ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.01.2010 Справа № 12/131
за позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород
про стягнення заборгованості в сумі 970,52 грн.
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача Юрик Б. І., (представник за довіреністю № 11/1-2-14 від 11.01.2010 року)
Від відповідача не зявився (явка на розсуд сторін)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, м. Ужгород до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 970,52 грн.
Представнику позивача розяснено права і обовязки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.
На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію свідоцтва на право зайняття підприємницькою діяльністю не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.
Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.
Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості їх участі в судовому засіданні.
До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні завчасне повідомлення судом про час і
продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/131 від 14.01.2010 року
місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола субєктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Заборгованість відповідача в сумі 970,52 грн. основного боргу щодо оплати за надані, згідно договору № 608-д/102/Др від 27.07.2007 року послуги по охороні майна на обєкті, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- протоколом узгодження договірної ціни на здійснення заходів охорони;
- розрахунком дислокацією вартості охорони обєкту;
- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново господарські зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобовязання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобовязальні відносини між сторонами, є надання послуг по охороні майна на обєкті (ст. 11 ЦК України).
Отже, обовязок відповідача оплатити вартість наданих послуг по охороні майна на обєкті є безспірним.
При постановленні судового рішення враховується характер зобовязання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобовязання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за
продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/131 від 14.01.2010 року
за рахунок погіршення фінансово майнового стану сторони у спорі.
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13А; код 08596883) суму 970,52 (девятьсот сімдесят грн. 52 коп.) основного боргу та 102 (сто дві грн.) у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.
Судове рішення № 7520753, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 14.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/131. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: