Вирок № 75203303, 10.07.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/294/18

№ провадження 1-кп/453/67/18

ВИРОК

іменем України

10 липня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Курницької В.Я.,

за участі секретаря судового засідання - Трембач М.М.,

прокурора - Блистів О.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Кравця А.О.,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження №12018140300000074 від 01.02.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стрий, останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1, останнє місце проживання: АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, неодноразово судимого, востаннє 16.07.2015 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, умовно-достроково звільнений 01.12.2017 року ухвалою Дрогобицького районного суду Львівської області від 23.11.2017 року за ст. 81 КК України, не відбутий термін покарання 1 рік 2 місяці 6 днів, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений - ОСОБА_1- 31.01.2018 приблизно о 21 год. 30 хв. в с. Дубина Сколівського району Львівської області біля автобусної зупинки в напрямку с. Корчин Сколівського району Львівської області, застосовуючи насильство, небезпечне для здоров'я ОСОБА_3, після розпивання з останнім спиртних напоїв, з метою заволодіння його майном, наніс йому декілька ударів руками в обличчя. Після цього ОСОБА_1 з кишені куртки ОСОБА_3, відкрито заволодів його мобільним телефоном «NОМІ І 4510» (ІМЕІ:НОМЕР_3, НОМЕР_4) вартістю 800 гривень з двома сім-картками операторів «lifecell» вартістю 60 гривень та «Київстар» вартістю 25 гривень, двома банківськими картками «Ощадбанку» на його прізвище за НОМЕР_5, НОМЕР_6, сірим гаманцем вартістю 150 гривень, в якому знаходилось 500 гривень однією купюрою, після чого з місця події втік.

В результаті завданих ударів ОСОБА_3 заподіяно, згідно висновку експерта № 18 від 07.02.2018 року, струс головного мозку, синці і садна на голові, кистях рук, правому плечі та лівому коліні - які утворилися від дії тупих предметів та тупих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею 31.01.2018 року. Струс головного мозку є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, синці і садна, усі разом та кожне окремо є легким тілесним ушкодженням.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для здоров'я ОСОБА_3, який зазнав нападу (розбій),тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 на стадії з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, вину за ч. 1 ст. 187 КК України визнав частково, а саме в заволодінні шляхом застосування насильства банківськими картками потерпілого ОСОБА_3, надав свідчення, відповідно до яких зазначив, що 31.01.2018 року о 21:30 год. в с. Дубина Сколівського району Львівської області біля автобусної зупинки в напрямку с. Корчин Сколівського району, застосовуючи насильство, після розпивання з останнім спиртних напоїв, а також після образливих висловів з боку потерпілого на його адресу, з метою заволодіння його майном, наніс йому декілька ударів руками в обличчя. Після цього забрав, а саме витягнув з кишені куртки дві банківські картки. При цьому, зазначив, що мав умисел на заволодіння телефоном. Після цього, як зазначив обвинувачений, він втік, однак, через деякий час вирішив повернути потерпілому картки, для чого пішов на заправку «WOG» в с. Дубина, на яку побіг потерпілий, однак злякався та не реалізував своїх намірів, оскільки почув, що потерпілий вимагав у працівників заправки викликати поліцію. Після цього, зі слів обвинуваченого, він пішов дорогою в напрямку, як він думав, м. Стрий, де через деякий час був зупинений працівниками поліції, з якими в автомобілі знаходився і потерпілий.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини за ч.1 ст.187 КК України, винність ОСОБА_1 в злочині, вчиненому при викладених вище обставинах, доведена зібраними в ході досудового слідства та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами у справі:

- допитом потерпілого ОСОБА_3, який підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення в частині його часу, місця, способу вчинення та зокрема зазначив, що 31.01.2018 року о 21 год. 30 хв. в с. Дубина Сколівського району Львівської області, біля автобусної зупинки в напрямку с. Корчин Сколівського району, після розпивання з ним спиртних напоїв, з метою заволодіння його майном, обвинувачений наніс йому декілька ударів руками в обличчя. Після цього, як вказав потерпілий, ОСОБА_1 з кишень його куртки вийняв його мобільний телефон, сірий гаманець, в якому знаходилось 500 гривень однією купюрою та дві банківські картки «Ощадбанку» на його прізвище, після чого з місця події втік. Як зазначив потерпілий, мобільний телефон обвинувачений викинув під лавку на автобусній зупинці, де такий було знайдено працівниками поліції. Після побиття потерпілий побіг в напрямку автозаправки «WOG», де просив про допомогу. При цьому потерпілий зауважив, що йому дійсно були нанесені травми, вказані у висновку експерта № 18 від 01.02.2018 року, як-то (дані висновку): струс головного мозку, синці і садна на голові, кистях рук, правому плечі та лівому коліні.

-допитом свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні, який зазначив, що 31.01.2018 року він перебував на патрулюванні, на яке заступив 31.01.2018 року о 20 год., близько 22 години він отримав від чергового Сколівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області інформацію про необхідність перевірки отриманої інформації по телефону 102 про конфлікт неподалік АЗС «WOG» в с.Дубина Сколівського району Львівської області. На службовому автомобілі, він разом із поліцейським ОСОБА_6 поїхали на місце події, де зустріли потерпілого ОСОБА_3, на обличчі якого були сліди бурого кольору, та який плакав, був схвильований та повідомив, що на нього вчинив розбійний напад молодий хлопець, з яким він познайомився у м.Стрий на вокзалі в барі. Вони запропонували потерпілому ОСОБА_3 проїхати із ними службовим автомобілем та показати місце події. Прибувши на автобусну зупинку на с.Корчин в с.Дубина Сколівського району на місце, на яке вказав потерпілий, а саме під лавкою було знайдено телефон, який зі слів ОСОБА_3, належить йому і який був забраний у нього із кишені ОСОБА_1 В подальшому, проїжджаючи по трасі Київ-Чоп, побачили незнайомого хлопця та, зупинивши автомобіль, з'ясували, що це ОСОБА_1, який вчинив розбійний напад на ОСОБА_3 і який, як вони побачили, викинув із задньої кишені штанів банківські картки на проїжджу частину траси Київ-Чоп.

Аналогічні покази із даного приводу надав свідок ОСОБА_6

- допитом свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які є працівниками АЗС «WOG» та АЗС «АВІАС» , та які засвідчили, що 31.01.2018 року близько 22 години до них підійшов потерпілий ОСОБА_3, який був побитий, було видно сліди бурого кольору на лиці, та який плакав, був схвильований та повідомив, що на нього було вчинено розбійний напад в с.Дубина біля зупинки на с.Корчин Сколівського району молодим хлопцем, з яким він познайомився у м.Стрий на вокзалі в барі і який в нього забрав гаманець із 500 грн. та банківськими картками та сенсорний мобільний телефон. В цей же час підійшов і сам обвинувачений, який із свого мобільного телефону особисто повідомив про дану подію на 102, однак не міг повідомити місце дислокації, у зв'язку з чим передав мобільний телефон одному із працівників АЗС, який повідомив про конфлікт Сколівський ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області. Невдовзі приїхала патрульна поліція і поліцейські запропонували потерпілому ОСОБА_3 присісти із ними в службовий автомобіль та показати місце події. Ще до приїзду поліції обвинувачений ОСОБА_1 із АЗС пішов в невідомому напрямку.

- рапортом начальника СРПП № 3 Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Саталкіна В.С., згідно з яким 31.01.2018 року о 21:39 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що о 31.01.2018 року 0 21:37 год. за адресою: Сколівський район с. Дубина, на заправці «WOG» конфлікт. Отриману заяву зареєстровано ЄО за № 582;

- рапортом начальника СРПП № 2 Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Становича С.М., згідно з яким 01.02.2018 року о 17:16 год. надійшло повідомлення зі служби 102 від чергової медсестри Сколівської ЦРЛ ОСОБА_14 про те, що доставлений в хірургічне відділення Сколівської ЦРЛ ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, житель с. Урич Сколівського району;

- заявою потерпілого ОСОБА_3 від 01.02.2018 року, адресованою начальнику Сколівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, в якій останній просить прийняти міри до невідомої йому особи, яка 31.01.2018 рокуо 21 год. 20 хв. на автобусній зупинці в с. Дубина Сколівського району Львівської області, побила та пограбувала його, а саме забрала в нього мобільний телефон, гаманець та дві банківські картки;

- висновком експерта № 18 від 07.02.2018 року, згідно з яким на час проведення судово-медичної експертизи, а саме при огляді у громадянина ОСОБА_3 було виявлено: струс головного мозку, синці і садна на голові, кистях рук, правому плечі та лівому коліні - які утворились від дії тупих предметів та тупих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею, можливо 31.01.2018 року. Струс головного мозку є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Синці і садна, усі разом та кожне окремо є легким тілесним ушкодженням;

- протоколом огляду місця події та план-схемою до протоколу огляду місця події від 01.02.2018 року, згідно з якими місцем події є автодорога Київ - Чоп с. Дубина вул. Стрілецька. З правої сторони автодороги в напрямку м. Київ розташована будівля та прилегла територія недіючого «Автосервісу». Навпроти вказаної будівлі та прилеглої території з лівої сторони автодороги в напрямку м. Київ розташована автобусна зупинка, на якій є дерев'яна лавка. З тильної сторони вказаної зупинки виявлено: полімерний пакет, забруднений та частково порваний, всередині якого є другий полімерний пакет білого кольору всередині якого виявлено пляшку горілки «Козацька рада» 0,7 л, наповнена речовиною, пляшка закоркована корком, у верхній частині є акцизна марка. Також у вказаному пакеті є полімерний пакет, наповнений яблуками, та другий полімерний пакет, наповнений соленою рибою (тюлька). При огляді місця події та прилеглих територій більше нічого не виявлено;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.02.2018 року та додатком до нього, а саме DVD диском з інформацією відеозапису проведення слідчого експерименті з підозрюваним ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12018140300000074 від 01.02.2018 року, згідно з якими в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_1 на місцевості показав та розповів, за яких обставин відбувся конфлікт між ним та потерпілим та зазначив, що 31.01.2018 року о 21:30 год. в с. Дубина Сколівського району Львівської області біля автобусної зупинки в напрямку с. Корчин Сколівського району, застосовуючи насильство, після розпивання з останнім спиртних напоїв, а також після образливих висловів з боку потерпілого на його адресу, з метою заволодіння його майном, наніс йому декілька ударів руками в обличчя. Після цього забрав, а саме витягнув з кишені куртки дві банківські картки. При цьому, зазначив, що мав умисел на заволодіння телефоном, вказаний умисел у нього виник ще під час розпивання з потерпілим спиртних напоїв в м. Стрий. Після цього, як зазначив обвинувачений, він втік, однак, через деякий час вирішив повернути потерпілому картки, для чого пішов на заправку «WOG» в с. Дубина, на яку побіг потерпілий, маючи намір сказати, що останній забув вказані картки на столі у закладі громадського харчування у м. Стрий. Однак, прийшовши на вказану автозаправочну станцію злякався та не реалізував своїх намірів, оскільки почув, як потерпілий кричав, що його пограбували та побили та вимагав викликати поліцію.

Дані показання, після відтворення запису слідчого експерименту в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 підтримав.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.03.2018 та додатком до нього, а саме DVD диском з інформацією безперервного відеозапису проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_3, згідно з якими в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 на місцевості показав та розповів, за яких обставин відбувся конфлікт між ним обвинуваченим та зазначив, що 31.01.2018 року о 21 год. 30 хв. в с. Дубина Сколівського району Львівської області, біля автобусної зупинки в напрямку с. Корчин Сколівського району, після розпивання з ним спиртних напоїв, з метою заволодіння його майном, обвинувачений наніс йому декілька ударів руками в обличчя. Після цього, як вказав потерпілий, ОСОБА_1 з кишень його куртки дістав його мобільний телефон, гаманець, в якому знаходилось 500 гривень однією купюрою та дві банківські картки «Ощадбанку» на його прізвище. Як зазначив потерпілий, він став втікати від обвинуваченого в напрямку заправки «WOG», а обвинувачений біг за ним. Після того, коли потерпілий, добігши до заправки, почав звати на допомогу та вимагати, щоб викликали поліцію, обвинувачений втік.

Дані показання, після відтворення запису слідчого експерименту в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_3 підтримав.

- довідкою ПП ОСОБА_7, якою підтверджується вартість мобільного телефону марки «NОМІ І 4510» та двох сім-карт операторів «lifecell» та «Київстар» і становить відповідно 800,00 грн., 60 грн. та 25,00 грн.;

- виписками по карткових рахунках АТ "Ощадбанк", якими підтверджено факт належності ОСОБА_3 банківських карток на його прізвище за НОМЕР_5, № НОМЕР_7.

Подану стороною обвинувачення довідку ПП ОСОБА_15 на підтвердження вартості бувшого у використанні гаманця, яка станом на 31.01.2018 року становить 150,00 грн. суд визнає неналежним доказом, як таку, що не містить всіх реквізитів офіційного документа. Крім того, суд зазначає, що гаманець знайдено не було, а відтак, належна оцінка такого проведена бути не могла.

Всі інші надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

В свою чергу, згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.

У судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 у заволодінні мобільним телефоном «NОМІ І 4510» з двома сім-картками операторів «lifecell» та «Київстар» та сірим гаманцем вартістю 150 гривень, в якому знаходилось 500 гривень, оскільки потерпілий в судовому засіданні не зміг підтвердити, що це майно було викрадено обвинуваченим, а не загублено самим потерпілим, або не вибуло з його володіння іншим шляхом. Суд звертає увагу, зокрема, на неконкретні та суперечливі показання потерпілого в судовому засіданні щодо родових ознак гаманця, а саме щодо кольору такого. Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження: протоколів проведення слідчих експериментів від 05.02. 2018 року та від 07.03.2018 року з додатками до них, підтверджено як обвинуваченим, так і потерпілим при їх допитах, а також зафіксовано у висновку експерта № 18 від 07.02.2018 року, потерпілий в момент події перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що з обвинувачення ОСОБА_1, слід виключити обставини, щодо заволодіння ним мобільним телефоном «NОМІ І 4510» з двома сім-картками операторів «lifecell» та «Київстар» та сірим гаманцем вартістю 150 гривень, в якому знаходилось 500 гривень, у зв'язку з недоведенністю.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за обставин, встановлених судом.

Тож, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КК України, оскільки він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я потерпілого ОСОБА_3, який зазнав нападу (розбій).

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, судом визнається, незважаючи на відсутність такої в обвинувальному акті, щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину. На наявність такої обставини, зокрема, вказує те, що як на досудовому слідстві, так ы на стадыъ судового розгляду, обвинувачений від давання показів не відмовлявся, давав логічні та послідовні покази, розбіжностей в яких на різних стадія судом не встановлено, сприяв встановленню істини по справі. Крім того, обвинувачений шкодує про вчинене, про що неодноразово заявляв як на досудовому слідстві, так і при судовому розгляді кримінального провадження.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом визнається, незважаючи на відсутність таких даних в обвинувальному акті, рецидив злочиныв та вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки перебування обвинуваченого у такому стані визнано обвинуваченим як на досудовому слідстві, так і при його допиті в судовому засіданні.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, у сукупності із даними, що характеризують особу обвинуваченого, його відношення до скоєного правопорушення, та вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 треба визначити в межах санкцій інкримінованої статті, у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Враховуючи те, що 01.12.2017 року ОСОБА_1 ухвалою Дрогобицького районного суду Львівської області від 23.11.2017 року був звільнений з місць відбуття покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 16.07.2015 року умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 2 місяці, а 31.01.2018 року вчинив новий злочин, суд вважає, що при призначенні покарання необхідно застосувати положення ст. 71 КК України.

При вирішенні цивільного позову начальника Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сколівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, за участі третьої особи на стороні позивача Комунального закладу Сколівської районної ради «Сколівська центральна районна лікарня» про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення та цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка була завдана кримінальним правопорушенням (злочином), суд виходить з наступного.

Прокурор, цивільний позивач та його представник, у судовому засіданні, кожен окремо, пояснили суду, що матеріальна шкода складається із витрат, понесених державою на лікування потерпілого від злочину та із витрат, понесених потерпілим на лікування, моральна ж шкода полягає у пережитих особою стражданнях після вказаних подій, та з урахуванням тривалої втрати працездатності.

У судовому засіданні цивільний відповідач та захисник заявлені цивільні позови не визнали.

Тож, суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані ними доказами з точки зору належності і допустимості, та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Так, у даному випадку, судом визнано доведеним, що внаслідок дій обвинуваченого потерпілому було завдано легке тілесне ушкодження, яке призвело до розладу здоров'я та вартісного лікування.

Тож, суд, з урахуванням наданих йому у судовому засіданні сторонами кримінального провадження доказів, вважає доведеним факт нанесення внаслідок вчиненого злочину матеріальної шкоди державі, а саме Комунальному закладу Сколівської районної ради «Сколівська центральна районна лікарня» в розмірі витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3, який складає 2 493, 49 грн.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином слід задоволити частково, виходячи з наступного. У поданому позові позивач просить стягнути на його користь 1 400 грн. матеріальної шкоди та 35 000 грн. моральної шкоди. Матеріальна шкода в розмірі 1 400 грн., завдана позивачу, на його думку, складається із 500 грн., викрадених ОСОБА_1 під час вчинення злочину, гаманця, вартість якого становить 150 грн. та 750 грн. вартості знищеної куртки. У зв'язку з непідтвердженням обвинувачення ОСОБА_1 у заволодінні сірим гаманцем вартістю 150 грн., в якому знаходилось 500 грн., та у зв'язку тим, що куртка, на відшкодування якої позивачем заявлено вимову про відшкодування 750 грн., речовим доказом не визнавалась, у відшкодуванні матеріальної шкоди в розмірі 1 400 грн. слід відмовити.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, за яких обставин і якими діями вона завдана, яким є ступень вини заподіювача, в якій грошовій сумі потерпілий вказує на пов'язані з нею втрати та з чого при цьому виходить.

У відповідності до ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Зокрема, у п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.95 року зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За таких обставин суд, враховуючи наявність моральної (немайнової) шкоди у потерпілого, яка була завдана кримінальним правопорушенням (злочином), та виходячи з положень ст. 128 КПК України та норм ЦК України, визначає розмір такої шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), стану здоров'я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості й вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого/цивільного відповідача на користь потерпілого/цивільного позивача моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 2 000,00 грн., то останні грунтуються на положень ст.ст. 118, 124 КПК України, які зобов'язують обвинуваченого відшкодувати потерпілому витрати на правову допомогу у разі ухвалення обвинувального вироку. За таких обставин понесені потерпілим витрати (згідно з квитанцією № 7 від 03.04.2018 року) у розмірі 2 000, 00 грн. підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

В силу ч. 4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Залізничного районного суду м. Львова від 16.07.2015 року, остаточно визначити покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Запобіжний західОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання відраховувати з моменту затримання - з 05.02.2018 року.

Речові докази:

- білий зарядний пристрій до мобільного телефону «SAMSUNG», металеві щипці для обрізання нігтів, гаманець коричневий шкіряний, одну банківську картку НОМЕР_8, пачку з цигарками «Прилуки Ротманс» та грошові кошти в сумі двадцять шість гривень - повернути власнику ОСОБА_1;

- мобільний телефон «NOMI» (ІMEI: НОМЕР_3, НОМЕР_4), дві сім-картки операторів lifecel l (номер НОМЕР_1) та «Київстар» (номер НОМЕР_2), дві банківські картки Ощадбанку з номерами НОМЕР_9, НОМЕР_7, зелений поліетиленовий пакет з вмістом однієї пляшки горілки марки «Козацька рада» ємкістю 0,7л, пакетом з яблуками та пакетом з рибою (тюлька) - повернути власнику ОСОБА_3.

Цивільний позов прокурора Сколівського відділення Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Сколівської районної державної адміністрації, за участі третьої особи на стороні позивача Комунального закладу Сколівської районної ради «Сколівська центральна районна лікарня» задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь Сколівської районної державної адміністрації на рахунок № 35411002038733, відкритий в УДКСУ у Сколівському районі, МФО 825014, ЄДРПОУ -01997372, кошти в сумі 2 493 (дві тисячі чотириста дев'яносто три) гривні 49 коп.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 моральну шкоду у розмірі -5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 2 000 грн. (дві тисячі) гривень 00 коп. витрат на правову допомогу.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду Львівської області через Сколівський районний суд Львівської області.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя В.Я.Курницька