Ухвала суду № 75207232, 05.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5721/18

Провадження № 1-кс/522/11084/11816/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року місто Одеса

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1, розглянувши клопотання прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42018160690000195 від 22.03.2018 року про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із клопотанням про накладення арешту, мотивуючи наступним.

Слідчим відділом УСБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному № 42018160690000195 від 22.03.2018 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за процесуального керівництва військової прокуратури Південного регіону України.

Установлено, що ОСОБА_3, будучи сільським головою Павлівської сільської ради сьомого скликання, о 10 годині 40 хвилин 31.03.2018 у службовому кабінеті заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18, розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, в інтересах третьої особи – свого племінника ОСОБА_5, надав заступнику військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4, як службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду в сумі 5 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 132 717 гривень, за вжиття заходів щодо непритягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42018161010000024, закриття зазначеного кримінального провадження та знищення наявних у цьому провадженні речових доказів у виді наркотичних засобів, зброї, боєприпасів та вибухових речовин, тобто за вчинення та не вчинення ОСОБА_4, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах третьої особи – ОСОБА_5 дій з використанням наданого йому службового становища.

О 10 год. 20 хв. 01.04.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Санкцією злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, є тяжким.

Відповідно до положень ч.1 ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 1 ст. 61 цього Кодексу передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до копії актового запису про шлюб № 32 від 22.05.2004, складеного Вільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій область, між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровано шлюб.

Відповідно до електронних декларації за 2016 і 2017 роки, поданих ОСОБА_7 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, а також інформаційної довідки головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2018 № 31/9318 на праві власності ОСОБА_7 належать транспортні засоби марки: 1) «ГАЗ 2705», кузов № НОМЕР_1, 2001 року випуску, державний номерний знак АР9010CP, придбаний 10.04.2015, 2) «ЗАЗ 110307-42», кузов № НОМЕР_2, 2007 року випуску, державний номерний знак AP6868CI, придбаний 22.03.2013.

З метою забезпечення можливої конфіскації майна, прокурор вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні майно.

До судового засідання прокурор не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Виклик власника майна не здійснювався, з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З урахуванням вище викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на майно підозрюваного, що належить йому на праві спільної сумісної власності з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Керуючись ст.ст. 170-175, 372, КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42018160690000195 від 22.03.2018 року про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на майно із забороною будь-яким чином розпоряджатися транспортними засобами: 1) «ГАЗ 2705», кузов № НОМЕР_1, 2001 року випуску, державний номерний знак АР9010CP, 2) «ЗАЗ 110307-42», кузов № НОМЕР_2, 2007 року випуску, державний номерний знак AP6868CI, які зареєстровані за ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, індивідуальний податковий номер – НОМЕР_3.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Одеської області на протязі 5 (п’яти) днів.

Слідчий суддя:

05.07.2018