Рішення № 7519503, 18.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.01.10 р.                     Справа № 38/309                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРІС-2006”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕКОМДОН-2006” м.Донецьк

про стягнення 18 229,00грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Усіков С.В. – за дов. №б/н від 23.07.2009р.

від відповідача: не з’явився;

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “МАРІС-2006”, м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕКОМДОН-2006” м. Донецьк про стягнення заборгованості за отримані паливо-мастильні матеріали у розмірі 18 229,00грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 60 від 01.08.2007р., видаткові накладні №№РН-001618 від 20.08.2007р., РН-001593 від 17.08.2007р., РН-001504 від 03.08.2007р., довіреності ЯНГ №681257 від 20.08.2007р., ЯНГ №681256 від 17.08.2007р., ЯНГ №.681255 від 03.08.2007р., претензію №128/10 від 04.10.2007р., невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

09.12.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 07.12.2009р. № 14/4-20/6153, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛЕКОМДОН-2006” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 34686935) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83037, м.Донецьк, вул.Петровського,4, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

          Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджує відміткою канцелярії суду та повернутими на адресу господарського суду поштовими повідомленнями з відміткою “вручено 30.11.2009р., 23.12.2009р. уповноваженій особі”, відзив на позовну заяву не представив, та не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що відповідач своїм правом на захист не скористався, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Позивач у судовому засіданні 15.12.2009р. надав суду супровідний лист, яким просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме: банківські виписки, довідку про часткову сплату за поставлені ПММ, довідку про договірні стосунки. Позивач підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “МАРІС-2006”, м. Донецьк (за договором – виконавець, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЕКОМДОН-2006” м. Донецьк (за договором замовник, далі – відповідач) було укладено договір №60.

Предметом договору є взаємні права та обов’язки сторін, пов’язані з заправкою автомобілів замовника ПММ (бензин автомобільний, пальне дизельне, масла тощо) по талонам та в строки, обумовлених нижче, на всіх автозаправних станціях, належних виконавцю та розташованих за адресою: АЗС №1 - пр.Панфілова,26, АЗС №2- вул.М.Ульянової,62г, АЗС №3 - Траса Слов”янськ-Донецьк-Маріуполь (Волноваський район, Криниця), АЗС №4 - вул.Гірна, район, ринку “Аквілон” , АЗС №5 – м.Макіївка, Гірняцький          район, вул.Магістральна, а також АЗС, зазначені у додатку №1 до договору ( п.1.1) .

Сума договору 250000,00грн. (в. т. ч. ПДВ).

Сторони домовились про те, що заправка автомобілів замовника здійснюється починаючи з дня видачі талонів виконавцем представнику замовника. Виконавець видає талони по вимозі представнику замовника після отримання авансового платежу ( п.1.4).

Оплата протягом 5 днів після отримання товару (п.1.5).

Розділом 2 договору сторони визначили ціну та порядок розрахунків. Так, пунктом 2.1 договору встановлено, що ціни на відпуск пального договірні та встановлюються виконавцем на дату поставки з урахуванням ПДВ та зазначаються у накладних.

Додатковою угодою №1 від 17.08.2007р. до договору №60 від 01.08.2007р. сторони виклали пункт 2.3 у наступній редакції: форма розрахунків: платіжне доручення на розрахунковий рахунок виконавця, згідно пред’явлених видаткових накладних. Відстрочка платежу не більше 5 банківських днів з моменту фактичного відвантаження ПММ. Дана додаткова угода №1 від 17.08.2007р. до договору № 60 від 01.08.2007р. є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку

Розділом 4 договору сторони визначили строк дії договору та порядок його розірвання. Відповідно до п.4.1 строк дії договору з 01.08.2007р. до 31.12.2007р.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку на який його було укладено.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Суд вважає договір №60 від 01.08.2007р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання вимог договору, 03.08.2008р. позивач поставив, а відповідач прийняв ПММ (товар) на суму 44000,00грн., 17.08.2007р. - на суму 26134,00грн., 20.08.2007р. на суму 22800,00грн., а всього 92934,00грн., що підтверджено видатковими накладними №№РН-001504, РН-001593, РН-001618, та довіреностями серії ЯНГ №681255 від 03.08.2007р., ЯНГ №681256 від 17.08.2007р., ЯНГ №681257 від 20.08.2007р., на ім’я Волкова Р.Л., які містяться у матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманої продукції згідно з договором виконав частково.

Позивач звернувся до відповідача із претензією № 128/10 від 04.10.2007р. про погашення залишку суми заборгованості у розмірі 38724,00грн., проте відповідачем було сплачено лише сума у розмірі 20495,00грн.

Таким чином, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманої продукції відповідно до умов договору виконав частково, розрахувавшись з позивачем на суму 74705,00грн., що підтверджено банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи та довідкою позивача про часткове погашення заборгованості.

Заборгованість за поставлений за договором товар складає 18229,00грн.

До теперішнього часу відповідач не розрахувався за поставлений товар, тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18229,00грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір № 60 від 01.08.2007р., видаткові накладні №№РН-001618 від 20.08.2007р., РН-001593 від 17.08.2007р., РН-001504 від 03.08.2007р., довіреності ЯНГ №681255 від 03.08.2007р., ЯНГ №681256 від 17.08.2007р., ЯНГ №681257 від 20.08.2007р., претензію №128/10 від 04.10.2007р., копії банківських виписок про часткову оплату товару, довідку про часткове погашення заборгованості, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункт 2.3 договору в редакції додаткової угодою №1 від 17.08.2007р. сторонами визначена форма розрахунків: платіжне доручення на розрахунковий рахунок виконавця, згідно пред’явлених видаткових накладних. Відстрочка платежу не більше 5 банківських днів з моменту фактичного відвантаження ПММ.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар за договором №60 від 01.08.2007р., вимога позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 18229,00грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРІС-2006”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕКОМДОН-2006” м. Донецьк про стягнення заборгованості за отримані паливо-мастильні матеріали у розмірі 18 229грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕКОМДОН-2006” м. Донецьк (83037, м.Донецьк, вул.Петровського,4, ЄДРПОУ 34686935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРІС-2006”, м. Донецьк (юридична адеса: 83180, м. Донецьк, вул.Горна,56 “А”, поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Постишева,107, п/р 26009003002000 в ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 34267501) заборгованість у сумі 18 229грн., держмито у сумі 182,29грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 18.01.2010року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 4 примірника

1 – до справи

3-сторонам у справі