Ухвала суду № 75202755, 09.07.2018, Личаківський районний суд м.Львова

463/3165/18

2-н/463/314/18

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

09 липня 2018 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Леньо С.І., розглянувши заяву Львівського комунального підприємства «Дім» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості на надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, заборгованості за надані послуги з холодного водопостачання, гарячого водопостачання та централізованого опалення -

встановив:

Заявник ЛКП «Дім» звернулось до Личаківського районного суду м. Львова із заявою про видачу судового наказу з вимогою стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6343,08 грн., заборгованості за надані послуги з холодного водопостачання в розмірі 5412,84 грн., гарячого водопостачання в розмірі 17046,85 грн. та централізованого опалення в розмірі 7673,51 грн.

Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку, що в частині вимог слід відмовити у видачі судового наказу виходячи з наступного.

Відповідно до змісту ст. ст. 27, 162 ЦПК України, заява до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.

У відповідності до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи – боржника.

Як вбачається з інформації наданої відповідним органом реєстрації місця перебування та місця проживання особи, боржник ОСОБА_2 не значиться зареєстрованим за вказаною заявником адресою, при цьому не встановлено будь-якого іншого місця реєстрації особи у Львівській області.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

У зв’язку з наведеним слід відмовити у видачі судового наказу в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю три роки.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за зобов’язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 ? 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 32 цього Закону, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення закону закріплено в ст. 68 ЖК УРСР, згідно якої квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Таким чином, оскільки плата за житлово-комунальні послуги здійснюється щомісячно, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов’язань.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Як вбачається з представлених стягувачем розрахунків, заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 3786,87 грн. існувала станом на 01.05.2015р., за гаряче водопостачання станом на 01.05.2015 року числиться заборгованість в розмірі 17046,85 грн., яка по 04.2018 року не збільшувалася та не переривалася. Аналогічна ситуація із заборгованістю за надані послуги за центральне опалення, розмір заборгованості 7673,51 грн. існував станом на 01.05.2015 р., не збільшувався та позовна давність не переривалася. Заборгованість за холодне водопостачання станом на 01.05.2015 року становила 3890,93 грн.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за надані послуги за гаряче водопостачання та центральне опалення у вище вказаних сумах пред’явлена стягувачем поза межами строків позовної давності, що свідчить про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу в цій частині вимог. Щодо вимог про стягнення заборгованості за холодне водопостачання до стягнення підлягає сума за мінусом 3890,93 грн. - суми заборгованості, що виходить за межі позовної давності. Заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території підлягає до стягнення за мінусом 3786,87 грн., - розмір заборгованості поза межами строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Керуючись ст. ст. 161, 165 ЦПК України, -

ухвалив:

Відмовити Львівському комунальному підприємству «Дім» у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість за надані послуги.

Відмовити Львівському комунальному підприємству «Дім» у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 3786,87 грн., за гаряче водопостачання в розмірі 17046,85 грн., за холодне водопостачання в розмірі 3890,93 грн., а також в частині вимог про стягнення заборгованості за надані послуги центрального опалення в розмірі 7673,51 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя: Леньо С. І.