Постанова № 75209464, 05.07.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/18666/17

Провадження № 22-ц/787/974/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів Бондаренко Н. В., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання – Тхоревський С. О.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1;

відповідач – військова частина А 1671

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Військової частини А 1671 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2018 року у складі судді Панас О.В., ухвалене в м. Рівне о 09 год. 50 хв., відомості про виготовлення повного тексту рішення відсутні,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Військової частини А 1671 про відшкодування шкоди у зв’язку із втратою працездатності. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ЗІЛ-157, належного військовій частині 63033, під керуванням військовослужбовця ОСОБА_2 їй спричинені тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких втратила 70 відсотків працездатності пожиттєво. Просила суд, з урахуванням уточнений позовних вимог, стягнути із Військової частини А1671 на її користь збільшення розміру відшкодування шкоди в сумі 33 168,10 грн. у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати за період із 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2017 року та стягувати, починаючи з 01 січня 2018 року щомісячно по 2606,10 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2018 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з Військової частини А 1671 на користь ОСОБА_1 збільшення розміру відшкодування шкоди в сумі 33 168 грн. 10 коп. у зв’язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати за період з 01.12.2014р. по 31.12.2017р.. Стягнуто з Військової частини А 1671 на користь ОСОБА_1 щомісячно по 2606 грн. 10 коп., починаючи з 01.01.2018 року. Стягнуто з Військової частини А 1671 судовий збір в сумі 1409 грн. 60 коп. в прибуток державного бюджету України.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано ч.2 ст.1208 ЦК України, яка передбачає, що за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з’ясування обставин справи, військова частина А 1671 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19.04.2010 року військову частину А 1801 зобов’язано щомісячно сплачувати ОСОБА_1 468,30 грн.. Додає, що сторону виконавчого провадження у березні 2014 року збуло замінено на військову частину А 1671. Стверджує, що за період з листопада 2013 року по лютий 2018 року військовою частиною А 1671 в повній мірі виконувалися зобов’язання щодо сплати позивачці коштів та було виплачено їх на суму 24 819,90 грн. Зауважує, що за вказаний період позивачка жодного разу не зверталась із заявою про індексацію коштів, а тому вважає такі позовні вимоги безпідставними. З наведених міркувань просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві позивачка вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, ухваленим на підставі всебічно з’ясованих обставин справи та просить залишити його без змін.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 14 грудня 1977 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ЗІЛ-157, належного військовій частині 63033, під керуванням військовослужбовця ОСОБА_2 спричинені тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_1, в результаті яких вона втратила 70 відсотків працездатності пожиттєво. Вказані обставини встановлені рішеннями Гощанського районного суду Рівненської області від 30.01.1986 року, від 23.08.1994 року, від 03.05.1995 року, від 13.05.1996 року та рішенням Рівненського міського суду від 19.04.2010 року.

На підставі рішення Рівненського міського суду від 19.04.2010 року, починаючи з 01.01.2010 року щомісячно, військова частина А1671 як правонаступник Військової частини А 1801, в рахунок відшкодування шкоди в зв’язку із втратою працездатності в результаті ДТП, сплачувала ОСОБА_1 по 468,30 грн..

Як вбачається із листа № 52 від 05.02.2018р., виданого в/ч А1671 МО України, за період з листопада 2013 року по лютий 2018 року ОСОБА_1 було нараховано і відшкодовано шкоду у зв’язку з втратою працездатності в сумі 24 819,90 грн., що підтверджується випискою із рахунку №26204000182919 у філії Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» на її ім’я.

Згідно ч.2 ст.1208 ЦК України, за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що за період з грудня 2014 року по час ухвалення рішення судом першої інстанції мало місце збільшення розміру мінімальної заробітної плати.

Розрахунок належних до виплати відповідачем сум на користь позивачки здійснюється шляхом віднімання від 70% (відсоток втрати працездатності) встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати у певний період суми, яка вже була виплачена.

Так, відповідно до Законів України «Про державний бюджет України на 2014 рік» та «Про державний бюджет України на 2015 рік», в період з 01.12.2014 року по 31.08.2015 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1218 грн. Із врахуванням виплаченої суми в розмірі по 468,30 грн. щомісячно та 70% втрати працездатності, розмір відшкодування шкоди в результаті втрати працездатності складає 3 458,70 грн. (з розрахунку: 70% від 1218 грн =852,60 грн; 852,60 грн- 468,30 грн=384,30 грн х 9 місяців = 3458,70 грн.).

Згідно Законів України «Про державний бюджет України на 2015 рік» та «Про державний бюджет України на 2016 рік», в період з 01.09.2015 року по 30.04.2016 року мінімальна заробітна плата становила 1378 грн.. Розмір відшкодування за цей період становить 3970, 40 грн. (з розрахунку: 70% від 1378,00 грн. становить 964,60 грн. – 468,30 грн.- 496,30 грн. х 8 місяців = 3970,40 грн.).

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», з 01.05.2016 року по 30.11.2016 року мінімальна зарплата становила 1450 грн. Розмір відшкодування за цей період складає 3826,90 грн. (з розрахунку: 70% від 1450,00 грн. – 468,30 грн. = 546,70 грн. х 7 місяців = 3826,90 грн.). Із 01.12.2016 року по 31.12.2016 року мінімальна заробітна плата становить 1600 грн., розмір відшкодування 651,70 грн..

Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року мінімальна заробітна плата становить 3200 грн., розмір відшкодування за цей період становить 21260,40 грн. (з розрахунку: 70% ввід 3200,00 грн.= 2240,00 грн. – 468,30 грн. = 1771,70 грн. х 12 місяців = 21260,40 грн.).

Таким чином, загальна сума, що належить до виплати по відшкодуванню шкоди в результаті втрати ОСОБА_1 70% працездатності за період із грудня 2014 року по грудень 2017 року становить 33 168,10 грн..

Апеляційний суд підтримує висновок місцевого суду щодо збільшення періодичних виплат позивачці починаючи з 01.01.2018 року. З огляду на встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати у 2018 році в сумі 3 723,00 грн., позивачці належить до виплати щомісячно по 2606,10 грн. (з розрахунку 3723,00 грн. х 70% = 2606,10 грн.).

Доводи апеляційної скарги про безпідставність позовних вимог у зв’язку з тим, що за вказаний період позивачка жодного разу не зверталась із заявою про індексацію коштів не можуть слугувати основою для скасування рішення, оскільки вони суперечать вимогам законодавства. Так, ч. 2 ст. 1208 ЦК України, якою обґрунтовані позовні вимоги, передбачено, що розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, підлягає відповідному збільшенню саме на підставі рішення суду, а не шляхом подачі заяви до платника про індексацію сум.

Висловлені у апеляційній скарзі доводи відповідача вже були предметом дослідження суду першої інстанції і їм дана належна правова оцінка.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з’ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов’язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв’язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Військової частини А 1671 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2018 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови буде складено 09 липня 2018 року.

Головуючий суддя Ковальчук Н. М.

Судді: Бондаренко Н. В.

ОСОБА_3