Рішення № 75208534, 10.07.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6428/17

Провадження № 2/591/597/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.,

з участю секретаря судового засідання - Майборода А.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_8,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_8, Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, третя Сумська державна нотаріальна контора, про скасування (анулювання) актового запису про шлюб,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 77 років помер його дід - ОСОБА_6 Позивач є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_6, у зв'язку з чим подав відповідну заяву до нотаріальної контори. Після смерті ОСОБА_6 позивачу стало відомо, що 08 травня 2015 року Ковпаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, прізвище до шлюбу - ОСОБА_8 актовий запис № 309.

У зв'язку з проведеною реорганізацію Ковпаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції перейменовано у Ковпаківський районний у місті Суми відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Позивач вважає, що державна реєстрація шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відбулася з порушенням встановленого порядку, що є підставою для скасування державної реєстрації шлюбу та анулювання відповідного актового запису.

Свої вимоги обгрунтовує ти, що до свої смерті ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 За вказаною адресою разом з ОСОБА_6 проживала його перша дружина ОСОБА_9, з якою у шлюбі останній прожив понад 50 років.

Так як у ОСОБА_6 та ОСОБА_9 не було дітей, а ОСОБА_9 у 2011 році захворіла та потребувала постійного догляду, то з осені 2011 року ОСОБА_6 найняв доглядальницю для своєї дружини - ОСОБА_8, якій за догляд сплачувались грошові кошти. ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_9 ОСОБА_8 продовжила час від часу перебувати в будинку ОСОБА_6 22 жовтня 2015 року ОСОБА_6 потрапив до реанімації неврологічного відділення Сумської міської клінічної лікарні № 1 з діагнозом - інсульт та ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_6 помер. Після смерті ОСОБА_6 з'ясувалося, що за п'ять місяців до його смерті, а саме - 08 травня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб. Під час розгляду цивільної справи № 591/1860/16-ц Зарічним районним судом м. Суми про визнання шлюбу недійсним, ОСОБА_8 пояснила, що в органі державної реєстрації актів цивільного стану вона з ОСОБА_6 була лише один раз під час реєстрації шлюбу. Чи подавалась заява про реєстрацію шлюбу вона не пам'ятає. При витребуванні від відповідача в межах цивільної справи копії заяви про реєстрацію шлюбу і актового запису про шлюб та їх дослідженні вбачалось, що підписи у вказаних документах від імені ОСОБА_6 мають істотні відмінності.

При розгляді Сумським окружним адміністративним судом справи №818/184/17 за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа ОСОБА_8, про скасування державної реєстрації шлюбу, було призначено судову почеркознавчу експертизу, та відповідно до висновку експерта №19/119/6-6/24е від 19 травня 2017 року Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, експертом зроблено наступний висновок: «Підписи від імені ОСОБА_6 у графі 11. «Підписи осіб, які зареєстрували шлюб» та у графі 13. «Для відміток» у актовому записі про шлюб № 309 від 08 травня 2016 року виконані однією особою.

Підписи від імені ОСОБА_6 у графі 11. «Підписи осіб, які зареєстрували шлюб», у графі 13. «Для відміток» у актовому записі про шлюб № 309 від 08 травня 2016 року та підпис від імені ОСОБА_6 у графі «Підписи наречених: Він» у заяві про державну реєстрацію шлюбу від 19 березня 2015 року виконані двома різними особами».

Позивач зазначає, що ця обставина свідчить про порушення нормативних актів стосовно особистої участі наречених в поданні заяви про укладення шлюбу та присутність нареченої, нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу, у зв'язку з цим шлюб не є укладеним, актовий запис про шлюб підлягає скасуванню - анулюється.

Вважає, що єдиною метою вчинення шлюбу з порушенням встановленого порядку є отримання ОСОБА_8 права власності на спадкове майно ОСОБА_6 - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3. Такі дії порушують законні права позивача на отримання спадщини після смерті його діда.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд скасувати (анулювати) актовий запис про шлюб № 309 від 08 травня 2015 року вчинений Ковпаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції про реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян за номером 00126276483.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 листопада 2017 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, позивачу запропоновано в строк не більше десяти днів з дня вручення копії вказаної ухвали усунути недоліки.

21 листопада 2017 року представником позивача надано письмові пояснення щодо позовної заяви про скасування реєстрації шлюбу.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22 листопада 2017 року відкрито провадження по зазначеній справі, призначено судове засідання на 12 грудня 2017 року о 10 год 00 хв.

12 грудня 2017 року розгляд справи було відкладено на 11 січня 2018 року за клопотанням позивача про відкладення, у зв'язку з перебуванням на лікарняному його представника ОСОБА_2

11 січня 2018 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_8 на позовну заяву, в якому вона заперечує проти позовних вимог позивача, вважає їх безпідставними. Зазначає, що позивач ОСОБА_1, не є родичем померлого, її чоловіка ОСОБА_6, він був родичем померлої його дружини ОСОБА_9, тому законних прав на спадщину після смерті ОСОБА_6 він не мав. Звертає увагу, що спочатку до Зарічного районного суду м. Суми звернулась сестра її чоловіка - ОСОБА_10, яка подала позовну заяву про визнання шлюбу недійсним, але в задоволенні позову було відмовлено, і рішення набрало законної сили. Потім ОСОБА_10 звернулась до адміністративного суду Сумської області з заявою про скасування актового запису про шлюб. Цей позов судом І інстанції був задоволений, а Харківським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 25 жовтня 2017 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року було скасовано та прийняли нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

ОСОБА_1 отримав право на подачу позову після смерті ОСОБА_10 і на підставі заповіту останньої на невизначене майно, на яке вона мала права до смерті.

Із наведеного очевидно, що саме ОСОБА_1 має намір будь-яким шляхом отримати право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_6 Вона вважає, що реєстрація шлюбу ОСОБА_6 із нею для нього є перешкодою. Але вона не визнає позовних вимог ОСОБА_1, так як вона ніяких незаконних цілей не переслідувала, зазначає, що вона з ОСОБА_6 були знайомі тривалий час, і його бажання зареєструвати шлюб було викликано тим, щоб захистити її від його родичів.

Також зазначає, що в позові зазначено, що вона один раз ходила до РАГСу, але це не відповідає дійсності. Вони вдвох ходили двічі до РАГСу, подавали заяву і при реєстрації шлюбу 08 травня 2016 року вони були обоє, і підписали заяву в своїй присутності. Чому в підписах осіб в заявах про реєстрацію шлюбу та заяві про державну реєстрацію шлюбу різні підписи, вона пояснити не може. Представник РАГСу також не може цю обставину пояснити. Посилаючись на те, що на реєстрації шлюбу вона з ОСОБА_6 були присутні обидва, і в їхній присутності шлюб був зареєстрований, вважає, що підстави для визнання його неукладеним відсутні (а.с. 74-75).

11 січня 2018 року розгляд справи було відкладено на 05 лютого 2018 року за клопотанням позивача про відкладення, у зв'язку з перебуванням на лікарняному його представника ОСОБА_2 Учасники справи повторно викликані, роз'яснено наслідки неявки в наступне судове засідання.

22 січня 2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_8 У ній позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до вимог ст. 48 СК України з позовом про визнання шлюбу неукладеним може звернутись заінтересована особа, а не рідня, як зазначено у відзиві на позов. Свою заінтересованість у позові позивач обґрунтував відповідними письмовими доказами, а саме: заявою про прийняття спадщини поданою після смерті ОСОБА_6 та відповідною заявою про прийняття спадщини тощо. Крім того, зазначає, що факт заінтересованості позивача та порушення вказаним шлюбом його прав та інтересів підтверджено судовими рішеннями у справі № 818/184/17, де позивача замінено як сторону у справі після смерті ОСОБА_10 та встановлено порушення права та інтересів позивача шляхом розгляду його вимог по суті.

Пояснення відповідача ОСОБА_8 по суті спору, а саме щодо дотримання порядку реєстрації шлюбу, по-перше крім її слів не обґрунтовані жодними доказами, а по-друге не спростовують факт порушення визначеного ст. 34 СК України та п.13, 14 Наказу Міністерства юстиції України від 18.10.2000, № 52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні» порядку укладення шлюбу та висновків судової експертизи, яка чітко визначила, що підписи від імені ОСОБА_6 у заяві про державну реєстрацію шлюбу та актовому записі про шлюб виконано різними особами, що має прямим наслідком визнання шлюбу неукладеним та скасування його реєстрації.

Пояснення відповідача ОСОБА_8 про те, що вона двічі разом з ОСОБА_6 відвідувала РАГС спростовуються аудіозаписом судового засідання від 28 жовтня 2016 року у справі №591/1860/16-ц за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_8. про визнання шлюбу недійсним, на якому ОСОБА_8 чітко зазначила, що разом з ОСОБА_6 відвідувала РАГС лише один раз, при цьому не пам'ятає коли саме.

Зокрема, навіть у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що шлюб укладено 08 травня 2016 року, в той час як актовий запис про шлюб вчинено роком раніше - 08 травня 2015 року.

Заперечує проти виклику свідків відповідача, так як у відзиві на позов не зазначено, які саме обставини їм відомі і що саме вони можуть підтвердити. Крім того, вказані особи є родичами відповідач ОСОБА_8 і прямо заінтересовані у вирішенні справи на її користь. Більш того, у позивача є достатньо обґрунтовані підозри, що вказані особи безпосередньо причетні до незаконної реєстрації вказаного шлюбу. Покази цих осіб не можуть бути належними та допустимими доказами, так як апріорі не можуть спростувати висновки експертизи. Просить врахувати ці пояснення при прийнятті рішення у справі (а.с. 87).

05 лютого 2018 року розгляд справи відкладено на 22 лютого 2018 року на 14 год. 00 хв. за клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю у кримінальній справі в Апеляційному суді Сумської області.

Під час судового засідання 22 лютого 2018 року протокольною ухвалою суду вирішено проводити справу в порядку загального позовного провадження та вважати дане судове засідання підготовчим; закінчено підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду на 22 березня 2018 року на 10 год. 00 хв.

22 березня 2018 року в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_7; визнано обов'язковою явку представника Ковпаківського районного у м. Суми Відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Сумській області, в судовому засіданні оголошено перерву до 05 квітня 2018 року до 14 год. 00 хв.

05 квітня 2018 року, враховуючи ту обставину, що явка представника Ковпаківського районного у м. Суми Відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Сумській області була визнано обов'язковою, проте представник в судове засідання не з'явився, в судовому засіданні оголошено перерву до 04 травня 2018 року до 10 год. 00 хв.

04 травня 2018 року у зв'язку з тим, що представник Ковпаківського районного у м. Суми Відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Сумській області з'явився до суду без довіреності на представництво інтересів відділу, розгляд справи відкладено на 24 травня 2018 року.

24 травня 2018 року в судовому засіданні представник відділу Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Сумській області Волохова А.М. заперечувала проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 шлюб є дійсним, оскільки його реєстрація відбувалася у присутності наречених, особу яких було встановлено на підставі паспорту. Заперечувала можливість підписання заяви про реєстрацію шлюбу та у актовому записі про шлюб різними особами, щодо висновку експертизи, пояснити не може. У судовому засідання оголошено перерву до 26 червня 2018 року у зв'язку із витребуванням копії спадкової справи після смерті ОСОБА_6

26 червня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 05 липня 2018 року у зв'язку з клопотанням представника позивача про надання доказів по справі, про які заявлялось раніше.

В даному судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_8 та її представник - адвокат ОСОБА_4 позов не визнали, просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від представника відповідача Ковпаківського районного у м. Суми Відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Сумській області та представника третьої особи Третьої Сумської державної нотаріальної контори Сумської області надійшли до суду письмові заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що згідно копії актового запису № 309 від 08 травня 2015 року ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_8 зареєстрували шлюб в Ковпаківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6).

11 лютого 2016 року ОСОБА_10 після смерті брата та позивач ОСОБА_1 після смерті діда ОСОБА_6 подали заяву до Третьої Сумської нотаріальної контори про прийняття спадщини (а.с. 171).

Також ОСОБА_8 подала заяву до Третьої Сумської нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_6 (а.с. 166).

18 травня 2017 року померла ОСОБА_10, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 98).

Згідно копії заповіту від 15 квітня 2016 року ОСОБА_10 заповідала належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_13, а на все інше майно призначила спадкоємцем ОСОБА_1 (а.с.88).

31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбика Т.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 (а.с.186).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року у справі №818/184/17 позов ОСОБА_1 задоволено, скасовано актовий запис про шлюб №309 від 08 травня 2015 року вчинений Ковпаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян за номером 00126276483 (а.с.37-38).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову (а.с.39-41).

Під час розгляду зазначеної справи проведено експертизу та згідно висновку експерта №19/119/6-6/24е від 19 травня 2017 року підписи від імені ОСОБА_6 у графі 11. «Підписи осіб, які зареєстрували шлюб» та у графі 13. «Для відміток у актовому записі про шлюб № 309 від 08.05.2016 року виконані однією особою.

Підписи від імені ОСОБА_6 у графі 11. «Підписи осіб, які зареєстрували шлюб», у графі 13. «Для відміток» у актовому записі про шлюб № 309 від 08.05.2016 р. та підпис від імені ОСОБА_6 у графі «Підписи наречених: Він_» у заяві про державну реєстрацію шлюбу від 19.03.2015 р. виконані двома різними особами (а.с. 11-23).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_8, з її слів їй відомо, що відповідач ходила до ОСОБА_9 та ОСОБА_6 не один раз. Їй подзвонив ОСОБА_6, сказав, що у його дружини ОСОБА_18 інсульт, і попросив, щоб вона за нею доглядала. ОСОБА_8 там 2 роки доглядала за нею. Спочатку вона бігала щодня до них, а потім за проханням ОСОБА_6 залишилася у них жити. Потім вона допомагала з похованням ОСОБА_9 Після похорон, свідок казала ОСОБА_8, щоб та збиралася, але та сказала, що ОСОБА_6 сказав, що на кого вона його залишає і попросив «донянчити» його. Пояснила, що відповідач була у добрих відносинах з сестрою ОСОБА_6- ОСОБА_10, позивача вона ніколи не бачила. ОСОБА_10 попросила ОСОБА_8 (відповідачку) залишитися доглядати ОСОБА_6 Також пояснила, що в лютому вони були у гостях в родині ОСОБА_6 на свято Стрітення, прийшли друзі ОСОБА_6, і він сказав, що просить розписатися з ОСОБА_8 Потім їй подзвонила ОСОБА_7 (ОСОБА_7) та сказала, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 розписалися, і що відповідач не говорила про це через вік, бо вже наче «соромно». Вони накрили на стіл у зв'язку з тим, що зареєстрували шлюб, сказали, що розписалися. ОСОБА_8 сказала, що в такому віці соромно розписуватися. ОСОБА_6 казав, що вони зареєстрували шлюб, і він показував свідоцтво про шлюб. При подачі заяви в РАЦС вона не була присутня. На запитання чому не запросили ОСОБА_10 сказали, що пізніше запросять.

Свідок ОСОБА_7 в суді пояснила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_8 сестра знала сім'ю ОСОБА_6, бо жила поруч, вона була вхожа в цю родину. Знала ОСОБА_9, користувалася підвалом, вона знала ОСОБА_15 по заводу Фрунзе, вони спілкувалися. Коли ОСОБА_9 захворіла, ОСОБА_6 запросив її, і ОСОБА_8 стала доглядати за дружиною ОСОБА_6 Спочатку ОСОБА_8 їздила до них, та взимку 2011 року ОСОБА_6 запропонував залишитися ночувати, вона там залишилася, додому не ходила, і стала там жити. Вона не лише доглядала, а й стала готувати їжу, доглядати город. Пояснила, що там вона познайомилась з ОСОБА_16 - сестрою покійного, з якою були нормальні відносини. Коли сестра захотіла піти, то ОСОБА_6 попросив не залишати його. Він не був пристосований до господарства. Сказав, що сестра не захоче за братом доглядати, і він захотів, щоб відповідач лишилася у нього. Коли ОСОБА_6 залишився сам, без жінки, ОСОБА_10 завжди підкреслювала, що добре, що ОСОБА_8 доглядає брата. Сестра казала, що ОСОБА_6 казав, що якщо вона піде, то він повіситься, і це її зупинило. Коли пройшов рік після смерті дружини ОСОБА_6, він став наполягати на реєстрації шлюбу, а ОСОБА_8 казала, навіщо поспішати. Він попросив свідка умовити сестру, щоб була сім'я. Можливо вона і умовила, і вони розписалися. Їй було відомо, коли вони заяву подали по РАГСу. ОСОБА_6 сказав, що подали документи, і розпис відбудеться 08 травня. Вони подали заяву за 1,5 місяці, в березні 18 чи 19 числа. Коли вони розписалися, ОСОБА_6 подзвонив, і запросив на обід. Там не було його сестри - ОСОБА_10, і це здивувало. ОСОБА_6 сказав, що торжество буде пізніше, бо хоче зробити заповіт, щоб щось залишилося ОСОБА_8 При подачі заяви до РАЦСу та реєстрації шлюбу свідок присутня не була. Зі слів ОСОБА_6 на церемонії вони були удвох.

Оцінюючи зазначені показання свідків, слід відмітити, що вони стосуються обставин, які передували укладенню шлюбу, взаємовідносин ОСОБА_6 та ОСОБА_8, в той же час з огляду, на предмет спору, жодний із свідків не був присутній на церемонії реєстрації шлюбу, а відомості про ці обставини відомі їм зі слів покійного ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Тому зазначені покази свідків не впливають на встановлення фактів (обставин) заявленого позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 СК України, сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

За ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Ст. 28 СК України передбачено, що заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Згідно ст. 34 СК України присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.

За ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до п. 13, 14 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Мін'юста від 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого.

Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

У цих випадках наявність поважної причини необхідно підтвердити документально.

Про державну реєстрацію шлюбу в лікарні, удома або в іншому відповідному місці, а також про документ, що підтверджує наявність поважної причини, зазначається в графі "Для відміток" актового запису про шлюб.

За ст. 48 СК України шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.

Зі змісту зазначених норм законодавства вбачається, що шлюб вважатиметься неукладеним за наявності фактів, які свідчать про відсутність нареченої та/або нареченого в момент реєстрації шлюбу.

Отже правові наслідки у виді анулювання запису про шлюб згідно норми ст. 48 СК України настають в разі встановлення не будь-якого порушення порядку державної реєстрації шлюбу, а саме в разі встановлення факту відсутності нареченого і (або) нареченого під час реєстрації шлюбу.

В той же час позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження такого факту. Факт наявності виконаних різними особами підписів у актовому записі про шлюб від 08 травня 2016 року та у заяві про реєстрацію шлюбу від 19 березня 2015 року не дають підстави беззаперечно стверджувати, що наречений ОСОБА_6 під час реєстрації шлюбу був відсутній, а підпис, який було зроблено у актовому записі про шлюб, йому не належить.

Під час судового розгляду як сторона позивача ОСОБА_17, так і сторона відповідача ОСОБА_8 стверджували, що провести експертизу належності підписів покійному ОСОБА_6 на документах, вчинених під час реєстрації шлюбу, неможливо в зв'язку з відсутністю зразків підпису останнього.

Доводи позову щодо пояснень ОСОБА_8 під час судового засідання при розгляді справи № 591/1860/16-ц про визнання шлюбу недійсним про те, що в органі державної реєстрації актів цивільного стану вона з ОСОБА_6 була лише один разі під час реєстрації шлюбу, не підтверджено належними доказами (в судовому засіданні позивач та його представник відмовилися від дослідження аудіозапису судового засідання), до того ж за нормами цивільно-процесуального законодавства пояснення особи під час розгляду справи не вважаються обставинами встановленими при розгляді інших справ.

За вказаних обставин, з огляду на недоведеність заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 264-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_1) відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 10 липня 2018 року.

Суддя А.П.Сидоренко