Рішення № 75205951, 10.07.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 липня 2018 року

м. Одеса

Справа № 521/15563/17

Провадження № 2/521/142/18

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковська А.О.,

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1

Представник – ОСОБА_2

Відповідач – Одеська національна академія харчових технологій

Представник – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської національної академії харчових технологій про визнання контракту частково недійсним, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась з позовом ОСОБА_1 до Одеської національної академії харчових технологій, в якому просила визнати контракт частково недійсним у пункті20 в частині закінчення строку трудового договору ОСОБА_1тинівни з Одеською національною академією харчових технологій; Поновити ОСОБА_1, з 01 вересня 2017 року на посаді викладача кафедри українознавства та лінгводидактики Одеської національної академії харчових технологій;Стягнути з Одеської національної академії харчових технологій виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2017 року по 26 вересня 2017 року розміром у 397,0 гривень; Стягнути з відповідача - Одеської національної академії харчових технологій моральну шкоду розміром у 15000,0 гривень; судове рішення допустити до негайного виконання, обґрунтовуючи свою вимогу таким.

У 2002 році після завершення навчання в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова («Українська мова та література») та Південноукраїнському державному педагогічному університеті («Мова та література (англійська та німецька)», ОСОБА_1 почала працювати викладачем кафедри українознавства та лінгводидактики Одеськоїнаціональної академії харчових технологій.

З 01 липня 2009 рокуОСОБА_1 була переведена на умови контракту викладачем кафедри українознавства та лінгводидактики Одеськоїнаціональної академії харчових технологій. Зі зменшенням набору студентів зменшувалися і об’єми навчального навантаження на кафедрі. Протягом останніх п’яти років із ОСОБА_1 було укладено контракти, які передбачали неповний робочий тиждень із навчальним навантаженням на 0,1 ставки без додаткового навантаження. Загальний ОСОБА_1 стаж роботи відповідно до норм законодавства складає 11 років. Але на кафедрі у ОСОБА_1 було найменше навантаження і академія не надавала додаткові години протягом цих років лишетим, кого підводили під скорочення у зв’язку зі зменшенням навантаження, аінші отримували по 800-1000 додаткових годин щорічно.

ОСОБА_1 зверталася до ректора і просила дати письмову відповідь на те, чому немає додаткових годин лише для неї, а інші отримують більш ніж 1000 додаткових годин, хоч ставка викладача - це 600 годин щорічно у вищому навчальному закладі. В результаті ОСОБА_1 отримала матеріальну допомогу розміром у 370,0 гривень і відповідь на своє звернення, за якою: навантаження в академії зменшується і їй не можуть надати іншу роботу, крім її 0,1 ставки.

08 червня 2017 року із ОСОБА_1 був укладений контракт. Підписуючи контракт, завідуючий кафедри сказала не писати дату закінчення строку контракту. ОСОБА_1 вважала, що контракт був укладений на термін наступного навчального року до 30 червня 2018 року.Після виходу з відпустки 28 серпня 2017 року на засіданні кафедри ОСОБА_1 повідомили про її звільнення у зв’язку з закінченням строку контракту. На вимогу ОСОБА_1 видали другий екземпляр контракту, де в пункті 20 в графі стояла дата 31 серпня 2017 року, яка була проставлена сторонньою особою.

31 серпня 2017 року ОСОБА_1 була звільнена у зв’язку з закінченням строку трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України, ОСОБА_1 не було запропоновано його продовжити, що мотивувалося відсутністю відповідного навчального навантаження. За два місяці ОСОБА_1 письмово не попереджували про це та акти про відсутність роботи з 01 вересня 2017 року не складалися.Трудові відносиниОСОБА_1 встановлені на тривалий безперервний час і вона мала переважне право залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва, передбачене ст. 42 КЗпП. Але скорочення штату кафедри фактично було штучним явищем.Сім’я ОСОБА_1 складається з двох осіб - її та її матері, яка є інвалідом другої групи та перебуває на обліку в онкодиспансері, вона знаходиться на її утриманні та потребує значних витрат на лікування, які позивач змушена нести особисто, тому позивач відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 КЗпП мала переважне право залишення на роботі.

Серед викладачів без наукового ступеня, окрім ОСОБА_1, на кафедрі працюють ще п’ять викладачів, деякі з них мають безперервний стаж роботи на кафедрі менший за ОСОБА_1. Одеськанаціональна академія харчових технологій своїми незаконними діями з приводу звільнення ОСОБА_1 з посади викладача Одеськоїнаціональної академії харчових технологій і тримаючи її на 0,1 ставки протягом декількох років без додаткового навантаження завдав позивачці значної моральної шкоди, так як відсутність роботи негативно вплинула на її психологічний стан, в працездатному віці вона себе відчуває не потрібною як фахівець, адже зі своєю мізерною зарплатою вона не могла друкувати свої наукові статті, друк яких вимагає чималих витрат. У неї порушився сон, виникли алергічні висипання на шкірі. На теперішній час переживання з приводу порушення її прав вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя та життя її матері. Тому, позивач, вимушена звернутися з цим позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.

Одеська національна академія харчових технологій позов не визнала, надала відзив на позов, в якому просила у задоволенні позову позивача відмовити, посилаючись на те, що відповідно до умов трудового договору та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 30 серпня 2002 року № 125 - 02 ОСОБА_1 було прийнято на посаду викладача кафедри українознавства на строк з 02 вересня 2002 року по 30 червня 2005 року на умовах неповного робочого тижня.

Згідно із умовами трудового договору та наказом Одеської національної академії харчових технологій від 30 червня 2005 року № 127 - 02 ОСОБА_1 продовженострок роботи та укладено з нею новий строковий трудовий договір на строк з 01 вересня 2005 року по 30 червня 2006 року. Відповідно до умов трудового договору та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 30 червня 2006 року № 126 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий строковий трудовий договір на строк з 01 липня 2006 року по 30 червня 2007 року. Згідно із умовами трудового договору та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 29 червня 2007 року № 118-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий строковий трудовий договір на строк з 01 липня 2007 року по 30 червня 3008 року. Відповідно до умов трудового договору та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 20 червня 2008 року № 127 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий строковий трудовий договір на строк з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року. Згідно із умовами контракту від 23 червня 2009 року та наказом Одеської національної академії харчових технологій від 25 червня 2009 року № 109 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2009 року по 30 червня 1010 року. Відповідно до умов контракту від 15 червня 2010 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 21 червня 2010 року № 130-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року. На підставі умов контракту від 25 жовтня 2010 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 01 листопада 2010 року № 233-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 листопаду 2010 року по 30 червня 2011 року. Відповідно до умов контракту від 01 червня 2011 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 17 червня 2011 року № 145 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2011 року по 31 жовтня 2011 року. Згідно із умовами контракту та наказом Одеської національної академії харчових технологій від 31 жовтня 2011 року № 273 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 листопаду 2011 року по 30 червня 2012 року. Відповідно до умов контракту від 12 червня 2012 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 15 червня 2012 року № 149 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 29 червня 2012 року по 30 червня 2013 року, припинивши дію попереднього контракту. Відповідно до умов контракту від 11 червня 2013 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 18 червня 2013 року № 394-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2013 року по 30 червня 2014 року. Згідно із умовами контракту від 28 травня 2014 року та наказом Одеської національної академії харчових технологій від 17 червня 2014 року № 308 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2014 року по 30 червня 2015 року. Відповідно до умов контракту від 12 червня 2015 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 15 червня 2015 року № 306-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2015 року по 30 червня 2016 року. На підставі умов контракту від 03 червня 2016 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 22 червня 2016 року № 432- 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2016 року по 30 червня 2017 року.

Відповідно до умов контракту від 08 червня 2017 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 14 червня 2017 року № 334-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року. Умови вищезазначених строкових трудових договорів та контрактів, у тому числі строки їх дії були погоджені сторонами, а саме ректором Одеської національної академії харчових технологій і позивачем ОСОБА_1, про що свідчать їх особисті підписи на цих документах. Так, останній контракт від 08 червня 2017 року укладений на строк з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року, також був погоджений між сторонами та скріплений їх підписами.

Відповідно до Особової картки працівника (Типова форма П-2) ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом Одеської національної академії харчових технологій від 14 червня 2017 року № 334-02 щодо продовження строку роботи на умовах контракту з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року, про що свідчить її особистий підпис на цій картці. Також, позивач була ознайомлений з усіма наказами Одеської національної академії харчових технологій щодо продовження роботи і укладення нових контрактів, про що також свідчать її підписи у Особовій картці.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо визнання частково не дійсним пункту 20 контракту від 08 червня 2017 року стосовно строку трудового договору не законними та не обґрунтованими, оскільки саме цей строк як і інші умови контракту були погоджені сторонами та скріплені їх підписами.Вищезазначені встановлені строки дії контрактів між ректором та позивачем ОСОБА_1 обґрунтовувалися вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1134 «Про затвердження нормативів чисельності студентів (курсантів), аспірантів (ад'юнктів), докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів, клінічних ординаторів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах III і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності » (із змінами) і були пов’язаний із чисельністю студентів, які навчаються в Одеській національній академії харчових технологій.

ОСОБА_4 цього, прийом на навчання студентів до Одеської національної академії харчових технологій постійно скорочується: так, у 2017 році він скоротився на - 24,4% , у порівнянні з 2013 роком. 08 червня 2017 року завідувачем кафедри українознавства та лінгводидактики, професором ОСОБА_5, у присутності доцентів кафедри українознавства та лінгводидактики ОСОБА_6, ОСОБА_7, ст. викладача ОСОБА_8 було доведено до відома ОСОБА_1, що 31 серпня 2017 року закінчується термін дії її контракту, від підписання даного акту ОСОБА_1 відмовилася, про що зазначено у даному Акті. Відповідно до протоколу засідання кафедри українознавства та лінгводидактики від 23 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано такою, що не відповідає ліцензійним вимогам, тобто за останніх п’ять років вона не отримала наукового ступеня та/або вченого звання, не написала наукових статей, методичних рекомендацій тощо.

У позовній заяві також зазначено, що незаконні дії з приводу звільнення з посади ОСОБА_1 завдали їй значної моральної шкоди, викликали у неї порушення сну, алергічні висипання на шкірі. Проте згідно абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верхового суду України № 4 від 31 травня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ніяких доказів з цього приводу позивач не надала, можна стверджувати, що дана вимога не обґрунтована і незаконна.

Вимоги ОСОБА_1 щодо укладання контрактів на невизначений строк відповідно до ч. 39-1 є незаконними, оскільки контракти не переукладалися, а був продовжений строк роботи і укладалися нові контракти, у кожному з яких був визначений строк.Враховуючи працездатний вік позивача (37 років), тобто позивач має можливість знайти іншу роботу і забезпечити себе і свою непрацездатну мати, а роботодавець в даному випадку не має обов’язку її працевлаштувати.Вимоги позивача щодо виплати їй заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2017 року по 26 серпня 2017 року у розмірі 397,0 гривень є необґрунтованими, оскільки її звільнено у зв’язку з закінченням строку контракту, ч. 2 статті 36 КЗпП України, було законним і погодженим сторонами.Відповідно до скарги позивачки в Одеській національній академії харчових технологій 30 жовтня 2017 року відбулася перевірка Головним управлінням держпраці в Одеській області Державної інспекції України з питань праці щодо додержання суб’єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкового державного соціального страхування про що складений Акт. Згідно із зазначеним Актом порушень щодо звільнення ОСОБА_1 не встановлено.

ОСОБА_1 надала до суду пояснення, в яких зазначила, що у травні та червні 2017 року ОСОБА_1 працювала додатково в Одеському регіональному центрі оцінювання якості освіти та 08 червня взагалі не була в Одеській національній академії харчових технологій, бо це був день проведення зовнішнього незалежного оцінювання, та з 8:30 години до 16:00 години вона знаходилася за адресою Фонтанська дорога, 33, про що свідчить договір №10819 про надання послуг у пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2017 році від 08 червня 2017 року. Коли ОСОБА_1 заповнювала та підписувала контракт вона поставила дату 08 червня тому, що всі працівники їх кафедри проставили в контракті саме цю дату (за вимогою завідувача кафедри ОСОБА_9 І.), але складений він був у середині червня. На вимогу ОСОБА_1 видали другий екземпляр контракту, де в пункті 20 в графі по стояла дата 31 серпня 2017 року, яка була проставлена сторонньою особою. На суді представник відповідача підтвердив, що дату на контракті поставив саме ректор ОСОБА_10 ОСОБА_8 на запитання коли саме він поставив свій підпис, то представник відповідача відповіді не надала.

Останніх 5 років (з 2012 по 2017) ОСОБА_1 єдина на кафедрі українознавства та лінгводидактики працювала на 0,1 ставки викладача без додаткового навантаження в Одеській національній академії харчових технологій. Заробітна плата ОСОБА_1 складала від 200,0 до 370,0 гривень щомісячно. ОСОБА_1 зверталася до Міністерства освіти України з питанням про те, як саме її можуть стосуватись ліцензійні вимоги, якщо вона працює на 0,1 ставки протягом 5 років, а ліцензування враховує саме 5 останніх років, якщо її заробітна плата менш ніж прожитковий мінімум, а написання однієї наукової статті в українському збірнику коштує від 400 гривень, а за кордоном від 50-80 євро.

На основній роботі навантаження ОСОБА_1 було 60 годин щорічно, що є 10% ставки викладача, а умови ліцензування їй треба було виконувати в повному обсязі як та, що працювала на ставку викладача. У ОСОБА_1 не було коштів для видання наукових статей. Якщо їй не надавали додаткового навантаження і єдину на кафедрі залишили на 0,1 ставки викладача, то сподівались на її самостійне звільнення. В 2014 році ОСОБА_1 закінчила курси підвищення кваліфікації, документи про закінчення надала вчасно, але академія їх загубила. Неодноразово в 2015-2016 навчальному році ОСОБА_1 підходила до завідувача кафедри українознавства та лінгводидактики ОСОБА_9 з чернеткою методички, яку вона хотіла видати в Одеській національній академії харчових технологій. ОСОБА_1 просила ОСОБА_9 розглянути і затвердити методичну роботу на засіданні кафедри, але вона неодноразово відмовлялася, причини були різні. Коли до кінця навчального року залишилося декілька місяців і ОСОБА_1 принесла їй методичну роботу вже з рецензіями, то ОСОБА_9 сказала, що російська мова не стосується кафедри українознавства та лінгводидактики і нічого вона для неї зробити не зможе. Але російську мову для іноземних слухачів викладають 5 викладачів їх кафедри і щороку пишуть методичні роботи та іншої кафедри для затвердження їх робіт не існує. Іншим викладачам затверджували методичні вказівки на кафедрі українознавства та лінгводидактики. Всі викладачі працюють, а вона нічого не робить, і все робилося для того, щоб у позивачки нічого не було. ОСОБА_1 це розуміла, тому за короткий термін вона видала методичні рекомендації в іншому вищому навчальному закладі.

Одеська національна академія харчових технологій надала до суду письмові пояснення по суті справи та зазначила, що ОСОБА_1 у позовних вимогах вимагає визнати контракт від 07 червня 2017 року між нею та Одеською національною академією харчових технологій частково недійсним, у пункті 20 в частині строку дії контракту. Підставою для цього позивач вважає є те, що строк закінчення дії контракту написано не нею і вона не знала, який строк закінчення її контракту. Відповідно до наданих Одеською національною академією харчових технологій документів та показань свідків: завідувача кафедри українознавства та лінгводидактики ОСОБА_9, викладачів цієї кафедри ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 можна дійти до висновку, що позивач не тільки знала про закінчення строку дії контракту, а і була згодна на будь-який термін його закінчення, з наступних підстав:

Дійсно на оригіналі контракту видно, що строк закінчення контракту написано тими самими чорнилами, що і підпис на цьому контракті від імені ректора Одеської національної академії харчових технологій. Але це не заборонено законодавством України, ректор від імені роботодавця мав право визначити кінцевий строк дії контракту. Частиною 3 статті 21 Кодексу законів про працю України визначено, що - особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. І позивач погодила 07.06.2018 року строк дії вищезазначеного контракту, коли поставила на ньому свій підпис, навіть як вона каже визначив у пункті 20 контракту лише початок його дії з 01 липня 2017 року, а кінцевий строк дії контракту залишила не визначений і надала його ректору Одеської національної академії харчових технологій для встановлення ним кінцевого строку дії контракту і підпису, що він і зробив.

Підписання позивачем контракту без визначення кінцевого строку його дії означає, що позивач був згоден на будь-який його строк закінчення. Але відповідач не визнає той факт, що ректор поставив кінцевий строк дії контракту після підпису позивача, відповідач вважає, що кінцевий строк контракту був проставлений ректором до підпису позивача 08 червня 2017 року завідувачем кафедри українознавства та лінгводидактики ОСОБА_9, викладачами цієї кафедри ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 був складений Акт щодо попередження позивача про закінчення строку дії її контракту і звільнення 31 серпня 2017 року. Відповідно до Табелю обліку робочого часу працівників вищезазначеної кафедри у позивача 08 червня 2017 року був робочий день тривалістю 0,72 часу. Хоч у Акт і не зазначена година коли він був складений, але за показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 це була друга половина дня 08 червня 2017 року. Факт знаходження позивача 08 червня 2017 року в Одеській національній академії харчових технологій також підтверджується і укладеним 08 червня 2017 року контрактом між позивачем і ректором Одеської національної академії харчових технологій, де рукою позивача поставлено підпис і дату 08 червня 2017 року. Тому знаходження 08 червня 2018 року п’ять годин у Міжнародному гуманітарному університеті за адресою: м. Одеса, вулиця Фонтанська дорога, 33 (5 станція Великого фонтану), в якості інструктора у пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання ніяк не скасовує факт попередження 08 червня 2018 року позивача про закінчення строку дії її контракту і звільнення 31 серпня 2018 року. За даними прес-службі Українського центру оцінювання якості освіти допуск абітурієнтів до пункту тестування тривало з 10:15 години до 10:50 години, початок тестування відбувся об 11:00 годині.Позивач був ознайомлений з наказом Одеської національної академії харчових технологій від 14 червня 2017 року № 334-02 щодо продовження строку роботи на умовах контракту з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року про що свідчить його особистий підпис на Особовій картці працівника (Типова форма П-2).

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених ними письмових доказів.

У 2002 році після завершення навчання в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова («Українська мова та література») та Південноукраїнському державному педагогічному університеті («Мова та література (англійська та німецька)», ОСОБА_1 почала працювати викладачем кафедри українознавства та лінгводидактики Одеськоїнаціональної академії харчових технологій.

Відповідно до умов трудового договору та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 30 серпня 2002 року № 125 - 02 ОСОБА_1 було прийнято на посаду викладача кафедри українознавства на строк з 02 вересня 2002 року по 30 червня 2005 року на умовах неповного робочого тижня.

Згідно із умовами трудового договору та наказом Одеської національної академії харчових технологій від 30 червня 2005 року № 127 - 02 ОСОБА_1 продовженострок роботи та укладено з нею новий строковий трудовий договір на строк з 01 вересня 2005 року по 30 червня 2006 року.

Відповідно до умов трудового договору та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 30 червня 2006 року № 126 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий строковий трудовий договір на строк з 01 липня 2006 року по 30 червня 2007 року.

Згідно із умовами трудового договору та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 29 червня 2007 року № 118-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий строковий трудовий договір на строк з 01 липня 2007 року по 30 червня 3008 року.

Відповідно до умов трудового договору та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 20 червня 2008 року № 127 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий строковий трудовий договір на строк з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року.

Згідно із умовами контракту від 23 червня 2009 року та наказом Одеської національної академії харчових технологій від 25 червня 2009 року № 109 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2009 року по 30 червня 1010 року.

Відповідно до умов контракту від 15 червня 2010 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 21 червня 2010 року № 130-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року.

На підставі умов контракту від 25 жовтня 2010 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 01 листопада 2010 року № 233-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 листопаду 2010 року по 30 червня 2011 року.

Відповідно до умов контракту від 01 червня 2011 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 17 червня 2011 року № 145 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2011 року по 31 жовтня 2011 року.

Згідно із умовами контракту та наказом Одеської національної академії харчових технологій від 31 жовтня 2011 року № 273 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 листопаду 2011 року по 30 червня 2012 року.

Відповідно до умов контракту від 12 червня 2012 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 15 червня 2012 року № 149 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 29 червня 2012 року по 30 червня 2013 року, припинивши дію попереднього контракту.

Відповідно до умов контракту від 11 червня 2013 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 18 червня 2013 року № 394-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2013 року по 30 червня 2014 року.

Згідно із умовами контракту від 28 травня 2014 рокута наказом Одеської національної академії харчових технологій від 17 червня 2014 року № 308 - 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2014 року по 30 червня 2015 року.

Відповідно до умов контракту від 12 червня 2015 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 15 червня 2015 року № 306-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2015 року по 30 червня 2016 року.

На підставі умов контракту від 03 червня 2016 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 22 червня 2016 року № 432- 02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2016 року по 30 червня 2017 року.

Відповідно до умов контракту від 08 червня 2017 року та наказу Одеської національної академії харчових технологій від 14 червня 2017 року № 334-02 ОСОБА_1 продовжено строк роботи та укладено з нею новий контракт на строк з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року.

Таким чином, загальний ОСОБА_1 стаж роботи складає 11 років, що підтверджується копією трудової книжки серії АХ №650051 від 03 вересня 2002 року.

Щодо укладання Контракту від 08 червня 2017 року.

Дата укладення Контракту проставлена – «8 червня 2017 р.»

Дата підписання Контракту ОСОБА_1 проставлена – «8 червня 2017 р.»

Дата підписання Контракту р. о. ректора ОСОБА_10 проставлена – «14 червня 2017 р.»

За твердженням ОСОБА_1 в момент підписання нею контракту в п. 20 не було проставлено строк його дії.

За твердженням ОСОБА_1 вона вважала, що контракт буде укладений на термін наступного навчального року, тобто до 30 червня 2018 року. Про те, що з нею буде укладено Контракт до 31 серпня 2017 року (тобто менше ніж на три місяці) вона повідомлена не була. В порушення п. 22 Контракту свого примірника не отримала вчасно, а отримала його тільки після виходу з відпустки 28 серпня 2017 року на її вимогу.

Те, що строк дії контракту «з 01.07.17 р. по 31.08.2017 р.» проставлено ректором після його підписання ОСОБА_1 не заперечується відповідачем, який посилається на право ректора визначати строку дії контракту, а ОСОБА_1, підписавши Контракт без визначення остаточного строку його дії строку, погодилася на будь-який строк.

При цьому, жодних достовірних доказів, що до передачі Контракту до відділу кадрів ОНАХТ ОСОБА_1 достеменно знала про майбутні його умови в частині строків, стороною відповідача не надано.

За трудовим законодавством контракт може бути тільки тимчасовим, тобто це строковий договір, тому строк дії контракту є суттєвою його умовою. Навіть при заповненні Контракту ОСОБА_1 без вказівки строку його дії адміністрація зобов’язана була остаточно повідомити працівника про термін дії контракту.

Відповідач посилається на те, що позивач був ознайомлений з наказом Одеської національної академії харчових технологій від 14 червня 2017 року № 334-02 щодо продовження строку роботи на умовах контракту з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року про що свідчить його особистий підпис на Особовій картці працівника (Типова форма П-2). ОСОБА_1 стверджує, що свій підпис на Особовій картці працівника проставила після виходу з відпустки 28 серпня 2017 року, коли на засіданні кафедри ОСОБА_1 повідомили про її звільнення у зв’язку з закінченням строку контракту.

В Особовій картці працівника (Типова форма П-2) проставлений підпис ОСОБА_1, але відсутня дата його виконання, а тому ці обставини не можуть слугувати достовірним доказом своєчасного повідомлення адміністрацією свого працівника про майбутнє звільнення за закінченням терміну дії Контракту.

Укладений трудовий договір має бути належним чином оформлений.

Оформлення трудового договору - це юридично значущі дії роботодавця і працівника щодо надання трудовому договору відповідної форми - в даному випадку письмової. Оформлення укладання трудового договору - це надання працівникам необхідних документів роботодавцю, видання останнім наказу про прийняття працівника на роботу та внесення необхідних відомостей про працівника та його діяльність у документи, які мають правове значення (трудова книжка). Відтак, оформлення укладання трудового договору передбачає існування низки обов'язків працівника і роботодавця. Працівник зобов'язаний: подати роботодавцю паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку та документи про освіту, стан здоров'я тощо; підписати договір у випадках необхідності укладення письмового трудового договору. Роботодавець зобов'язаний: підписати письмовий трудовий договір; видати наказ про зарахування працівника на роботу; ознайомити працівника з наказом про його зарахування на роботу; внести необхідні записи до трудової книжки працівника; у передбачених законом випадках зареєструвати трудовий договір.

Наслідки недотримання процедури оформлення договору в трудовому праві не встановлені. Належне оформлення договору - це обов'язок роботодавця, а не працівника.

Згідно витягу з наказу Одеської національної академії харчових технологій від 14.06.2017 року № 334-02 ОСОБА_1, викладачу (0,1 ст.) кафедри українознавства та лінгводидактики, продовжити строк роботи на умовах контракту з 01.07.2017 р. по 31.08.2017 р. на 0,1 ставки викладача тієї ж кафедри з окладом 446,0 грн. на місяць (16 т. р.), за рахунок спец. фонду, зі збереженням надбавки за вислугу років (10%). Підстава: заява, контракт, резолюція зав. кафедри.

До суду не надані: заява працівника, що стала підставою для укладення контракту, відсутні докази резолюції зав. кафедри. Не надані докази ознайомлення ОСОБА_1 з цим наказом.

Щодо акту працівників кафедри від 08.06.2017 року.

Згідно наданого відповідачем акту від 08.06.2017 р. «Ми, які нижче підписалися, доценти кафедри українознавства та лінгводидактики ОСОБА_6, ОСОБА_7, ст. викладач ОСОБА_8 склали Акт про те, що 08.06.2017 р. у нашій присутності завідувачем кафедри професором ОСОБА_9 було доведено до відома ОСОБА_1, що 31.08.2017 р. закінчується термін дії її контракту. Контракт з нею не буде подовжено у зв'язку з невідповідністю її ліцензійним вимогам. Акт підписати ОСОБА_1 відмовилася». Вказані підписи працівників: доц. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ст. викладач ОСОБА_8

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, які повідомили про достовірність викладених в акті обставин.

На питання до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про те, хто з них безпосередньо виготовляв текст спірного акту повідомили, що акт вже був виготовлений, ніхто з них його виготовляв.

На питання: чи був в акті, пред’явленому їм для підпису, прописаний текст «Акт підписати ОСОБА_1 відмовилася» - підтвердили наявність цього запису при їх підписі.

Відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України трудовий договір може бути припинено у зв'язку із закінченням його строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно з п. 2 та п. 3 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може укладатися на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Суд виходить з того, що особливістю припинення у зв'язку із закінченням строку трудового договору є те, що працівник може не писати відповідну заяву, а працедавець не зобов'язаний попереджати працівника про звільнення. Адже сторони домовилися про припинення договору заздалегідь, ще при його укладенні.

Сама наявність акту від 08.06.2017 року не може достовірно ані підтвердити, ані спростувати факт повідомлення ОСОБА_1 про те, що строк дії контракту з нею закінчується 31.08.2017 р.

ОСОБА_1 стверджує, що у травні та червні 2017 року вона працювала додатково в Одеському регіональному центрі оцінювання якості освіти та 08 червня взагалі не була в Одеській національній академії харчових технологій, бо це був день проведення зовнішнього незалежного оцінювання, та з 8:30 години до 16:00 години вона знаходилася за адресою Фонтанська дорога, 33, про що свідчить договір №10819 про надання послуг у пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2017 році від 08 червня 2017 року, який наданий до суду. На засідання кафедри її ніхто не викликав, заперечувала проти того, що завідувач кафедри ОСОБА_9 в присутності інших викладачів повідомила її про майбутнє звільнення, не була на кафедрі в цей день, а тому не могла відмовитися від підпису цього акту. Вважає, що акт був складений набагато пізніше. Не наполягала на проведенні судової експертизи техніки документу у зв’язку з відсутністю коштів для проведення експертизи.

Щодо умов Контракту.

За п. п. 1, 2 Контракту цей контракт є особливою формою строкового трудового договору. На підставі контракту виникають трудові відносини між працівником і закладом освіти, які з боку останнього реалізуються роботодавцем в особі ректора. Терміном «сторони» в цьому контракті позначаються роботодавець и працівник.

За п. 3 Контракту за цим контрактом працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим контрактом, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату згідно штатного розпису і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним говором і угодою сторін.

Відповідно до п. 4 Контракту працівник зобов'язується забезпечити:

- належний рівень викладання предмету, який відповідає державному стандарту якості освіти,

- підготовку методичних розробок і рекомендацій у кількості – одиниць (проставлено прочерк), підручників, посібників, монографій – одиниць (проставлено прочерк),

- свою участь у науково-дослідній роботі,

- підвищення кваліфікації,

- дотримання правил з охорони праці, техніки безпеки, санітарної гігієни, пожежної безпеки,

- дотримання чинного законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку змії тощо.

Таким чином, за умовами цього Контракту основою роботою працівника є забезпечення належного рівня викладання предмету, який відповідає державному стандарту якості освіти. При цьому, визначаючи термін дії контракту з 01.07.17 р. по 31.08.2017 р., відповідач достеменно знав, що в канікулярний період та період відпусток викладачів ОСОБА_1 об’єктивно не зможе виконувати цю роботу.

Відповідно до ст. ст. 52, 55 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. (з наступними змінами) викладач є основною посадою педагогічних працівників закладів вищої освіти. Педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність. Таким чином, ОСОБА_1 за вказаним контрактом була позбавлена права та обов’язку (за контрактом) здійснювати роботу покладену на неї законом та контрактом. Тим більше, що ОСОБА_1 у встановлені закладом освіти строки в період дії контракту з 01.07.17 р. по 31.08.2017 р. була надана щорічна відпустка, що не заперечується сторонами.

Відповідно до п. 8. Контракту працівнику встановлюється робочий час в режимі «неповний робочий тиждень». Згідно наданого табелю обліку робочого часу з розрахунку 0,72 год. на день.

За п. п. 9, 10, 11 Контракту за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, працівнику встановлюється та виплачується заробітна плата, яка складається з: посадового окладу 446,0 грн., надбавка за вислугу років 10% від окладу. Премії та інші матеріальні заохочення виплачуються відповідно до Положень про преміювання і матеріальну допомогу та встановлення надбавок до посадовою окладу (додатки № 5, 6 до Колективного договору ОНАХТ). Працівнику надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 56 календарних днів, а при звільненні компенсація, за її невикористання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при укладанні з нею трудового договору (контракту) і звільненні ОСОБА_1 були порушені її права, а тому суд має визнати контракт частково недійсним за п. 20 в частині закінчення строку трудового договору ОСОБА_1 з Одеською національною академією харчових технологій, скасувати наказ № 520-02 від 31.08.2017 року про звільнення ОСОБА_1 у зв’язку із закінченням строку трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України, поновити ОСОБА_1 з 01.09.2017 р. на посаді викладача кафедри українознавства та лінгводидактики Одеської національної академії харчових технологій.

Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Тому суд має стягнути з Одеської національної академії харчових технологій на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.09.2017 р. по день ухвалення судового рішення 03.07.2018 р. з розрахунку 446,0 гривень, надбавку за вислугу років 10% від окладу за кожен місяць.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем вказано, що відсутність роботи негативно вплинула на її психологічний стан, в працездатному віці вона себе відчуває непотрібною як фахівець, на теперішній час переживання з приводу порушення її прав вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя та життя її матері.

Суд виходить з того, що розмір моральної шкоди має бути визначений з врахуванням вимог розумності, виваженості, справедливості, має бути співмірним з заподіяною шкодою і достатнім для відновлення морального становища позивача, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 1000,0 грн.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд має стягнути із Одеської національної академії харчових технологій на користь держави судовий збір в сумі 704,80 гривень.

Судове рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання відповідно до положень п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов’язання в натурі. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 23, 36, 235, 237 КЗпП України, ст. ст. 16, 23 ЦК України, ст. ст. 52, 55 Закону України «Про вищу освіту», ст. ст. 13, 141, 263, 265, 268, 272, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (м. Одеса. вул. ОСОБА_4 (колишня вул. ОСОБА_11), 45, кв. 57, реєстр. № НОМЕР_1) до Одеської національної академії харчових технологій (м. Одеса. вул. Канатна, 112, код № 02071062) – задовольнити частково.

Визнати контракт частково недійсним за п. 20 в частині закінчення строку трудового договору ОСОБА_1 з Одеською національною академією харчових технологій.

Скасувати наказ № 520-02 від 31.08.2017 року про звільнення ОСОБА_1 у зв’язку із закінченням строку трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 з 01.09.2017 р. на посаді

викладача кафедри українознавства та лінгводидактики Одеської національної академії харчових технологій.

Стягнути з Одеської національної академії харчових технологій на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.09.2017 р. по день ухвалення судового рішення 03.07.2018 р. з розрахунку 446,0 гривень, надбавку за вислугу років 10% від окладу за кожен місяць.

Стягнути з Одеської національної академії харчових технологій моральну шкоду в розмірі у 1000,0 гривень.

Судове рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Одеської національної академії харчових технологій на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду в повному обсязі складено 10 липня 2018 року.

СУДДЯ: Гуревський В.К.