Ухвала суду № 75200070, 09.07.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/1675/18

Провадження №1-кп/265/319/18

У Х В А Л А

09 липня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Міхєєвої І.М.,

суддів – Мельник І. Г., Костромітіної О. О.,

за участі секретаря судового засідання Тулянкіної М.М.

в ході судового розгляду кримінального провадження № 12017050000000199 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Толчек Г.О.

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою останній раз до 09 липня 2018 року, включно.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, до спливу продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

09 липня 2018 року під час судового розгляду прокурором заявлені письмові клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4.

Клопотання прокурора мотивовані тим, що продовжують існувати ризиків передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризики переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення та ризик продовжити кримінальне правопорушення в якому вони підозрюється та тільки такі запобіжні заходи, які обиралися щодо обвинувачених на стадії досудового розслідування будуть достатнім для забезпечення реалізації мети вказаного кримінального провадження.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надали суду клопотання, в яких просили змінити їм запобіжний захід на не пов’язаний із триманням під вартою, зокрема на домашній арешт, посилаючись на недоведеність ризиків на які вказував прокурор та відсутністю наміру обвинувачених переховуватися від суду, а також впливати на свідків по даному кримінальному провадженню. Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилався на незадовільний стан свого здоров’я та відсутність наміру переховуватися від суду та впливати на свідків по цьому ж кримінальному провадженню.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_8. не заперечували щодо продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченим до 09 липня 2018 року, суд враховував, що свідки обвинувачення не допитані, що не виключає можливості впливу на них з боку обвинувачених, покарання, передбачене за злочини, за якими вони обвинувачуються, є суворим, що може викликати у обвинувачених бажання переховуватися від суду, у разі визнання їх винуватими.

Суд вважає, що сама по собі тяжкість пред'явленого обвинувачення не може служити виправданням тривалих періодів утримання особи під вартою.

Так, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України», де зокрема зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Однак сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою.

Доказів того, що станом на 12 червня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на недопитаних свідків, суду не надано.

Згідно повідомлення ДП «Маріупольський СІ» обвинувачений ОСОБА_2 має діагноз: епілепсія з генералізованими судорожними нападами з частотою 1-2 рази на місяць (анамнестично); обвинувачений ОСОБА_9 – з 2014р. знаходиться на Д обліку у лікаря невролога з приводу остеохондрозу хребта, у зв’язку з чим звертався за медичною допомогою з приводу болю у поперековому відділі хребта.

Отже, під час судового розгляду, суду не надано будь-яких доказів того, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які враховувалися під час попереднього продовження строку тримання під вартою, не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вартою.

Також суд враховує, що станом на 09 липня 2018 року обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3М тримаються під вартою майже рік, а судовий розгляд з об’єктивних причин по суті не розпочато. В той же час, поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою, а тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3М під вартою протягом розгляду кримінального провадження в суді, не повинно свідчити про фактичне відбуття можливого покарання призначеного у майбутньому.

Разом з тим, під час обрання запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя керувався тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні низки тяжких та особливо тяжких злочинів, а також існуванням ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме: спроба обвинувачених незаконно впливати на недопитаних свідків по цьому ж кримінальному провадженню, продовжити злочинну діяльність та ризику переховуватися від суду. Суд погоджується, з тим що вказані ризики наявні і на теперішній час. Разом з тим, суд вважає, що на теперішній час стороною обвинувачення не доведена неможливість застосування щодо обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу.

Таким чином, суд вважає, що для розгляду справи існує необхідність в застосуванні до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу, який би був достатнім для забезпечення прибуття їх за викликом до суду для участі у судовому розгляді та запобігання спробі вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, в яких вони обвинувачуються, і таким заходом забезпечення на сьогоднішній день, з урахуванням матеріалів справи, цілком обґрунтовано може бути домашній арешт.

При цьому суд враховує наявність незадовільного стану здоров’я обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується відомостями доданими до клопотання захисників та довідками із медичної частини слідчого ізолятору

Частина 1 ст.181 КПК України передбачає, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а ч.2 цієї статті встановлює, що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На думку суду, під час судового розгляду, з боку сторони обвинувачення суду не надані належні та допустимі докази щодо неможливості зміни відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт за адресами: АДРЕСА_1 та м.Дніпро, пров.КрушельницькоїАДРЕСА_2, відповідно.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність змінити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на два місяця. Обвинуваченому ОСОБА_4 продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.

При цьому, у відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України суд, під час дії запобіжного заходу, вважає необхідним покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконання відповідних обов’язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.194, 199, 201, 369, 392 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід з тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі Донецької області на цілодобовий домашній арешт строком на 2 (два) місяця, тобто до 09 вересня 2018 року, за адресою: АДРЕСА_3.

Заборонити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, цілодобово залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_3, крім часу, необхідного на лікування та прибуття до суду.

У відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_2 виконання наступних обов’язків:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із свідками за даним кримінальним провадженням.

5) задати на зберігання органам поліції, за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід з тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі Донецької області на цілодобовий домашній арешт строком на 2 (два) місяця, тобто до 09 вересня 2018 року, за адресою: м.Дніпро, пров.КрушельницькоїАДРЕСА_2.

Заборонити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, цілодобово залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_4, крім часу, необхідного на лікування та прибуття до суду.

У відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_3 виконання наступних обов’язків:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із свідками за даним кримінальним провадженням.

5) задати на зберігання органам поліції, за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 положення п.1 ч.3 ст.202 КПК України, а саме: у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 положення ч.5 ст.181 КПК України, згідно якою, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням цієї ухвали в частині зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покласти на відділення поліції за місцем їх проживання, якому направити копію цієї ухвали.

Копію цієї ухвали для відома направити до Маріупольського слідчого ізолятору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає звільненню з під варти у залі суду.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, залишити без змін – у вигляді цілодобового домашнього арешту, продовживши строк дії такого запобіжного заходу до 09 вересня 2018 року, заборонивши ОСОБА_4 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов’язки:

1) прибувати до суду та прокурору за першою вимогою;

2) не відлучатися з міста Маріуполя Донецької області без дозволу суду;

Контроль за виконанням ухвали суду в частині цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 покласти на Лівобережне відділення Центрального відділу поліції Головного управління відділу поліції в Донецькій області, якому направити копію цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І.М. Міхєєва

Судді І.Г.Мельник

ОСОБА_10