Постанова № 75199759, 09.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2583/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський Олександр Ванадійович

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

09 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року (суддя Вільчинський О.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення міської ради з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, яке оформлене протоколом № 45 від 07.11.2017 щодо відмови позивачу в призначенні з 26.10.2017 допомоги як внутрішньо переміщеній особі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014. Зобов'язано Департамент соціальної політики Вінницької міської ради призначити позивачу допомогу як внутрішньо переміщеній особі з 26.10.2017 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу. У скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи та допущенні порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Зокрема, апелянт зазначає, що право на отримання щомісячної адресної допомоги на наступний строк позивач втратила, оскільки м. Петровське Луганської області, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р розташоване в іншому регіоні, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є вимушеною переселенкою з тимчасово непідконтрольної території Луганської області та на даний момент проживає в м. Вінниці, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.10.2014 № 509620334.

В кінці листопада 2017 року позивач отримала повідомлення управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 09.11.2017 № 08-00-019-48744 про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до зазначеного повідомлення рішенням міської комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, яке оформлене протоколом № 45 від 07.11.2017 позивачу відмовлено в призначенні з 26.10.2017 допомоги як внутрішньо переміщеній особі згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014. При цьому, у повідомленні від 09.11.2017 № 08-00-019-48744 зазначено, що місто Петровське не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які затверджені Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 07.11.2014.

Не погодившись з відмовою у призначенні щомісячної адресної допомоги, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача. Зокрема, суд виходив з того, що станом на момент розгляду справи по суті, спірні правовідносини врегульовані законодавством. Дані обставини підтверджують право позивача на отримання адресної допомоги, як внутрішньо переміщеної особи, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Так, згідно з Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження внесено м. Петрово-Красносілля (м. Петровське).

За результатом апеляційного розгляду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень, обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідач, як підставу для відмови призначити позивачу, як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, щомісячної адресної допомоги, зазначає те, що місто Петровське не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які затверджені Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 07.11.2014.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Процедуру та підстави надання щомісячної адресної допомоги визначено Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №505).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 370, яка набула чинності 03.06.2017, були внесені зміни до Порядку № 505.

Відповідно до абзаців 1,2 пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 (Офіційний вісник України, 2014 p., № 92, ст. 2655; 2015 p., № 98, ст. 3368).

Відповідно до п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки за поданням Антитерористичного центру при Службі безпеки щомісяця вносити в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до переліків, затверджених цим розпорядженням.

Встановлено, що позивачем подано заяву про призначення щомісячної адресної допомоги, що передбачена Порядком № 505. Згідно копії паспорта позивача місце реєстрації зазначено: АДРЕСА_1.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на момент виникнення спірних правовідносин місто Петровське Луганської області не було включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11 2014 №1085-р.

Згідно з відповіддю № 6/13-6864 від 06.12.2017 Луганської обласної військово-цивільної адміністрації на адвокатський запит зазначено, що м. Петрово-Красносілля Петровської міської ради входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади (бюджетні установи, підприємства та організації, які належать до сфери їх управління) не здійснюють свої повноваження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що станом на момент звернення позивача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, вона мала право на отримання такої допомоги як внутрішньо переміщена особа з окупованої території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому, відмова комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, оформлена протоколом № 45 від 07.11.2017 про відмову у призначенні з 26.10.2017 допомоги як внутрішньо переміщеній особі є протиправною.

Також слід врахувати, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №79-р "Про внесення змін у додатки 1 і 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085" внесено зміни у додатки 1 і 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014. № 1085 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 92, ст. 2655; 2015 р., № 36, ст. 1090, № 98, ст. 3368).

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження внесено м. Петрово-Красносілля (м. Петровське).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо відмови у призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги, як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, викладеної у листі від 09.11.2017 за №08-00-019-48744.

Таким чином, підсумовуючи викладене, колегія суддів, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки останній всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, а висновки щодо встановлених обставин і правові наслідки є вірними.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.