Ухвала суду № 75199687, 10.07.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа №233/3235/18

УХВАЛА

10.07.2018 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Наумик О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1) (представник ОСОБА_2М.) про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до виконкому Костянтинівської міської ради (місце знаходження за адресою: 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260) «про надання додаткового строку для прийняття спадщини»,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у поданій ним до суду до Костянтинівської міської ради позовній заяві просить надати йому додатковий строк на прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 17.10.2017 р. в місті Костянтинівка Донецької області.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 надав заяву, в якій просить звільнити його від сплати судового збору.

Судовою ухвалою від 26.06.2018 р. позовна заява була залишена без руху, зокрема, з підстав не надання доказів на підтвердження наведених позивачем доводів в обґрунтування вимог звільнення від сплати судового збору.

На виконання судової ухвали від 26.06.2018 р. позивачем надана заява про усунення недоліків, в якій позивачем зазначено про відсутність стабільного доходу у зв’язку з економічною ситуацією у державі та знаходження на його утриманні непрацездатних батьків. Надано довідку про склад сім’ї, копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4, копію довідки до акта огляду МСЕК ОСОБА_5.

Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання, дістаю таких висновків:

Відповідно до ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.2).

Проте, ця норма стосується лише судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

За ч.2 зазначеної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків від 16.05.2018 р. №2188, встановлено, що за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.

Проте, як зазначив позивач у позовній заяві, він, не маючи постійної роботи за місцем проживання, змушений був виїжджати за межі міста з метою заробітку коштів на існування. У період з 17.10.2017 р. він знаходився у різноманітних містах території України, де заробляв, працюючи водієм. Тобто, у 2017 році ОСОБА_1 отримував доходи.

Крім того, з довідки про отримання (неотримання) допомоги від 16.05.2018 р. №1162 не вбачається, за який період ОСОБА_1 не перебував на обліку в УСЗН та не отримував допомогу.

Інших доказів, що позивач відноситься до категорії осіб, зазначених у п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», не надано, підстави для задоволення заяви відсутні.

Тож, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.136 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя