Рішення № 75197402, 27.06.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/680/18

2/0187/278/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2018 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караула О.А., за участю секретаря судового засідання Дудки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Петриківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам'янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування реєстрації права власності,-

В С Т А Н О В И В :

30.05.2018 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через свого представника Поршик Максима Вікторовича звернувся позивач ОСОБА_1 із позовом до Міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам'янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування реєстрації права власності.

Позивач зазначив, що рішенням Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області від 25.03.1999 р. за №5-5/ХХШ ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку для ведення ним товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею - 5,6683 га, з них: 4,3001 га рілля, та 1,3682 га кормові угіддя, що розташовані на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області.

На підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 29.12.2012 року були виготовлені Державні акти на право приватної власності на земельній ділянки, що начебто були внесені до Статутного фонду Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства «Дніпровець», в тому числі й на земельній ділянки, що належать позивачеві, а саме: державний акт на право власності на земельну ділянку СР ЗАТ «Дніпровець» загальною площею - 30,0407 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, та державний акт на право власності на земельну ділянку СР ЗАТ «Дніпровець», загальною площею 40,1176 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_4, серії НОМЕР_5.

Однак вказані вище Державні акти на право власності на земельні ділянки СР ЗАТ «Дніпровець» визнані недійсними та скасовані заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 15.07.2015 року у справі № 187/447/15-ц, яке набрало чинності 18.08.2015 року.

За вказаних обставин, 31.01.2018 року позивач звернувся до Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Петриківської районної державної адміністрації із заявою про скасування державної реєстрації земельних ділянок зазначених вище.

Однак, 12.02.2018 року заяву розглянуто, зазначено, що здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації віднесено до повноважень Державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів, у зв'язку із чим 28.03.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування державної реєстрації земельних ділянок, однак останній надав письмову відповідь, в якій зазначив, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює так реєстрацію у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Позивач спираючись на норми Земельного Кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ЗУ «Про Державний земельний кадастр», інші законодавчі акти вважає, що саме до повноважень управлінь (відділів) Держгеокадастру належить здійснення державної реєстрації земельних ділянок та скасування такої реєстрації.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду із даним позовом, у якому просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 в Державному земельному кадастрі.

В ухвалі суду про відкриття провадження було постановлено розгляд цієї справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву по розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить задовольнити, часу для надання відповіді на відзив просить не надавати, бо не має наміру її надавати. Судові витрати залишити за позивачем.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними через наступне.

Територіальні органи Держгеокадастру здійснюють свої повноваження керуючись ЗК України, ЗУ «Про землеустрій», ЗУ «Про Державний земельний кадастр», Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, іншими нормативно-правовими актами. Згідно із покладених на них завдань - надають адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері; здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, інші визначені законодавством повноваження.

Відповідно до заочного рішення Петриківського районного суду від 15.07.2015 по справі № 187/447/15 визнано недійсними та скасовано державні акти на право власності на земельні ділянки 40,1176 га і 30,0407 га, кадастрові номери: НОМЕР_6, НОМЕР_7, виданих СР ЗАТ «Дніпровець», таким чином, мова не йде щодо зобов'язання органів Держгеокадастру здійснити будь-які дії або утриматися від них.

Таке зобов'язання, на думку представника відповідача, було б таким, що порушує вимоги законодавства адже поза межами повноважень органів Держгеокадастру визнавати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки.

З урахування змін у законодавстві, порядку державної реєстрації прав на землю та документів, що ці права посвідчують періоди реєстрації можливо поділити на три етапи: перший етап - до 02.05.2009, другий етап - після 02.05.2009 та третій етап - після 01.01.2013. У цьому випадку зазначене рішення стосується останнього етапу, адже виносилося у 2015 році.

Так представник зазначає, що 01.01.2013 року набули чинності Закони України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (нова редакція) та ЗУ «Про Державний земельний кадастр» в частині реєстрації земельних ділянок та прав на них. З цього часу право на землю виникає лише з дня його реєстрації в державному реєстрі прав Державною реєстраційною службою, утвореною при МінЮсті України або нотаріусами при посвідченні угод щодо відчуження земельних ділянок. З цього ж часу територіальні органи Держгеокадастру не мають повноважень щодо проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки, тож і на внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень будь-яких відомостей стосовно речових прав на земельні ділянки.

Повноваженнями щодо проведення реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень наділені суб'єкти реєстрації речового права на нерухоме майно, що ведуть єдиний державний реєстр речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно.

У той же час, визначення порядку виконання рішення суду згідно із ст. 267 Цивільного процесуального кодексу України у даному випадку має визначальне місце, адже на момент 2015 року визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки не породжує будь-яких правових наслідків і не може бути підставою для припинення такого права.

Представник зауважує, що відповідно до статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Таким чином, на думку представника відповідача, підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки відсутні.

Разом з тим, згідно із Законом України «Про адміністративні послуги» результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

На підставі п. 19 Переліку адміністративних послуг, що надаються Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами на безоплатній основі - додатку 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2012 року № 1217) внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про: земельну ділянку відноситься до відповідного Переліку адміністративних послуг, що здійснюється через Центр надання адміністративних послуг Петриківської районної державної адміністрації.

Зауважено, що державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр» відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Пунктом 113 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 передбачено, що Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Отже, після скасування права на землю органами реєстру прав, державний кадастровий реєстратор отримає в порядку інформаційного обміну інформацію про скасування права, відповідно до чого законодавством передбачено внесення відомостей.

У той же час, підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру визначені в ст. 21 ЗУ «Про державний земельний кадастр», де обов'язковим є розроблена документація із землеустрою.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню через наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5.6683 гектарів в межах згідно з планом, з яких 4.3001 га ріллі та 1.3682 га кормових угідь, розташованої на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, переданої для товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджено копією державного акта на право приватної власності на землю, серії ДП.

Заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 15.07.2015 року у цивільній справі № 187/447/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Дніпровець" та Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право приватної власності на земельні ділянки, визнання недійсним записів в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі, треті особи: відділ Держземагентства у Петриківському районі Дніпропетровської області та реєстраційна служба Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, позовні вимоги - задоволено частково.

Визнано недійсними та скасовані Державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею - 30,0407 га, серія НОМЕР_3, кадастровий номер -НОМЕР_2, виданий СР ЗАТ «Дніпровець»; та Державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею - 40,1176 га, серія НОМЕР_5, кадастровий номер -НОМЕР_4, виданий СР ЗАТ «Дніпровець».

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Разом з тим у матеріалах справи наявні інформаційні довідки з Державного земельного кадастру Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформовані від 23.11.2017 року, з яких слідує, що суб'єктом права власності на земельну ділянку загальною площею - 30,0407 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, з кадастровим номером -НОМЕР_2 є ПАТ «Дніпровець».

Тоді як суб'єктом права власності на земельну ділянку площею 4.3001 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області з кадастровим номером -НОМЕР_8 є ОСОБА_1 Суб'єктом речового права на вказану земельну ділянку є Приватне Підприємство «КМС».

Позивачем додано копію листа № 09-11/9 від 12.02.2018 року від начальника Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про розгляд заяви, у якому йдеться про те, що Відділом з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Петриківської райдержадміністрації Дніпропетровської області, було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 31.01.2018 року щодо скасування державної реєстрації за рішенням суду земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_2та НОМЕР_4, які розташовані на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області в Державному земельному кадастрі та повідомлено про те, що згідно з п 3 п. 6 загальної частини Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; віднесено до повноважень Державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів. Отже, для скасування державної реєстрації земельних ділянок із зазначеними вище кадастровими номерами в Державному земельному кадастрі йому необхідно звернутись до Державного кадастрового реєстратора відповідного територіального органу Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Надано відомості інформаційного характеру.

Листом від начальника відділу у Петриківському районі міськарайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам'янське Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, від 10.04.2018 року, позивачу було повідомлено, що відділ у Петриківському районі міськарайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам'янське Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не має можливості скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_4, з тих причин, що скасування реєстрації земельних ділянок рішенням даного суду не передбачено. Повідомлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 2 ст. 3 Земельного Кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 41 Конституції України та статтями 317, 319, 391 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право приватної власності є непорушним. Оскільки право власності складається з таких його невід'ємних складових як право володіння, користування та розпорядження, то позбавлення особи хоча б одного з них ущемить права власника, які охороняються законом. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що позивачу належить земельна ділянка площею 5.6683 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП.

У відповідності з ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

У ч. 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( ст. 126 ЗК України)

Статтею 202 ЗК України передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Так ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» дає визначення, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

У ст. 5 зазначеного вище Закону передбачено, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

У ч. 1 та ст. 24 зазначеного вище Закону обґрунтовано, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)

Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі Порядок) визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру, що визначено у пункті 1 загальної частини Порядку.

У п. 4 Порядку передбачено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей (п. 5 Порядку)

Пунктом 6 Порядку встановлено, що до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належать: 1) внесення до Державного земельного кадастру: відомостей (змін до них) або надання відмови у їх внесенні про: земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення, районів у мм. Києві і Севастополі, а також міст, селищ, сіл, розташованих у їх межах.

Пунктом 60 Порядку також визначено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Разом з тим у ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Згідно із вимогами ст. 5 вказаного вище Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується (ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»)

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Припинення права власності особи на земельну ділянку можливе шляхом припинення дії правового титулу як підстави виникнення такого права, тобто скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а саме Державних актів на право власності на земельну ділянку.

Таким чином вказаним вище заочним рішеннями встановлено і не потребує доведенню, факт припинення права власності за СР ЗАТ «Дніпровець», однак державну реєстрацію права власності на земельні ділянки скасовано не було, що порушує право позивача у користуванні власністю.

Суд зазначає, відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Суд дійшов висновку, що наявність державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 в Державному земельному кадастрі позбавляє позивача можливості здійснити державну реєстрацію, що порушує його право, як власника нерухомого майна, а тому таке право підлягає захисту .

З огляду на наведене, вимоги позивача, які базуються на законі є обґрунтованими, тож суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, суд зауважує на тому, що позивач при зверненні до суду із позовом, сплатив судовий збір в повному обсязі та в разі задоволення його позову просить суд судові витрати залишити за позивачем.

Суд вважає за доцільне витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 317, 319, 328, 378, 391, 396 ЦК України та статтями 4, 76, 81, 263-265 ЦПК України, статтями 3, 78, 126, 158, 202 ЗК України, ЗУ «Про Державний земельний кадастр», Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП.: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам'янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38028588, просп. П. Калнишевського, буд. 69, смт Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області, 51800) про скасування реєстрації права власності - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами:НОМЕР_2 та НОМЕР_4.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: О. А. Караул