Постанова № 75205408, 25.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/47/18 Головуючий у І інстанції Ткаченко О. В.Провадження № 22-ц/780/2222/18 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 47 25.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Березовенко Р.В.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - Служба у справах дітей та сім'ї Володарської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним вище позовом, мотивуючи його тим, що між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб 10 червня 2016 року (а.с.7), від якого вони мають спільну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.8).

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 19 вересня 2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано (а.с.11-14).

Розпорядженням голови Володарської районної адміністрації №55 від 28.03.2017, було визначено порядок спілкування ОСОБА_3 з малолітнім сином, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 15 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. щопонеділка в присутності працівника Володарського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (а.с.16).

ОСОБА_2 неодноразово відмовляла позивачу у спілкуванні з дитиною, з приводу чого і виникли непорозуміння в період з 03.04.2017 року по 23.10.2017 року, а тому позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні з сином та визначити відповідні дні спілкування з ним.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4 та визначено спосіб спілкування позивача з сином.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року в частині визначення порядку спілкування з дитиною та ухвалити в цій частині нове рішення, яким залишити в силі порядок спілкування з дитиною, визначений в розпорядженні Володарської державної адміністрації Київської області №55 від 28.03.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 21.04.2017 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Відповідно до розпорядження голови Володарської районної адміністрації від 28.03.2017 року «Про визначення порядку спілкування ОСОБА_3 з малолітньою дитиною ОСОБА_4.» визначено, порядок спілкування з дитиною з 15 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. щопонеділка в присутності працівника Володарського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Зустрічі ОСОБА_3 з малолітнім сином проходили відповідно до визначено графіку. Проте за період з 03.04.2017 року по 23.10.2017 року між сторонами виникли непорозуміння, під час яких ОСОБА_2 неодноразово відмовляла позивачу у спілкуванні (а.с.15).

22.05.2017 та 02.10.2017 відповідачем було відмовлено позивачу у спілкуванні з дитиною через несплату аліментів.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що станом на 03.10.2017 року заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_3 відсутня, що підтверджується довідкою, виданою Володарським районним відділом державної виконавчої служби від 05.10.2017 № 144/15.5-47 (а.с.17).

Відповідно до положень ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до ч.2 ст.159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його приживання, тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин. що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною в присутності іншої особи.

Частиною 2 ст. 155 СК України визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Апелянтом не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про неналежне виконання ОСОБА_3 своїх обов'язків, як батька дитини.

Відповідно до норм чинного законодавства, батько і матір мають рівні права та обов'язки щодо дитини, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо встановлення відповідного порядку участі ОСОБА_3 у спілкування та вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Щодо доводів апеляційної скарги, то вони не містять жодних доказів щодо спростування висновків суду про законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції судового рішення. Колегія суддів не вбачає інших підстав для скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які, відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. 263, 367, 374, 375 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Матвієнко Ю.О.

Березовенко Р.В.