Постанова № 75199070, 04.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 р. Справа № 640/1953/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2018, суддя Губська Я.В., м. Харків по справі № 640/1953/18

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці ДФС

про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулася до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №1059/80700/17 від 24.01.2018 та поновити строк на оскарження даної постанови, визнавши причину пропуску поважною.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 було повернуто.

Позивач, не погодившись з ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2018 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові та практичні перешкоди для здійснення цього, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

В силу положень ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 зазначає, що копія вказаної постанови нею отримана 30.01.2018.

Отже, з цієї дати, на думку позивача, має відраховуватись десятиденний строк звернення до суду, при цьому суд має взяти до уваги, що на підготовку позовної заяви також потрібен певний час.

Так, Харківською митницею ДФС оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил винесена 24.01.2018 без участі позивача, однак у присутності адвоката позивача Сидоренка Д.В.

Враховуючи дату ухвалення оскаржуваного рішення та положення ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, останнім днем оскарження зазначеної постанови є 05.02.2018.

При цьому, із відповідним адміністративним позовом ОСОБА_2 звернулась лише 07.02.2018, що з огляду на встановлений законодавством строк на оскарження у 10 днів є пропуском строку звернення до суду.

Зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги не вбачається поважних, об'єктивних причин пропуску строку звернення особи до суду із вказаним позовом.

Посилання позивача на необхідність обчислення строку звернення до суду із даним позовом від дати отримання копії оскаржуваної постанови колегією суддів не приймаються, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно справ щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначена подія, з якою пов'язаний початок перебігу процесуального строку - день ухвалення відповідного рішення (постанови).

Колегія суддів зазначає, що на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у пунктах 37 та 38 Рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України", N 23436/03, пункти 22-23).

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про повернення адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті ухвали суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2018 по справі № 640/1953/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко Постанова складена в повному обсязі 09.07.18.