Рішення № 7520321, 19.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.01.10 р.                     Справа № 7/217                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в інтересах структурної одиниці Донецьких електричних мереж м.Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк-Вторма” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення боргу за активну електроенергію – 4756, 26 грн., за перевищення договірних величин – 4108, 57 грн., пені – 234, 16 грн., 3% річних – 32, 84 грн.

За участю представників:

від позивача: Калитвянська С.О. - довір.

від відповідача: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ:                     

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка в інтересах структурної одиниці Донецьких електричних мереж м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк-Вторма” м.Донецьк про стягнення боргу за активну електроенергію – 4756, 26 грн., за перевищення договірних величин – 4108, 57 грн., пені – 234, 16 грн., 3% річних – 32, 84 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2279 від 26.04.2004р. з додатками; рахунки за активну електроенергію за червень 2009р., за перевищення договірних величин електроспоживання за червень 2009р.

У поясненнях від 27.10.2009р. №03юр-/09 позивач зазначив, що у спірний період договір був чинним, відповідач спожив електричну енергію понад договірну величину споживання електричної енергії та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні будь-яких пояснень стосовно позовних вимог не надав, письмовий відзив на позов не представив.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у тому числі з метою надання відповідачу права на захист своїх інтересів.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №2279 від 26.04.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Відповідно до п.9.4 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2005р. та договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про його припинення.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №5.5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Пунктом 7 зазначеного додатку передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку з урахуванням сум, що надійшли від споживача. За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електроенергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електроенергії та оформлюється „Акт прийняття-передавання товарної продукції”. Для проведення остаточного розрахунку споживач отримує рахунок, який має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у червні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію у загальній кількості 7128 кВт/год, що підтверджено актом прийому - передачі за червень 2009р., підписаним обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств.

На підставі викладеного, позивач виставив відповідачу рахунок на сплату за фактично спожиту активну електроенергію у кількості 7128 кВт/год. на суму 5000, 44 грн., про отримання якого свідчить підпис представника споживача на самому рахунку.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії не виконав, отриманий рахунок у повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та у зв’язку з чим у ТОВ „Донецьк-Вторма” перед ВАТ „Донецькобленерго” виникла заборгованість за спожиту в червні активну електричну енергію у розмірі 4756, 26 грн.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію в сумі 4756, 26 грн.

Зазначена сума заборгованості за активну електроенергію підтверджена матеріалами справи не спростована відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, посилаючись на несвоєчасну та не у повному обсязі оплату спожитої у червні активної електричної енергії (4756, 26 грн.), позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача за період з 23.06.2009р. по 14.09.2009р. 3% річних в сумі 32, 84 грн.

Сума 3% річних нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, розрахована арифметично вірно та підлягає стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, посилаючись на несвоєчасну та не у повному обсязі оплату спожитої у червні 2009р. активної електричної енергії (4756, 26 грн.), позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 234, 16 грн. за період з 23.06.2009р. по 14.09.2009р.

Пеня перерахована судом у відповідності до приписів чинного законодавства та складає 234, 17 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 234, 16 грн., що не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 234, 16 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, посилаючись на перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання у червні 2009р. та несплату останнім рахунку за перевищення договірних величин, позивач просить стягнути в примусовому порядку з відповідача суму за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 4108, 57 грн.

Згідно п.1.2 ПКЕЕ, договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 30 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №13 „Обсяги постачання електричної енергії та споживачу та субспоживачу” до цього Договору (п.5.1 Договору).

Пунктом 11 Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441 із змінами та доповненнями, встановлено, що граничні величини споживання електроенергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід’ємною частиною договору.

Згідно п.5.2 Договору, договірна величина електроспоживання визначається на рівні: заявленої споживачем згідно з п.5.1 Договору – у разі відсутності у споживача заборгованості за використану електричну енергію або в разі виконання боргових зобов’язань та проведення поточних платежів у визначені терміни; забезпеченому обсягом попередньої оплати; передбаченому кошторисом доходів та видатків на оплату спожитої електроенергії – для установ та організацій, що фінансуються з бюджету. Договірні (граничні) величини доводяться постачальником електричної енергії до відома споживачів письмовим повідомленням, що є невід’ємною частиною цього Договору, не пізніше як за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. За підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У виконання умов договору та приписів чинного законодавства, сторони уклали відповідний додаток „Договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік” до Договору, згідно якого обсяг постачання електроенергії на червень 2009р. складає 0,100 тис.кВт/год. Вказаний додаток підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств.

Згідно п.4.4 ПКЕЕ, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався до позивача у передбаченому Договором та чинним законодавством порядку із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії, що також підтверджено позивачем та не спростовано відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договірною величиною споживання електроенергії на червень 2009р. є 0,100 тис.кВт/год. і іншого відповідачем не доведено.

Згідно п. 6.14 ПКЕЕ, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Відповідно до акта прийняття-передавання товарної продукції за червень 2009р., підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох підприємств, відповідач спожив у червні 2009р. 7 128 кВт/год., що також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Таким чином, відповідач фактично спожив електричної енергії понад договірну величину у червні 2009р. на 7 028 кВт/год (7 128 кВт/год – кількість фактично спожитої електроенергії у червні 2009р. мінус 100 кВт/год – договірна величина електроспоживання на червень 2009р.).

Пунктом 6.16 ПКЕЕ передбачено, що обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживачі (крім населення) у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно п. 6.11 ПКЕЕ, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка.

У п.9 Додатку №5.5 до Договору сторонами передбачено, що нарахування за понаддоговірне споживання електроенергії відображається в окремому рахунку, який повинен бути сплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Враховуючи наведене, позивач виставив відповідачу рахунок №11/2279 від 15.06.2009р. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у червні 2009р. у кількості 7 028 кВт/год. на суму 4108,57 грн. про отримання якого свідчить підпис представника відповідача на самому рахунку.

Факт отримання вказаного рахунку також підтверджений представником відповідача у судовому засіданні.

З матеріалів справи та пояснень обох представників сторін вбачається, що до теперішнього часу рахунок на суму 4108, 57 грн. є несплаченим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників обох сторін, суд дійшов висновку, що факт перевищення договірної величини у сумі 4108, 57 грн. позивачем доведений, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в інтересах структурної одиниці Донецьких електричних мереж м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк-Вторма” м.Донецьк про стягнення боргу за активну електроенергію – 4756, 26 грн., за перевищення договірних величин – 4108, 57 грн., пені – 234, 16 грн., 3% річних – 32, 84 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк-Вторма” (83076, м.Донецьк, пр.Красногвардійський, 46, ЄДРПОУ 24461036) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок структурної одиниці Донецьких електричних мереж зі спеціальним режимом використання 260383011297 у ДОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 335106) – заборгованість за активну електроенергію – 4756, 26 грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії – 4108, 57 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк-Вторма” (83076, м.Донецьк, пр.Красногвардійський, 46, ЄДРПОУ 24461036) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок структурної одиниці Донецьких електричних мереж 26007044187000 в АКІБ „УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005) – пеню – 234, 16 грн., 3% річних – 32, 84 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк-Вторма” (83076, м.Донецьк, пр.Красногвардійський, 46, ЄДРПОУ 24461036) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок структурної одиниці Донецьких електричних мереж 26007044187000 в АКІБ „УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005) – державне мито у сумі 102, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя