Рішення № 7520602, 14.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.10 р.                     Справа № 30/146                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламна компанія „АВ Сервіс” м. Горлівка, Донецька обл., (ідентифікаційний код 34516206)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіа Хауз”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 34665653)

про: стягнення заборгованості за договором №02-10/07 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях від 01.04.2007 року у сумі 9268,71 грн. та пені у розмірі 32204,82 грн.

за участю:

представника Позивача – Сметаніна М.І. (за довіреністю №б/н від 24.11.2009 року)

представника Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рекламна компанія „АВ Сервіс” м. Горлівка, Донецька обл. (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіа Хауз”, м. Донецьк (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №02-10/-7 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях від 01.04.2007 року у сумі 9268,71 грн. та пені у розмірі 32204,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №02-10/07 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях від 01.04.2007, щодо оплати за надані Позивачем послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях №02-10/07 від 01.04.2007 року (а.с.8-14), додаток до договору (а.с.15), акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), податкові накладні, адресні програми (а.с.16-29), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 30.09.2009 рік складає 9268,72 грн. (а.с.30), копії фотозвіту (а.с.32-37), претензію №07/22/01 від 22.07.2009 року (а.с.38-39).

Нормативної свої вимоги Позивач обґрунтовує п.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, п.3 ст. 232, п.4 ст. 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивач 29 жовтня 2009 року через канцелярію суду надав наступні документи: довідку зарахування державного мита до державного бюджету (а.с.45), витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.46-48), свідоцтво про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламна компанія „АВ Сервіс” (а.с.49), довідка з Єдиного державного реєстру підприємств тат організацій України стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламна компанія „АВ Сервіс” (а.с.50-51), статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламна компанія „АВ Сервіс” (а.с.53-67), протокол збору Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламна компанія „АВ Сервіс” від 25.07.2006 року (а.с.68-69),акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 30.09.2009 рік складає 9268,72 грн. (а.с.71), розрахунки-фактури (а.с.72-73).

Заявою №б/н від 12.11.2009 року (а.с.80-83), Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги, заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 9268,72 грн., пені у сумі 1107,91 грн., 3% річних у сумі 256,82 грн., інфляційні у розмірі 1042,09 грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві №б/н від 12.11.2009 року (а.с.80-83), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

12 листопада 2009 року Позивач на виконання ухвали суду через канцелярію суду надав наступні документи: оригінал платіжного доручення №644 від 06.10.2009 року з доказами оплати державного мита (а.с.86), оригінал платіжного доручення №645 від 06.10.2009 року з доказами оплати витрат з інформаціно - технічного забезпечення (а.с.88), акт звіряння взаємних розрахунків по невиконаним зобов’язанням підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 01.10.2009 рік складає 9268,72 грн. (а.с.87), акт звіряння взаємних розрахунків по виконаним зобов’язанням, підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 01.10.2009 рік відсутня (а.с.89).

25 листопада 2009 року Позивач на виконання ухвали суду через канцелярію суду надав докази направлення актів звіряння взаємних розрахунків на адресу Відповідача (а.с.97-97).

Ухвалою від 11 грудня 2009 року за підписом заступника голови господарського суду Донецької області Ємельяновим А.С. відповідно ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжено процесуальний строк розгляду справи до 14 січня 2009 року.

24 листопада 2009 року Позивач на виконання ухвали суду через канцелярію суду надав наступні документи: акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 31.10.2009 рік складає 9268,72 грн. (а.с.107), акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та адресні програми (а.с.111-120), виписки з банківського рахунку (а.с.121-134).

14 січня 2010 року представник Позивача у судовому засіданні надала акт здачі – приймання робіт (наданих послуг) №РКР-000432 на суму 2008,13 грн. (а.с.141) та податкову накладну (а.с.142).

Позивач у судове засідання 14 січня 2010 року з’явився, підтримав заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання 23.10.2009р. надав до суду клопотання (а.с.74) про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2009 року Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях №02-10/07 (далі за текстом-Договір).

Відповідно до п.2.1 Договору, Виконавець, за дорученням Замовника проводить Рекламну компанію на спеціальних конструкціях у повній відповідальності з Контрольними макетами рекламного сюжету, згідно з Адресними програмами, які є додатками до цього договору та його невід’ємною частиною, а Замовник проводить розрахунки з Виконавцем згідно з умовами Розділу 4 даного договору.

У розділі 4 Договору сторони дійшли згоди щодо вартості робіт (послуг) та порядку розрахунків:

- місячна ціна проведення Рекламної кампанії на поверхнях спеціальних конструкцій визначається сторонами згідно з Адресними програмами, які є невід’ємною частиною даного договору, за формулою: ціна = (кількість рекламних поверхонь спеціальних конструкцій, на яких проводиться рекламна компанія)*(місячна ціна проведення рекламної кампанії на одній рекламній поверхні однієї спеціальної конструкції) (п.4.1 Договору);

- ціна проведення Рекламної кампанії включає в себе: оплату оренди поверхонь спеціальних конструкцій, вартість робіт (послуг) Виконавця з обслуговування спеціальних конструкцій та реклами, інші витрати Виконавця понесені при виконанні даного договору, податок на рекламну (0,5%) та ПДВ (20%) (п.4.2 Договору);

- фактична вартість (ціна) проведення Рекламної кампанії затверджується сторонами в додатках до даного договору (п.2.2), які укладаються сторонами до початку проведення рекламної кампанії. (п.4.3 Договору);

- розрахунок з Виконавцем проводиться на умовах 100% передплати (п.4.4 Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2007 року. Припинення договору не тягне за собою припинення невиконаних зобов’язань та санкції за їх невиконання, що ним передбачені (п.5.1 Договору).

При простроченні оплати Виконавцю виплачується пеня у розмірі 1% від простроченої суми за кожен календарний день прострочення платежу. (п.6.2.2 Договору).

Згідно додатку №7А до договору №02-1-/07, сторони дійшли згоди про продовження терміну дії договору до 31.12.2008 року (а.с.15).

Позивачем та Відповідачем були підписані адресні програми, на виконання умов договору, а саме п.2.1 Договору (а.с. 112, 114, 116, 118, 119, 120).

Після підписання даних програм Позивачем були надані послуги, що підтверджується актами здачі – приймання робіт (наданих послуг), але Відповідачем в порушення умов договору була здійснена лише часткова оплата за надані послуги, що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.121-134).

Відтак наступні акти здачі приймання залишились неоплаченими: акт №РКР 000433 на суму 1900,00грн. (а.с.111), акт №РКР – 000446 на суму 1088,08 грн. на суму 1088,08 грн. (а.с.113), акт №000272 на суму 4372,51 грн. (а.с.117) акт №РКР-000423 на суму 2008,13 грн. (а.с 141.) , за даними актами були здійснена лише часткова оплата у розмірі 100,00 грн. що підтверджується випискою з банківського рахунку (а.с. 134).

Акт №РКР-000272, наданий Позивачем, але у ньому відсутній підпис Відповідача, проте факт направлення акту є у матеріалах справи (а.с.40), Відповідачем не було надано заперечення з приводу виконання робіт Позивачем, тому суд приймає вказаний акт, як належний доказ виконання Позивачем робіт за Договором. Інші вищеназвані акти підписані та завірені печатками з боку обох сторін без будь-яких зауважень.

Факт надання послуг підтверджується також податковими накладними (а.с.а.с.17,21,26,29).

22 липня 2009 року Позивачем на адресу Відповідач була направлена претензія №07/22/01 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 9268,71 грн. (а.с.38-39). Проте Відповідач не здійснив сплату заборгованості за Договором.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин за договором, що відповідає наявним в матеріалах справи первинним документам, відображений у складеному Позивачем акті звіряння розрахунків, який був підписаний та скріплений печатками з боку Позивача (а.с. 107)

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач уклавши договір на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях №02-10/07 від 01.04.2007 року, прийняв на себе зобов’язання здійснювати розрахунки за надані послуги згідно з умовами Розділу 4 Договору.

Як встановлено судом Позивачем на виконання умов договору були надані послуги, але Відповідач в порушення умов розділу 4 Договору, здійснив лише часткову оплату за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 9268,71 грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 9268,71 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити надані послуги в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час боржник повинен виконати сплату боргу в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги.

Оскільки, у договорі №02-10/-07 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях від 01.04.2007 року не встановлено коли саме виникає у Відповідача зобов’язання щодо оплати наданих послуг, то суд вважає, що претензія (а.с.38) яка направлена відповідачу з вимогою сплати суми заборгованості (яка була направлена 13.08.2009 року (а.с.40) є вимогою про оплату за надані послуги. Відтак момент виникнення права вимоги та відповідно період прострочення виконання грошового зобов’язання настав з 24.08.2009 року (враховуючи поштовий пробіг та 7-ми денний строк виконання вимоги).

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

-          що визначена Позивачем інфляційна перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за період з 24.08.2009р. по 06.10.2009р., з огляду на рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р., згідно з яким вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число зазначеного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Відтак суд задовольняє лише за вересень 2009 року у розмірі 74,15грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу за 44 дня прострочення - з 24.08.2009 року по 06.10.2009р. у розмірі лише 33,52 грн.

Щодо стягнення пені, суд дійшов висновку, що Позивачем у розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України не доведено з допомогою належних та допустимих доказів виникнення у відповідача грошового обов’язку з приводу оплати вартості наданих послуг за період, який визначений ним у позовній заяві (а.с.81), тобто не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Суд відмовляє щодо стягнення пені у сумі 1107,90 грн. за визначений Позивачем період (а.с.81), оскільки протсрочка виконання зобов’язання у Відповідача виникла лише з 24.08.2009р., і як наслідок, відсутні підстави нарахування пені за період до настання прострочки.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламна компанія „АВ Сервіс” м. Горлівка, Донецька обл., (ідентифікаційний код 34516206) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіа Хауз”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 34665653) про стягнення заборгованості за договором №02-10/07 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях від 01.04.2007 року у сумі 9268,71 грн. та пені у розмірі 32204,82 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіа Хауз”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 34665653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламна компанія „АВ Сервіс” м. Горлівка, Донецька обл., (ідентифікаційний код 34516206) заборгованість у розмірі 9268,71 грн., 3% річних у розмірі 33,52 грн., інфляції у розмірі 74,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити у стягненні пені у розмірі 1 107,91 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіа Хауз”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 34665653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламна компанія „АВ Сервіс” м. Горлівка, Донецька обл., (ідентифікаційний код 34516206) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 335,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 189,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою Позивача у судовому засіданні 14.01.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 14.01.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя