в період із 03.10.1977 року по 01.05.1992 року починаючи із 02 квітня 2017 року.

Залишити без розгляду позов в частині позовних вимог за період з 06.09.2016 року до 01 квітня 2017 року включно.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Реквізити сторін: Позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН2161302945, проживає в АДРЕСА_1, відповідач - Тернопільське об'єднане управління пенсійного фонду України в Тернопільській області, вул. Руська, 17, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ40377598.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 10 липня 2018 року

Головуючий суддяВ. М. Позняк