Ухвала суду № 75199831, 09.07.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10081/18

Провадження № 1-кс/234/3744/18

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

09 липня 2018 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Заборський В.О., за участю секретаря судового засідання Сторчай А.Д., прокурора Росика Р.С., слідчого Желізняка В.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, в рамках кримінального провадження №12018050390002188 від 07.07.2018 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3, погоджене прокурором Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, бул. Краматорський, 27/186, раніше судимого вироком Краматорського міського суду за ч.1 ст.187 КК України до 5 років позбавлення волі, який змінено 23.02.2017 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці, звільненого 03.04.2017 року у зв’язку з відбуттям строку покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2018 року слідчий Желізняк В.С. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 на строк 60 днів, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, органом досудового розслідування обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років та наявністю ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній зник з місця скоєння кримінального правопорушення та може переховуватись на непідконтрольній Українській владі території Донецької та Луганської областей, враховуючи його стійкі зв’язки у кримінальному середовищі, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, бо підозрюваний раніше неодноразово судимий за скоєння злочинів проти власності, не має постійного джерела доходів, що в сукупності також свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Слідчий Желізняк В.С. та прокурор Росик Р.С. в судовому засіданні підтримали клопотання і просили його задовольнити з огляду на наявність зазначених в клопотанні ризиків і неможливості застосування іншого менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначили, що ризики вказані в клопотанні не обґрунтовані, підозрюваний має міцні соціальні зв’язки, так як проживає разом із батьками та неповнолітнім сином, працює неофіційно, та просили у задоволенні клопотання відмовити і застосувати менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Відомості про кримінальне правопорушення 07.07.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050390002188 з правовою кваліфікацією ч.2 ст. 186 КК України.

07.07.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, згідно якої останній 06.07.2018 року, приблизно о 18-40 год., перебуваючи у приміщенні кафе «Візит» за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 57, підійшов до потерпілої ОСОБА_5 та з правої кишені вдягненій на ній майстерки витягнув грошові кошти в сумі 1000,00 грн.. Не реагуючи на вимоги останньої припинити противоправне діяння та переборовши її опір покинув приміщення кафе «Візит», а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 1000,00 грн..

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинений повторно.

07.07.2018 року о 14-20 год. ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182)

Суд виходить з того, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування, зокрема показаннями потерпілої ОСОБА_5 від 07.07.2018 року, протоколом пред’явлення особи для впізнання від 07.07.2018 року за участі потерпілої ОСОБА_5, показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.186 КК України відноситься відповідно до ст.12 КК України до тяжкого злочину, покарання за яке передбачено до 6 років позбавлення волі.

Доводи сторони обвинувачення про те, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства і/або суду та незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні достатнім обсягом доказів не підтверджені і з цих підстав слідчим суддею до уваги не приймаються.

З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину проти власності та на теперішній час в провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, то слідчий суддя вважає, що існує ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість вчинення аналогічного кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушення, а також наявність ризику, який дає достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України - є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 3 Загальної декларації прав людини, ст.. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Оскільки підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, за яким проживає разом із батьками і неповнолітнім сином, працює неофіційно, тому на думку слідчого судді стороною обвинувачення не наведено достатніх мотивів щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

За наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК, слідчий суддя, має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити із застосуванням до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово.

Крім того, суд вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 додаткові обов'язки, передбачені ч.5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із м. Краматорська без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками по даному кримінальному провадженню, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статей 176 - 178, 181, ч.4 ст. 194, 196, ч.1 ст. 492 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, бул.. Краматорський, будинок №27/, квартира №186, заборонивши йому залишати житло цілодобово.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 додаткові обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати за викликом слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із м. Краматорська без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками по даному кримінальному провадженню, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Встановити дію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – 04 вересня 2018 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Краматорський ВП ГУНП в Донецькій області.

Апеляція на ухвалу може бути подана безпосередню до Апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.О. Заборський