Ухвала суду № 75200418, 09.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

Єдиний унікальний номер 263/4484/18

Номер провадження 22-ц/775/531/2018(м)

Категорія 59 Головуючий у 1-й інстанції Кулик С.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

09 липня 2018 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області в складі судді Ткаченко Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГП Металпромресурс» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГП Металпромресурс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання правочинів фіктивними,

Встановила:

У квітні 2018 року ТОВ «ФПГ Металпромресурс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, в якому просило визнати недійсними договір позики, укладений 21 січня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на загальну суму 250000 грн.; договір позики, укладений 21 січня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на загальну суму 250000 грн.; договір позики, укладений 22 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 500000 грн.; договір позики від 22 січня 2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на загальну суму 500000 грн. через їх фіктивність.

Разом із позовом ТОВ «Металпромресурс» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якому просило накласти арешт на: ? частку двоповерхового нежитлового приміщення (магазин) літера А-2, загальною площею 3905,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 28, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2; ? частку двоповерхового нежитлового приміщення (магазин) літера А-2, загальною площею 3905,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 28, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6; 1/8 частку двоповерхового нежитлового приміщення (магазин) літера А-2, загальною площею 3905,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 28, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5; ? частку двоповерхового нежитлового приміщення (магазин) літера А-2, загальною площею 3905,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 28, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року заяву ТОВ «ФПГ Металпромресурс» про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт:

- на 1/4 частку нежитлового приміщення літера А – 2, загальною площею 3905,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса (Архітектора Нільсена) 28, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя, від 10.10.2007 року, № 2-4538;

- на 1/4 частку нежитлового приміщення літера А – 2, загальною площею 3905,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса (Архітектора Нільсена) 28, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя, від 10.10.2007 року, № 2-4538;

- на 1/8 частку нежитлового приміщення літера А – 2, загальною площею 3905,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса (Архітектора Нільсена) 28, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5, на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя , від 10.10.2007 року, № 2-4538;

- на 1/8 частку нежитлового приміщення літера А – 2, загальною площею 3905,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса (Архітектора Нільсена) 28, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4, на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя , від 10.10.2007 року, № 2-4538.

З даною ухвалою не погоджувалися та подавали апеляційні скарги ОСОБА_4, яка просила скасувати ухвалу в частині накладення арешту на 1/8 частку нежитлового приміщення літера А – 2, загальною площею 3905,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса (Архітектора Нільсена) 28, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4, та ОСОБА_6, яка просила ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ФПГ Металпромресурс» про вжиття заходів забезпечення позову і накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_6

Апеляційні скарги мотивовані тим, що ухвала суду є незаконною та суперечить нормам матеріального та процесуального права.

ТОВ «ФПГ Металпромресурс» не мало права звертались до суду з заявою про забезпечення позову у межах позовного провадження, оскільки є правонаступником тільки на стадії виконавчого провадження з виконання виконавчих листів про стягнення боргу відповідно до ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 10 лютого 2017 року. Відповідно до договору іпотеки від 4 серпня 2006 року предметом іпотеки є нежила будівля-магазин літера А-3, загальною площею 909,0 кв.м, розташована за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса,28, за рахунок якого задовольняються усі вимоги кредитора за кредитним договором № 39 від 4 серпня 2006 року. В ухвалі Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 10 жовтня 2007 року, якою була затверджена мирова угода, суд дав правову оцінку договорам позики та визнав зобов'язання сторін за цими договорами виконаними, тому суд не мав права виносити ухвалу про накладання арешту, фактично накладаючи арешт на ухвалу суду від 10 жовтня 2007 року. Предметом спору за поданим ТОВ «ФПГ Металпромресурс» позовом є не майнові права, а визнання фіктивними правочинів, тому суд не мав права накладати арешт на майно відповідачів. В порушення норм процесуального закону станом на 27 квітня 2018 року судом не відкрито провадження у справі, ухвала про накладення арешту не направлена відповідачам. Ухвала про забезпечення позову не відповідає положенням ст. 151 ЦПК України та не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову та чому саме арешт, а не інші види заходів забезпечення в подальшому забезпечать виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Дії позивача мають ознаки зловживання своїми процесуальними правами, оскільки, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову з немайновими вимогами, насправді він діє з корисливих спонукань та намагається забезпечити виконання іншого рішення про стягнення боргу з ОСОБА_7 в позапроцесуальний спосіб. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вартості майна, на яке накладено арешт, що позбавило можливості дотриматися умови визначення співмірності.

Заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, не містить обґрунтування заходу забезпечення позову у вигляді арешту, враховуючи, що позов немайнового характеру про визнання правочину фіктивним без застосування будь-яких наслідків, необґрунтовано та не доведено ризик відчуження майна.

Оскаржувана ухвала не містить підстав обрання виду заходів забезпечення та не вирішене питання зустрічного забезпечення.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2018 року апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишено без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року залишено без змін.

З ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року не погодився ОСОБА_2 та після закінчення апеляційного розгляду справи подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та відмовити в задоволенні заяви ТОВ «ФПГ Металпромресурс» про вжиття заходів забезпечення позову і накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2

Зокрема зазначив, що не отримував копію ухвали про відкриття провадження по справі та копії позовної заяви із додатками та копію оскаржуваної ухвали про забезпечення позову від 17.04.2018 року.

Заява ТОВ «Металпромресурс» про вжиття заходів забезпечення позову не відповідає ст. 151 ЦПК України, не містить обґрунтування чому саме арешт в подальшому забезпечить виконання судового рішення у разі задоволення його позовних вимог немайнового характеру про визнання договору недійсним, оскільки при задоволенні позову про визнання недійсним правочину без застосування будь-яких інших заходів застосування забезпечення позову у вигляді арешту є безпідставним.

Позивач визнає цей спір як спір немайнового характеру, а тому ціну позову ним не зазначено, що не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Судом недотримано умову співрозмірності, оскільки вартість майна, на яке накладено арешт, не встановлено.

Заява про забезпечення позову та оскаржувана ухвала не містять належного обґрунтування необхідності забезпечення позову. Доводи заяви про забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки з 2007 року і до теперішнього часу заходів чи спроб відчуження майна не вчинялось, права кредитора виникли у позивача лише у 2017 році, а тому укладення мирової угоди у 2007 році та набуття відповідачами права власності на об’єкти нерухомого майна у передбаченому законом порядку задовго до цих подій не можуть свідчити про фіктивність цього правочину.

Позивач у даній цивільній справі не є стороною оскаржуваних правочинів та набув прав кредитора з 18 листопада 2016 року, з 20.02.2017 року здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Право власності на майно відповідачі набули не внаслідок договорів позики, а на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.10.2007 року та подальшої реєстрації права власності у встановленому законом порядку.

Позивач як стягувач у виконавчому провадженні має можливість задовольнити свої претензії за рахунок звернення стягнення на іпотечне майно

Оскаржувана ухвала не містить підстав обрання виду заходів забезпечення та не вирішене питання зустрічного забезпечення.

Враховуючи, що ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року, яка вже переглядалась Апеляційним судом Донецької області, а апеляційна скарга подана після закінчення апеляційного розгляду справи, застосуванню підлягають положення ст. 370 ЦПК України.

Згідно ст. 370 ЦПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Отже, основною вимогою перегляду оскаржуваної ухвали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 є наявність доводів апеляційної скарги, які не розглядались під час апеляційного розгляду справи за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Між тим, зважаючи на доводи апеляційних скарг ОСОБА_4, ОСОБА_6, які вже розглянуті по суті, та ОСОБА_2, апеляційний суд вбачає їх тотожність та відсутність доводів, які не розглядались під час апеляційного розгляду справи за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_6

На підставі викладеного та на вимогу ст. 370 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГП Металпромресурс» про забезпечення позову ТОВ «ФГП Металпромресурс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання правочинів фіктивними.

Керуючись ст. ст. 358, 370 ЦПК України, апеляційний суд,

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГП Металпромресурс» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГП Металпромресурс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання правочинів фіктивними.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя Апеляційного суду Т.Б.Ткаченко

Донецької області