Вирок № 75204855, 06.07.2018, Тетіївський районний суд Київської області

06.07.2018 Провадження по справі № 1-кп/380/36/18

Справа № 380/285/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2018 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лісовенка П.І.

за участю секретаря: Романовської Л.І.,Столярчук В.В.

прокурора: Защитинської Т.І., Гуріна О.Ю.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника обвинуваченого: ОСОБА_2

потерпілої: ОСОБА_3

захисника потерпілої: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві кримінальне провадження №12017110300000280 від 21.09.2017 року щодо обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 20.09.2017року близько 20 години водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 2.9.а Правил дорожнього руху України (водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння), перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, рухався по автодорозі Біла Церква- Гуменне Р-17 в напрямку с. Кашперівка Тетіївського району Київської області, в порушення вимог п. 2.3.б Правил дорожнього руху України,згідно з яким (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 2.3.д Правил дорожнього руху України, згідно з яким (водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху та, порушуючи вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не обрав безпечну швидкість руху та в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозить, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди) проявив неуважність та безпечність, не впорався з керуванням автомобілем та не виконав вимогу п. 12.2 Правил дорожнього руху України (у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги), в результаті чого на перехресті автодороги Біла Церква- Гуменне Р-17 на повороті до с. Скибенці Тетіївського району Київської області, допустив зіткнення з автомобілем PEUGEOT PARTNER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3, яка рухалась в напрямку с. Кашперівка та зупинилась перед перехрестям із увімкненим світловим покажчиком лівого повороту та мала здійснювати маневр повороту на автодорогу в напрямку с. Скибенці.

Внаслідок зіткнення автомобіль ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 контактував передньою лівою частиною з деталями задньої правої частини автомобіля PEUGEOT PARTNER, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, в результаті автомобіль PEUGEOT PARTNER, реєстраційний номер НОМЕР_2, викинуло на зустрічну смугу руху, де він контактував правою боковою частиною автомобіля з автомобілем VOLKSWAGEN LT35, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався із с. Кашперівка в напрямку смт. Володарка.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля PEUGEOT PARTNER, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забійної рани голови, закритого перелому відростку скулової кістки зліва, перелому кісток носа, дисторсії шийного відділу хребта, забою грудної клітки, забою гомілки.

Тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забійної рани голови, перелому кісток носа, дисторсії шийного відділу хребта, забою грудної клітки, забою гомілки відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров’я.

Тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому відростку лівої скулової кістки відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як викликають довготривалий розлад здоров’я.

З урахуванням викладеного, порушення водієм ОСОБА_1 вимог

п.п. 2.3 б, 2.9 а, 2.3 д, 12.2., 12.3, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002, перебуває в прямому причинному зв’язку з наслідками, що наступили, а саме отриманням потерпілою ОСОБА_3 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті, та не заперечує проти розгляду справи в порядку ст.349 КПК України. Цивільний позов потерпілої визнає на 24000грн.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 підтвердила покази обвинуваченого та не заперечує проти призначення ОСОБА_7 міри покарання запропонованої прокурором. Просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 24000грн. моральної шкоди, вказуючи, що ОСОБА_1 сплатив їй вже 26000грн. моральної шкоди.

Суд, приймаючи до уваги, що обвинувачений вину свою у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, з’ясувавши, що він правильно розуміє зміст фактичних обставин справи, що не має сумнівів у добровільності його позиції, роз’яснивши, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає, недоцільним досліджувати докази стосовно обставин справи, які ніким не спростовуються.

Таким чином, аналізуючи зібрані в кримінальному провадженні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в суді та його дії суд кваліфікує за ч.1 статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 б, 2.9 а, 2.3 д, 12.2., 12.3, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002, перебуває в прямому причинному зв’язку з наслідками, що наступили, а саме отриманням потерпілою ОСОБА_3 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

При вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, позитивно характеризується за місцем свого проживання, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Як пом’якшуючі його вину обставини, суд враховує, що ОСОБА_1 вину свою визнав, щиро кається в скоєному, відшкодував частково моральну шкоду.

Як обтяжуючі його вину обставини, суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи всі обставини кримінального провадження, думку потерпілої, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе в умовах не пов’язаних із ізоляцією від суспільства із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та позбавити прав керування транспортними засобами строком на один рік.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

В результаті вчинення злочину, потерпілій були завдані моральні страждання, які вона визначає в розмірі 500000гривень.

Однак, суд вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 500000грн. є завищеним. Тому, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості душевних страждань, часу та зусиль, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи сімейний та матеріальний стан обвинуваченого, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 сплатив потерпілій ОСОБА_3 26000грн., суд визначає розмір моральної шкоди, заподіяної потерпілій обвинуваченим в сумі 24000 гривень, які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3.

Судові витрати, зокрема, вартість проведених в кримінальному провадженні судових інженерно-технічних експертиз в розмірі 6864грн. 00коп.( 1430+ 1430+1430+2574) необхідно стягнути із ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази: автомобіль VOLKSWAGEN LT35, реєстраційний номер НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6, передати у його користування; автомобіль PEUGEOT PARTNER, реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3, передати у її користування; автомобіль ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_4, який знаходиться на штраф майданчику Тетіївського ВП, передати у користування ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох ) років обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

В силу ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 (один) рік .

На підставі ст.76 КК України, зобов’язати ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, в дохід держави судові витрати, понесені на проведення судових інженерно-технічних експертиз експертною установою в сумі 6864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривень 00 копійок, на рахунок 31115115700616, одержувач коштів: УК у Тетіївському районі Київської області, код класифікації доходів бюджету:24060300, код отримувача (код за ЄДРПОУ:37443544, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018.

Речові докази: автомобіль VOLKSWAGEN LT35, реєстраційний номер НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6, передати у його користування; автомобіль PEUGEOT PARTNER, реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3, передати у її користування; автомобіль ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_4, який знаходиться на штраф майданчику Тетіївського ВП, передати у користування ОСОБА_1

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково .

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, моральну шкоду в розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому, прокурору та потерпілій копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: П.І.Лісовенко