Ухвала суду № 75200614, 03.07.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/6667/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03.07.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

Мишинчук Н.С./ головуючої /,Феєра І.С., Стана І.В.,

з участю секретаря судових засідань Костюк Л.,

прокурора Дербака Ю.Ю.,

захисника Старцева Є.Г., підозрюваної ОСОБА_6, розглянув у відкритому судовому засіданні судове провадження за апеляційними скаргами захисника Старцева Є.Г. в інтересах ОСОБА_6 та прокурора прокуратури Закарпатської області Соколова А. на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.06.2018 про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_6, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні , внесеному у ЄРДР № 420180000000209 від 06.06.2018.

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва слідчого управління прокуратури Закарпатської області Кавки Ю.І. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м.Ужгорода, Закарпатської області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, проживаючої АДРЕСА_2, працюючої на посаді начальника Управління майном Департаменту міського господарства, з вищою освітою, одруженої, на утриманні якої одна малолітня дитина, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та застосовано до неї запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово без використання електронних засобів контролю до 14 серпня 2018 року включно.

Покладено на підозрювану ОСОБА_6 такі обов'язки:

1) прибувати до слідчого та прокурора за їх першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6;

4) не відвідувати місце роботи - Ужгородську міську раду;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме у вимаганні для себе та для директора Департаменту міського господарства ОСОБА_10 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США від ОСОБА_9, яка по довіреності представляє інтереси ОСОБА_11, за вчинення в інтересах останнього дій з використанням службового становища, а саме у сприянні вирішення питання щодо надання йому в оренду нежитлового приміщення, яке перебуває у комунальній власності міста, розташоване за адресою АДРЕСА_3, а в подальшому передачі йому цього приміщення у власність.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам перешкоджання кримінальному провадженню. Разом з тим, з урахуванням даних про особу підозрюваної та обставини, на які зіслався слідчий у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може запобігти наявним в матеріалах кримінального провадження ризикам та буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

В апеляційній скарзі захисник Старцев Є.Г. просить ухвалу слідчого судді скасувати та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу. Вважає, що відсутні підстав для застосування запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість пред'явленої підозри є сумнівною, у наданих для розгляду клопотання матеріалах відсутні дані, які б вказували на наявність обґрунтованої підозри за ч.3 ст. 368 КК України. Стверджує, що застосовуючи його підзахисній цілодобовий домашній арешт слідчий суддя вказав про відсутність ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, а також суд не взяв до уваги те, що на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу протокол обшуку не був легалізований ухвалою слідчого судді, тобто такий не може бути доказом обставин у пред'явленій ОСОБА_6 підозрі. Будь-яких інших доказів на підтвердження висунутої підозри немає, тому є безпідставним застосування запобіжного заходу.

Прокурор відділу процесуального керівництва слідчого управління прокуратури Закарпатської області Соколов А.В. у своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, відповідно до якої обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вважає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за ч.3 ст. 368 КК України, який відноситься до категорії тяжких і за який їй може бути призначено основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та застосовано додаткові види покарання. Зазначає, що повідомлена особі підозра повністю підтверджується наданими суду матеріалами кримінального провадження, в тому числі протоколом заяви про злочин ОСОБА_9 та її показаннями, протоколом вручення ОСОБА_9 грошових коштів від 13.06.2018, протоколом обшуку від 13.06.2018, де було вилучено грошові кошти, що були предметом неправомірної вигоди та папір в який вони були загорнуті. Вважає, що оскільки чинним Кримінальним кодексом України виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарань з випробуванням та призначення більш м'яких покарань за вчинення корупційних злочинів то є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6, з метою уникнення відповідальності буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Стверджує, що крім зазначеного слідством встановлено наявність таких ризиків як можливість підозрюваної незаконно впливати на заявницю ОСОБА_9, яка викрила її протиправні дії, може здійснювати вплив на свідків - службових осіб Ужгородської міської ради, частина з яких є її підлеглими, та на експертів, на виконанні яких будуть передувати судові експертизи призначені в даному провадженні. Вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 буде в подальшому вчиняти інші корупційні злочини. Тому, вважає, що крім тримання підозрюваної під вартою жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, не забезпечить виконання особою процесуальних обов'язків. Зазначив, що згідно практики ЄСПЛ вбачається, що обґрунтування підозри не вимагає надання чітких доказів вини самого підозрюваного, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і повинен запобіжний захід. Одночасно, в апеляційній скарзі прокурор зазначив, що у оскаржуваному судовому рішенні (у вступній та резолютивній частині) не містяться відомості про місце, де саме підозрювана має перебувати під домашнім арештом, що на його думку, дає ОСОБА_6 можливість ухилятись від виконання вказаного рішення, оскільки остання не проживає за місцем реєстрації, а місцем її фактичного проживання є не введений в експлуатацію будинок, який розташований в мікрорайоні «Шахта» с.Оноківці, Ужгородського району.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника та підозрюваної про підтримання апеляційної скарги, прохання про її задоволення, виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив обрати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Як видно з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання застосування запобіжного заходу дотримав та дійшов обгрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваної цілодобового домашнього арешту, з чим і погоджується апеляційний суд.

Одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 та суворість покарання, що їй загрожує, в разі визнання винуватою, не може бути безумовною підставою для обрання найсуворішого та виняткового запобіжного заходу, а ті обставини, на які зіслався в апеляційній скарзі прокурор щодо можливого переховування підозрюваної є тільки припущенням та жодними доказами не підтверджене. Також апелянт не вказав як саме підозрювана має можливість впливати на свідка обвинувачення, чи на експертів, які будуть проводити відповідні експертизи, чи інших свідків, будучи під цілодобовим домашнім арештом, та яким чином перешкоджатиме кримінальному провадженню. Доказів того, що перебуючи на волі, ОСОБА_6 далі продовжуватиме вчиняти коорупційні злочини, прокурор апеляційному суду не навів.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повній мірі перевірив та врахував обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, ним враховано вагомість наявних доказів про вчинення правопорушення, вік, соціальні зв`язки та стан здоров`я підозрюваної.

Сукупність відомостей про особу ОСОБА_6, з урахуванням пояснень наданим апеляційному суду про те, що вона жодним чином не впливає на хід досудового розслідування, сприяє розкриттю злочину, не зважаючи на те, як вона запевнила, що його не вчиняла, стверджуючи про замовний характер події та її обмови гр. ОСОБА_9 у вчиненні нею злочину з метою звільнення її із займаної посади; також те, що має постійне місце проживання за новою адресою, тобто у новобудові, що має на утриманні неповнолітню дитину, що у зв`язку із подією у неї погіршився стан здоров`я, приводять апеляційний суд до переконання, що рішення слідчого судді про застосування саме такого виду запобіжного заходу, тобто цілодобового домашнього арешту, є обґрунтованим.

Незгода прокурора із застосованим запобіжним заходом з-за відсутності обгрунтованих доводів напротивагу висновкам слідчого судді, не дає підстав вважати, що застосований запобіжний захід не зможе забезпечити процесуальну поведінку підозрюваної.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою, підстав для її скасування і постановлення нової, не вбачає.

Разом з тим, апеляційний суд вважає слушними зауваження прокурора про те, що у резолютивній частині ухвали слідчий суддя на зазначив адресу проживання підозрюваної. З ухвали слідчого судді убачається, що суд виклав мотивовані судження щодо застосування цілодобового домашнього арешту за адресою проживання підозрюваної у новобудові у мікрорайні "Шахта" с. Оноківці Ужгородського району, а в суді апеляційної інстанції підозрювана уточнила адресу, вказуючи, що саме за цією адресою здійснюється контроль за дотриманням нею домашнього арешту. Зазначена обставина не дає підстав для скасування ухвали слідчого судді, тому апеляційний дійшов висновку про уточнення місця проживання підозрюваної із зазначенням його в ухвалі.

Також апеляційний суд відхиляє доводи захисника Старцева Є. про безпідставінсть застосування запобіжного заходу. Його твердження про відсутність доказів обгрунтованої підозри спростовуються долученими до клопотання доказами, зокрема, показаннями гр. ОСОБА_9 та здійсненими за її участю відповідними процесуальними діями та прийнятими за їх наслідками рішеннями, які вказують на вагомість та достатність доказів про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Тому апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність достатніх доказів обгрунтованості висунутої ОСОБА_6 підозри у вчиненні злочину, та звертає увагу, що на даній стадії досудового розслідування суд не повноважний оцінювати подані докази з точки зору їх допустимості, належності, законності, оскільки такі питання входять в предмет дослідження на стадії судового розгляду кримінального провадження.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд не приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді та прийняття рішення про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора прокуратури Закарпатської області Соколова А. та

апеляційну скаргу захисника Старцева Є.Г. в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.06.2018 про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування домашнього арешту цілодобово щодо ОСОБА_6, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні, внесеному у ЄРДР № 420180000000209 від 06.06.2018 - залишити без зміни.

Вважати застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою фактичного проживання АДРЕСА_2.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: