Рішення № 7520414, 18.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.01.10 р.                     Справа № 24/279пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої При секретарі судового засідання Корниєцькій К.О.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Селіверстова Т.С. – довір.

від відповідача Ларіна І.В. – довір., Ісаєнко К.І. – розпоряд.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька”, м. Донецьк

до відповідача Державного комунального підприємства „Магазин „Ландиш”, м. Донецьк

про зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 153, 3 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк-18, вул. Артема, 284.

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні 19.11.2009р. оголошено перерву до 10.12.2009р., 06.01.2010р. до 18.01.2010р. згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Комунальне підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного комунального підприємства „Магазин „Ландиш”, м. Донецьк про зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 153, 3 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк-18, вул. Артема, 284.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди нежилого приміщення № 6/40 від 31.01.2003р., розпорядження Донецького міського голови № 774 від 04.07.2003р., рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2008р. по справі № 14/122, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.12.2008р., постанову Вищого господарського суду України від 23.06.2009р., лист № 01/4-15 від 08.01.2009р., норми статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 98/95-ВР від 14.03.1995 р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав відзиви на позов, в яких зазначив, що позивач по справі не є власником спірного майна, а як наслідок не є належним позивачем. Вважає, що фактичними діями щодо виставлення рахунків на оплату з орендної плати та оплати цих рахунків сторони продовжили дію договору.

Позивач поясненням № 01/4-8 від 05.01.2010р. проти доводів, викладених відповідачем у відзивах заперечував. Вважає себе належним позивачем, посилається на розпорядження Донецького міського голови № 344 від 14.03.2001р., № 774 від 04.07.2003р. У судовому засіданні 06.01.2010р. зазначив, що отримуємі від відповідача грошові кошти зараховані в рахунок боргу з орендної плати.

Строк розгляду справи продовжено згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька” (далі – орендодавець) та Державним комунальним підприємством „Ландиш” (далі – орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення № 6/40 від 31.01.2003р., згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення площею 153,3 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Артема, 284, для використання під магазин.

Відповідно до п.п. 1, 3 розпорядження Донецького міського голови № 774 від 04.07.2003р. Державне комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація київського району міста Донецька» було реорганізоване і на його базі створено Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька”, яке є правонаступником майнових прав та обов’язків Державного комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька”.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.2008р. по справі №14/122 договір оренди нежитлового приміщення № 6/40 від 31.01.2003р., який був укладений між Державним комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька” та Державним комунальним підприємством „Магазин „Ландиш” розірвано.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.12.2008р. рішення по зазначені вище справі в частині розірвання договору залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на приписи ст. 764 Цивільного кодексу України та на те, що фактичними діями щодо виставлення рахунків на оплату з орендної плати та оплати цих рахунків сторони продовжили дію договору з огляду на наступне.

Відповідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Дослідивши надані відповідачем платіжні доручення, судом з’ясовано, що в призначеннях платежу є посилання на накази господарського суду Донецької області та на спірний договір оренди.

Позивачем в ході розгляду справи було надано акт звірки розрахунків станом на 15.12.2009р., з якого вбачається наявність заборгованості за спірним договором оренди.

Відповідач у судовому засіданні 06.01.2010р. підтвердив наявність заборгованості за договором оренди нежилого приміщення № 6/40 від 31.01.2003р.

Позивач пояснив, що приймав оплату, яка надходила від відповідача, саме за цією заборгованістю, оскільки іншого призначення платежу відповідачем не вказано.

Листом за № 01/4-15 від 08.01.2009р. позивач, посилаючись на той факт, що договір оренди нежитлового приміщення № 6/40 від 31.01.2003р., повідомив про необхідність в десятиденний строк звільнити та здати приміщення за актом приймання-передачі.

При таких обставинах договір оренди нежилого приміщення № 6/40 від 31.01.2003р. є розірваним, як то і встановлено судами.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

До теперішнього часу майно позивачу не повернуто.

Суд також не може погодитися з доводами відповідача, що Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” є неналежним позивачем.

Виходячи з предмету та підстав позову вбачається, що вони ґрунтуються на договорі оренди нежилого приміщення № 6/40 від 31.01.2003р., вимога про звільнення нежитлового приміщення площею 153, 3 кв.м., розташованого за адресою: м. Донецьк-18, вул. Артема, 284 випливає саме з умов договору, а не будь-яких інших підстав, таких як, наприклад, витребування майна із чужого незаконного володіння.

При цьому позивач не довів, з яких саме підстав вважає, що позивач є неналежним.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька”, м. Донецьк до Державного комунального підприємства „Магазин „Ландиш”, м. Донецьк про зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 153, 3 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк-18, вул. Артема, 284 підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька”, м. Донецьк до Державного комунального підприємства „Магазин „Ландиш”, м. Донецьк про зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 153, 3 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк-18, вул. Артема, 284 задовольнити.

Зобов’язати Державне комунальне підприємство „Магазин „Ландиш” (83018, м.Донецьк, вул. Артема, 284) звільнити нежитлове приміщення площею 153, 3 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк-18, вул. Артема, 284.

Стягнути з Державного комунального підприємства „Магазин „Ландиш” (83018, м.Донецьк, вул. Артема, 284, р/р 26001301412 в Київському ООБ № 7956 в м. Донецьку, МФО 394181, ЗКПО 25603627) на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” (83121, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 299, р/р 260009801197 ДОФ АКБ Соцрозвитку УСБ, МФО 334011, код ЗКПО 05514241) 85грн.00коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписаний 18.01.2010р.

Суддя