Постанова № 75195075, 05.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 170/1010/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Матвійчук С.П. Провадження № 22-ц/773/762/18 Категорія: 81 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Концевич Я.О.,

представника скаржника Максимчука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Приватного акціонерного товариства "Шацьке ремонтно-транспортне підприємство" на дії начальника Шацького районного відділу державної виконавчої служби - Мохнюка Олега Володимировича за апеляційною скаргою заявника Приватного акціонерного товариства "Шацьке ремонтно-транспортне підприємство" на ухвалу Шацького районного суду Волинської області від 17 травня 2018 року ,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариства "Шацьке ремонтно-транспортне підприємство" (далі - ПрАТ «Шацьке РТП) звернулось до суду з скаргою на дії начальника Шацького районного відділу державної виконавчої служби Мохнюка О.В..

Скаргу мотивує тим, що Шацьким районним судом було видано виконавчий лист від 09.12.2013 року № 170/1010/13-ц з приводу виконання рішення Шацького районного суду Волинської області від 11.11.2013 року, яким було стягнуто з ПрАТ «Шацьке РТП" на користь ОСОБА_5 заборгованість зі сплати відсоткового доходу за облігаціями за 17 відсотковий період 139383, 65 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1394 гривень.

Начальником Шацького ВДВС ГТУЮ у Волинській області було відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення суду від 11.11. 2013 року.

27.12.2013 року у зв'язку з невиконанням боржником виконавчого листа, начальником ВДВС Шацького РУЮ Мохнюком О.В. було винесено постанову ВП №41251570 про стягнення з боржника ПрАТ «Шацьке РТП» виконавчого збору в розмірі 14077,76 грн.

06 листопада 2013 року ухвалою Шацького районного суду було замінено сторону зведеного виконавчого провадження.

20.06.2017 року у зв'язку з самостійним виконанням боржником рішення суду, стягувач звернувся до Шацького районного ВДВС ГТУЮ у Волинській області із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу.

30.06.2017 року начальником ВДВС Шацького РУЮ Мохнюком О.В. винесено постанову ВП № 41251570 про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у якій, серед іншого постановлено виділити в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору із боржника.

Однак ПрАТ «Шацьке РТП» вважає, що державний виконавець не мав права виділяти в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору та відкрити у зв'язку з цим виконавче провадження.

Просить визнати неправомірними дії начальника Шацького районного відділу державної виконавчої служби Мохнюка О.В., які полягають у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 54417950 від 01.08.2017 року про примусове виконання постанови про стягнення з «ПрАТ «Шацьке РТП» виконавчого збору у сумі 14077,76 грн.

Зобов'язати начальника Шацького районного відділу державної виконавчої служби Мохнюка О.В. закінчити виконавче провадження ВП № 54417950 від 01.08.2017 року, зняти арешт, накладений на майно (кошти) боржника, виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників та скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання виконавчого документу.

Одночасно з подачею скарги директор «ПрАТ «Шацьке РТП» Боярчук С.К. подав заяву про поновлення пропущених строків для подання скарги, в якій зазначив, що про порушення свого права вони дізналися 03.08.2017 року, коли отримали від Шацького відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54417950 від 01.08.2017 року про стягнення з «ПрАТ «Шацьке РТП» виконавчого збору у сумі 14077,76 грн.

Ухвалою Шацького районного суду Волинської області від 17 травня 2018 року відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за скаргою директора «ПрАТ «Шацьке РТП» на дії начальника Шацького районного відділу державної виконавчої служби Мохнюка О.В..

Роз'яснено скаржнику його право на звернення із зазначеними вимогами в порядку адміністративного судочинства до Волинського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ПрАТ «Шацьке РТП» подало апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та дану цивільну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши представника скаржника, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що постановою ВП № 41251570 від 16 грудня 2013 року начальником відділу ДВС Шацького РУЮ Волинської області Мохнюком О.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 170/1010/13-ц, виданого Шацьким районним судом Волинської області від 09.12.2013 року та встановлено боржнику строк для добровільного виконання виконавчого листа.

У зв'язку з невиконанням в добровільному порядку рішення суду, постановою ВП № 41251570 від 27 грудня 2013 року начальника відділу ДВС Шацького РУЮ Волинської області Мохнюком О.В. стягнуто виконавчий збір у розмірі 14077,76 грн.

Постановою ВП № 41251570 від 30.06.2017 року начальника ВДВС Шацького РУЮ Мохнюка О.В. виконавчий документ 170/1010/13-ц Шацького районного суду Волинської області від 09.12.2013 року повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (стягувач подав заяву про припинення виконавчого провадження).

Постанова про стягнення виконавчого збору виведено в окреме виконавче провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

ПрАТ «Шацьке РТП» звернулося до суду зі скаргою, у якій оскаржує дії (рішення) начальника відділу ДВС Шацького РУЮ Волинської області Мохнюком О.В., з приводу винесення постанови про стягнення виконавчого збору за проведення виконавчих дій з щодо виконання виконавчого листа 170/1010/13-ц Шацького районного суду від 09.12.2013 року та дії щодо стягнення такого виконавчого збору.

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом (ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження в редакції ЗУ від 21.04.1999 року № 606-XIV).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб ( ч. 1 ст. 287 КАС України).

Закон, що визначає сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, іншими законами та нормативно-правовими актами, які підлягають примусовому виконанню, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Згідно з п.п. 7, 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як в ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV так і в ЗУ «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 14040-VIII передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу (ст. 17 ЗУ N 606-XIVта п. 5 ч.1 ст. 3 ЗУ N 14040-VIII).

Отже з аналізу норм двох законів вбачається, що як нормами ЗУ «Про виконавче провадження» в старій редакції так і нормами нового закону передбачено, що постанови державного виконавця про стягнення судового збору підлягають примусовому виконанню, отже є окремими виконавчими документами.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону №1404, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом .

Частиною 2 статті 74 Закону №1404 визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, положеннями ч.2 ст.74 Закону, чітко визначена юрисдикційна приналежність розгляду справ у випадку оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, а саме така категорія спорів віднесена до юрисдикції адміністративних судів.

З урахуванням наведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, утому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Зазначене узгоджується з висновком Великою Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 06 червня 2018 року №14-16цс18.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства ( п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України).

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що скаржником оскаржуються дії (рішення) начальника відділу ДВС Шацького РУЮ Волинської області Мохнюка О.В., з приводу винесення постанови про стягнення виконавчого збору, який є самостійним виконавчим документом та який може бути підставою для примусового виконання, а тому в силу ч. 2 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а розглядається за правилами адміністративного судочинства.

Покликання в апеляційній скарзі на правові висновки, які викладені 14 березня 2018 року Великою Палатою Верховного суду по справі №660/612/16-ц є безпідставними оскільки правовідносини у даній цивільній справі та справі, яка переглядалась Верховним судом є відмінними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а є власним суб'єктивним тлумаченням норм права та обставин справи, яким суд дав відповідну правову оцінку.

Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визначає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі судового рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Шацьке ремонтно-транспортне підприємство» залишити без задоволення, ухвалу Шацького районного суду Волинської області від 17 травня 2018 року в даній справі - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий:

Судді: