Постанова № 75200211, 04.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/339/2018(м)

263/14209/17

22-ц/775/339/2018(м)

263/14209/17

Головуючий в 1 інстанції Музика О.М.

Доповідач: Биліна Т.І.

Категорія: 55

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2018 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючої Биліни Т.І.,

суддів Лопатіної М.Ю., Принцевської В.П.,

при секретарі Сидельніковій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати сум при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням термінів їх виплати, -

в с т а н о в и л а :

31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі – ПАТ «Українська залізниця»), Ясинуватського загону воєнізованої охорони державного підприємства «Донецька залізниця», Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», третя особа: Державне підприємство «Придніпровська залізниця», про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати сум при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням термінів їх виплати. Позов обґрунтовано тим, що він працював на посаді стрільця Ясинуватського загону воєнізованої охорони державного підприємства «Донецька залізниця» з 16 березня 1998 року по 29 липня 2016 року. У період з лютого 2016 року по липень 2016 року заробітна плата позивачу не виплачувалася. Наказом від 29 липня 2016 року № 76/нор-ос позивач звільнений з переведенням до структурного підрозділу Краснолиманського загону воєнізованої охорони регіональної філії «Донецька залізниця». При розрахунку в день звільнення позивачу не виплатили заробітну плату за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, а також не провели розрахунок при звільненні. Так як довідку про заборгованість із заробітної плати відповідач йому не видав, він звернувся до Пенсійного фонду України та відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу від 20 червня 2017 року, нарахована заробітна плата складає: лютий 2016 року – 5156,59 грн., березень 2016 року – 2691,59 грн., квітень 2016 року – 3937,9 грн., травень 2016 року – 4138,44 грн., червень 2016 року – 0,00 грн., липень 2016 року – 0,00 грн. Всього нарахована та невиплачена заробітна плата позивача складає 15924,54 грн. В остаточно уточнених позовних вимогах позивач просив з ПАТ «Українська залізниця» стягнути нараховану та невиплачену заробітну плату за період з 01 лютого 2016 року по 29 липня 2016 року у розмірі 15924,54 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні – 32367,50 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням термінів її виплати – 2521,59 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Українська залізниця» – задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з 01 лютого 2016 року по 29 липня 2016 року у розмірі 15 924 грн. 54 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 29 липня 2016 року по день постановлення рішення у розмірі 82 581 грн. 19 коп. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 2 521 грн. 59 коп., з відповідним утриманням податків та інших обов’язкових платежів. Вирішено питання щодо судових витрат та судового збору.

З вказаним рішенням суду не погодився відповідач ПАТ «Українська залізниця» та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач 29.07.2016 року був звільнений з ДП «Донецька залізниця», а тому немає підстав покладати на ПАТ «Укрзалізниця» зобов’язання ДП «Донецька залізниця», яке за даними ЄДРПОУ до теперішнього часу не виключено з державного реєстру юридичних осіб, та на теперішній час знаходиться в стані припинення. Між ПАТ «Укрзалізниця» та позивачем в період за який нарахована заборгованість, з лютого 2016 року по липень 2016 року, не існувало трудових відносин, тому саме ДП «Донецька залізниця» має відповідати за своїми зобов’язаннями, оскільки правонаступництво до теперішнього часу не відбулося.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень ст. 7 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі – ОСОБА_4 № 4442-VI) та п. 2 Статуту ПАТ «Українська залізниця» та дійшов висновку, що саме ПАТ «Українська залізниця» як правонаступник ДП «Донецька залізниця» є належним відповідачем у справі яке зобов’язане належним чином виконати обов’язки роботодавця перед працівником.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що не відповідають встановленим обставинам та не узгоджуються із нормами закону, які регулюють спірні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що належним відповідачем у справі є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою працівником укладений трудовий договір.

Законом № 4442-VI визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі (далі – Товариство).

ОСОБА_4 містить такі положення.

Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі – Укрзалізниця), а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі – підприємства залізничного транспорту).

Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України.

Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Комісія з утворення Товариства у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.

Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону № 4442-VI встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено пріоритет у застосуванні його норм, а саме: утворення товариства залізничного транспорту загального користування відбувається за рішенням Кабінету Міністрів України, який, крім іншого, виконує функції загальних зборів Товариства.

Відповідно до Закону № 4442-VI та на виконання його вимог Постановою № 200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” від 25 червня 2014 р (надалі Постанова № 200) утворено ПАТ «Українська залізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено й ДП «Донецька залізниця».

Пунктом 2 Постанови № 200 встановлено, що статутний капітал ПАТ «Українська залізниця» формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання згідно із Законом № 4442-VI, та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

За змістом п. 5 Постанови № 200 Міністерству інфраструктури доручено вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

У межах своїх повноважень та на часткову зміну п. 5 Постанови № 200 Кабінет Міністрів України 12 листопада 2014 року прийняв Постанову № 604 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції"(надалі Постанова № 604), згідно з якою майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі – майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до п. 5 зазначеної Постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 цієї Постанови.

Згідно з п. 2 Постанови № 604 комісії з утворення ПАТ «Українська залізниця» разом із Міністерством інфраструктури після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції доручено провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» згідно із законодавством.

У подальшому Постановою № 735 затверджено Статут ПАТ «Українська залізниця».

Згідно з п.п. 1, 2 Статуту ПАТ «Українська залізниця» є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, Постанови № 200; Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (п. 12 Статуту).

Товариство має у власності майно, внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За Товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження цим майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (п.п. 20, 21 Статуту).

Відповідно до п.п. 25, 26, 53, 54 Статуту засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює Товариство. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами Товариства, крім функцій, зазначених у п. 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.

Державну реєстрацію ПАТ «Українська залізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року, про що свідчить відповідний запис у Реєстрі.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – ОСОБА_4 № 755-IV) у редакції, чинній на час здійснення державної реєстрації ПАТ «Українська залізниця», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців включає, зокрема, внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу – підприємця до Реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Аналогічна норма закріплена у ч. 1 ст. 10 Закону № 755-IV в чинній редакції.

При розгляді справи, представником відповідача надано докази, що в Реєстрі міститься інформація про те, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення, проте запису про припинення у Реєстрі немає. Крім того, в Реєстрі містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ «Українська залізниця», серед яких зазначено ДП «Донецька залізниця». Водночас у цьому Реєстрі наведено інформацію про здійснення зв’язку з юридичною особою, зокрема відомості про те, що правонаступництво ПАТ «Українська залізниця» щодо ДП «Донецька залізниця» настає згідно з Постановою № 604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.

Із комплексного аналізу зазначених норм права можна дійти висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено особливості утворення ПАТ «Українська залізниця», на виконання якого Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка на підставі цього Закону від імені держави здійснює функції вищого органу управління Товариством.

Зважаючи на викладене, питання правонаступництва ПАТ «Українська залізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами № 200 та № 604, які пов’язують перехід прав і обов’язків ДП «Донецька залізниця» до ПАТ «Українська залізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника. Оскільки до теперішнього часу інвентаризація, складання передавального акта та внесення майна до статутного капіталу правонаступника не відбулося, висновок щодо покладення відповідальності на ПАТ «Українська залізниця» є передчасним.

З огляду на вище зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновків, що рішення суду першої інстанції від 14 березня 2018 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач звернувся з вимогами до неналежного відповідача.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Повний текст постанови виготовлено 09.07.2018 року.

Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 березня 2018 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати сум при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням термінів їх виплати – відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: М.Ю. Лопатіна

ОСОБА_5