Ухвала суду № 75209090, 03.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/3449/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/498/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Грабіж

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рунова В. Ю.,

суддів - Матуса В. В., Олійника В. Б.,

з участю секретаря судового засідання - Різниченко Н.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 577/3449/17 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_3, обвинуваченого ПОСКРЕБКО П.Б. та прокурора на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 січня 2018 року, за яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканець Сумської області, м. Конотоп с. Підлипне, 1-й пров. вул. Дружби, буд. 29, раніше судимий

визнаний винуватим в пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

учасників судового провадження:

прокурора – Паливоди Л.В.

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – адвоката ОСОБА_3

перекладача ? ОСОБА_5, –

ВСТАНОВИЛА:

В поданих апеляційних скаргах:

- захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини, доведеність винуватості ОСОБА_4 та правильність кваліфікації його дій, просить змінити вирок суду та застосувати положення ст.69 КК та перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, оскільки ОСОБА_4 визнав вину, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим, обіцяв більше не вчинювати злочини;

- обвинувачений ПОСКРЕБКО П.Б. просить прийняти справедливе рішення, оскільки судом допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не враховані постійно змінювані показання потерпілого і відсутність бійки, стан його здоров’я і наявність хронічних хвороб, застосування до нього психологічного тиску. Також зазначає, що він не володіє українською мовою, а володіє лише російською мовою, однак судом не було забезпечено участь перекладача для здійснення перекладу судових засідань та процесуальних документів у кримінальному провадженні;

- перший заступник прокурора Сумської області СИДОРЕНКО І.А., також не оспорюючи фактичні обставини, доведеність винуватості ОСОБА_4 та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.186 КК, просить вирок суду скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, оскільки в порушення вимог ч.3 ст.29 КПК обвинувачений не був забезпечений перекладачем, так як є громадянином ОСОБА_6 Узбекистан і росіянином за національністю.

Вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.01.2018 ОСОБА_4 визнаний винуватим в пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.186 КК України, і йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на загальну суму 296,61 грн.

Відповідно до вироку суду, 23.06.2018 близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння неподалік приміщення Конотопської райдержадміністрації Сумської області по вул. Соборній, 23А в м. Конотоп Сумської області, повторно, відкрито заволодів майном ОСОБА_7 на загальну суму 600 грн.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали свої апеляційні скарги, доводи прокурора Паливоди Л.В., яка підтримала зміни до апеляційної скарги заступника прокурора області, частково підтримала апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 та заперечила проти апеляційної скарги захисника ОСОБА_3, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вказані вище апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно ч.1 ст.412 цього Кодексу істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

У відповідності до п.22 ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться мова, якою здійснюється кримінальне провадження, а згідно ч.3 ст.29 цього Кодексу суд забезпечує учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вищезгадані норми кореспондуються з вимогами п.18 ч.3 ст.42 КПК України, відповідно до яких обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави, а згідно до ст.9 цього Кодексу під час кримінального провадження суд зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. КПК застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.

У зв’язку з цим, через відсутність у національному законодавстві певних критеріїв оцінки мовних знань обвинуваченого, особливу увагу звертає саме усталена судова практика ЄСПЛ, оскільки у відповідності до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та вказаних вище норм кримінального процесуального законодавства України суди повинні застосовувати при розгляді кримінальних проваджень Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенцію) та практику ЄСПЛ як джерело права.

Зокрема, на підставі п.п.(е) п.3 ст.6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні злочину має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, – одержувати безоплатну допомогу перекладача, а тому право обвинуваченого користуватися послугами перекладача є обов’язковим та невід’ємним елементом права останнього на справедливий суд як складової верховенства права (п.1 ч.1 ст.7 і ст.8 КПК, ст.3 Конституції України).

З огляду на викладене, перш за все «суд повинен пересвідчитись в тому, що відсутність перекладача не перешкоджає заявнику брати повну участь у розв’язанні питання, яке для нього мало вирішальне значення» (рішенні ЄСПЛ від 24.09.2002 у справі «Кускані проти Сполученого Королівства» (Cuscani v. United Kingdom), заява № 32771/96), а «інформація про звинувачення надається обвинуваченому мовою, яку він розуміє, якщо обвинувачений не володіє мовою, що використовується і не розуміє її, документ, що містить звинувачення, повинен бути перекладений мовою, зрозумілою обвинуваченому» (рішення ЄСПЛ «Ермі проти Італії» (Hermi v. Italy), заява № 18114/02, 2006-XII).

В іншому своєму прецедентному рішенні від 28.11.1978 у справі «Лудіке, Белкасем і Коч проти ФРН» (Luedicke, Belkacem and Koc v. Bundesrepublik Deutschland), заяви № 6210/73, № 6877/75 і № 7132/75), ЄСПЛ наголосив, що «право на безоплатну допомогу перекладача стосується не тільки усних виступів під час розгляду, а й документальних матеріалів та досудового провадження. Так, кожен, кого обвинувачують у вчиненні злочину, хто не розуміє мову, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, має право на отримання безоплатної допомоги перекладача, котрий здійснює письмовий та усний переклад усіх документів чи заяв у провадженні проти нього, розуміти які йому необхідно або які потрібно оголосити на суді мовою, що там використовується, для того, щоб реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд». При цьому, «допомога перекладача має бути такою, щоб забезпечити розуміння підсудним справи проти нього і ведення захисту, зокрема, завдяки тому, що через перекладача він може висувати свою версію подій» (рішення від 19.12.1989 у справі «Камазінскі проти Австрії» (Kamasinski v. Austria), заява № 9783/82).

Згідно рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France), заява № 25444/94), приписи п.1 ст.6 Конвенції зобов'язують Високі Договірні Сторони організувати свою судову систему таким чином, щоб суди могли виконати кожну з її вимог, включаючи вимогу про участь перекладача.

У відповідності до вимог ч.1 ст.68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 народився у м. Той-тепа Середньочирчикського району Ташкентської області Республіки Узбекистан, є громадянином цієї держави та росіянином за національністю і на території України знаходився на підставі безстрокової посвідки на постійне проживання.

Згідно викладеної власноруч заяви від 16.11.2017 ОСОБА_4 розуміє українську і російську мови і бажав в суді першої інстанції давати показання виключно російською мовою, а в суді апеляційної інстанції заявив про знання ним лише російської мови і нерозуміння специфіки державної мови у судочинстві.

Разом з тим, враховуючи викладені вище норми національного кримінального процесуального законодавства та судову практику ЄСПЛ, суд першої інстанції не з’ясував, в якому обсязі обвинувачений розуміє українську мову і не пересвідчився чи є цей обсяг володіння державною мовою достатнім для реалізації його прав та законних інтересів (в тому числі вказаного вище права на справедливий суд), зокрема чи не зашкодять межі знань української мови обвинуваченому ОСОБА_4 брати повну участь у розв’язанні питання, яке для нього мало вирішальне значення, зважаючи на фактичні обставини кримінального провадження та неперевірені індивідуальні мовні навички останнього, і чи не потребував він консультацій з перекладачем.

Внаслідок вказаних вище дій суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, які перешкодили йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки фактично такі дії суду призвели до обмеження процесуальних прав обвинуваченого, зокрема право на справедливий суд, а тому апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого в цій частині є обґрунтованими і заслуговують на увагу.

Що стосується інших доводів апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки порушені стороною захисту питання спочатку підлягають дослідженню при новому судовому розгляді в суді першої інстанції, а вже потім при наявності судового рішення бути предметом апеляційної перевірки, так як суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ч.2 ст.415 КПК України не має права вирішувати наперед питання про достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність тощо.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення не можна вважати законним, обґрунтованим та належним чином вмотивованим, тому воно підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити повністю, апеляційну скаргу обвинуваченого ПОСКРЕБКО П.Б. задовольнити частково, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 січня 2018 року відносно ОСОБА_4 – скасувати у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити ПОСКРЕБКО П.Б. до 31.08.2018 включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_8. ОСОБА_9.