Ухвала суду № 75202089, 09.07.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/5755/16-к

пр. № 1-кп/336/300/2018

УХВАЛА

Іменем України

09 липня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., за участю прокурора Красних О.О., обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_1, захисника адвоката Шутака Ю.В., розглянувши в судовому засіданні питання про застосування грошового стягнення до законного представника малолітнього потерпілого по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України.

В судове засідання законний представник потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не з'явилась, не сповістивши суд про причини своєї неявки, про місце та час розгляду справи повідомлялась судовою повісткою, про що в матеріалах справи міститься відповідна розписка.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про застосування до законного представника потерпілого по кримінальному провадженню грошового стягнення у зв'язку з неявкою в судове засідання та несповіщенням суду про причини неявки.

Прокурор при вирішенні питання про накладення грошового стягнення поклався на розсуд суду.

Обвинувачений та його захисник вказали, що причини неявки в судове засідання законного представника потерпілого невідомі, законний представник була присутня у попередньому судовому засіданні та була сповіщена про дату наступного судового засідання, однак, не сповістила причин своєї неявки.

При вирішенні цього питання суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 7 КПК України до загальних засад кримінального провадження відноситься, зокрема, розумність строків.

Як вказує ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 № 475, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Серед рішень, винесених Європейським судом з прав людини проти України за період чинності Конвенції для нашої держави, кілька десятків стосуються порушення права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.

Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Зокрема, у своєму рішенні від 22.11.2005 року по справі за заявою "Антоненков та інші проти України" (Заява N 14183/02) ЄСПЛ вказував, що період часу, який має бути взятий до уваги для визначення тривалості кримінального провадження, починається з дня, коли особу "обвинувачено" в автономному або матеріальному розумінні цього терміна. Він закінчується у день, коли обвинувачення остаточно визначено або провадження припинено.

При цьому ЄСПЛ нагадав, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника

Статтею 57 КПК України потерпілий зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.

Відповідно до ст. 59 КПК України якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник.

Стаття 139 КПК України вказує, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Відповідно до ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків.

Грошове стягнення накладається під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Згідно зі ст. 146 КПК України під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

Суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Законний представник потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судове засідання викликалася, але при цьому до суду вона не з'явилась та про наявність поважних причин неявки суд не сповістила.

При цьому суд звертає увагу на те, що у цьому кримінальному провадженні законним представником неповнолітнього потерпілого вже і до цього не виконувались обов'язки з явки до суду, у зв'язку з чим до законного представника потерпілого вже застосовувалось грошове стягнення, а також судом роз'яснювалось ОСОБА_4 необхідність неухильного дотримання обов'язків, передбачених КПК України.

При цьому в судове засідання для допиту неповнолітніх свідка та потерпілого з'явилась педагог, водночас допит неповнолітнього потерпілого провести не виявилось можливим через невиконання його законним представником обов'язку як явки самої в судове засідання, так і забезпечення явки неповнолітнього потерпілого.

Зважаючи на те, що законний представник потерпілого, будучи попередженою про необхідність явки до суду та будучи сповіщеною в установленому порядку про дату та місце судового засідання, повторно не з'явилась в судове засідання , не сповістивши суд про причини неявки, а ухвалою суду від 21.03.2018 року вже накладалося грошове стягнення на ОСОБА_4 у розмірі 0.5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд вважає за доцільне накласти на законного представника потерпілого грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 139, 144, 146 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Накласти на законного представника потерпілого по кримінальному провадженню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошове стягнення у розмірі 1841 (одна тисяча вісімсот сорок одна) гривня.

Грошове стягнення належить сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 31116106026007;

Код класифікації доходів бюджету: 21081100;

Призначення платежу: сплата штрафу (як засобу процесуального примусу).

Повідомити особу, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, про право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Копію ухвали направити особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Дацюк