Рішення № 7519399, 18.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.01.10 р.                     Справа № 6/348                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВМТ” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк

про стягнення 41 285грн. 10коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Волков М.П. – представник по довіреності від 16.12.2009р.

від відповідача – Семчук М.О. – представник по довіреності вих.№310 від 03.02.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВМТ” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк боргу за поставлений товар у розмірі 28899грн. 50коп., пені у розмірі 7183грн. 70коп., інфляційних у розмірі 4334грн. 92коп., 3% річних у сумі 866грн. 98коп. відповідно договору поставки №28Ник від 03.09.2008р. (Усього 41285грн. 10коп.)

Справа слуханням відкладалась, у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання, а також для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№115 від 15.01.2010р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що не отримував від позивача сертифікати якості (відповідності) на товар. Як зазначив відповідач пунктом 6.9 укладеного договору сторони узгодили, що у разі несвоєчасного надання останньому вищевказаних документів відповідач має право призупинити оплату по договору до усунення позивачем порушених умов договору. Отже, відповідач наполягає на тому, що невиконання позивачем зобов”язань за п.4.1.3 та п.4.1.4 договору є підставою для призупинення остаточного розрахунку у розмірі 28899грн. 50коп. Також посилається на п.6 ст.232 ГК України, де нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання припиняється через шість місяців з дня, коли зобов”язання повинно було бути виконано.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в :

3 вересня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВМТ” м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк був укладений договір поставки №28Ник, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання виготовити та поставити в обумовлені цим договором строки покупцю товар (лінолеум), а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити товар.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору 30 вересня 2008р. по накладній №В-30/09-1 за довіреністю серії ЯПЛ №192920/395 здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 57 799грн. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладна, довіреність до неї, податкова накладна, а також акт звірки взаєморозрахунків станом на 12.01.2010р. підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками, з посиланням на укладений договір, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк.

Позивач у довідці від 13.01.2010р. повідомив суд про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВМТ” м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк на даний час інших діючих договорів немає.

Розділом 3 договору поставки №28Ник від 03.09.2008р. сторони встановили, що розрахунки покупцем здійснюються у наступному порядку:

-          замовник здійснює передоплату у розмірі 50%, що складає 28899грн. 50коп., у тому числі ПДВ- 4816грн. 58коп.;

-          кінцевий розрахунок здійснюється покупцем на протязі 7 банківських днів, з моменту прийомки товару покупцем.

Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково на суму попередньої оплати в розмірі 50% від загальної суми, що склало 28899грн.50коп., в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 28899грн. 50коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Пунктом 6.3 договору поставки №28Ник від 03.09.2008р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несплаченої суми.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору поставки №28Ник від 03.09.2008р. і своєчасно не оплатив поставлений товар, то суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 7183грн. 70коп. підлягають задоволенню частково у сумі 2 223грн. 28коп. з наступних підстав.

Пунктом 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язаня, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, але як вбачається з матеріалів справи позивачем здійснений розрахунок пені з 10.10.2008р. по 14.08.2009р. у кількості 248 днів, з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. у кількості 58 днів, з 12.08.2009р. по 09.11.2009р. у кількості 87 днів, тобто позивачем був збільшений період нарахування пені, суд вважає, що нарахування пені має припинювальний термін.

На підставі вищевикладеного, сума пені, яку відповідач зобов”язаний сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВМТ” м.Донецьк складає 2 223грн. 28коп. за період з 03.12.2008р. по 01.04.2009р., тобто за 117 днів прострочення платежів.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у розмірі 4334грн. 92коп. та 3% річних у сумі 866грн. 98коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Суд відхиляє ствердження відповідача про те, що невиконання позивачем зобов”язань за п.4.1.3 та п.4.1.4 договору є підставою для призупинення остаточного розрахунку у розмірі 28899грн. 50коп. з наступних підстав.

По-перше, умовами договору поставки №28Ник від 03.09.2008р., а саме розділом 3, сторони чітко визначили порядок розрахунків покупцем. Відповідач перерахував на рахунок позивача попередню оплату у розмірі 50% від загальної суми, що склало 28899грн.50коп., з посиланням на вищевказаний договір (за лінолеум) про що свідчить банківська виписка Донецької філії ВАТ „ВТБ Банк”, чим визнав отримання товару.

По-друге, п.4.1.3 та п.4.1.4 договору постачальник зобов”язаний надати покупцю при підписанні договору сертифікати якості (відповідності) на поставлений товар, сертифікат відповідності на поставлений товар. Отже, у випадку якщо відповідач не одержав зазначені документи при підписанні договору, він мав право відмовитись від його підписання, але не скористався даним правом. Доказів поставки неякісного товару позивачем суду не представлено.

Що ж стосується посилання відповідача на п.6.9 договору, то воно є неспроможним та безпідставним, оскільки даний пункт стосується випадку несвоєчасного надання покупцю схеми обладнання конструкторських вузлів кріплення огородження конструкцій із матеріалів, які поставляються по даному договору, до несучої системи будинку, сертифікатів якості (відповідності), але предметом поставки по даному договору є лінолеум (п.1.1).

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, п. 6 ст.232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ВМТ” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк про стягнення 41285грн. 10коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” (83000 м.Донецьк, вул.Постишева, 117, п/р26006959968351 в філії „ПУМБ” в м.Донецьку, МФО 335537, ЄДРПОУ 32123041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВМТ” (83003 м.Донецьк, пр-т.Ілліча,54, п/р26008301000320 в Донецькій філії АКБ „Мрія” МФО 335571, ЄДРПОУ 22014770) борг за поставлений товар у розмірі 28899грн. 50коп., пеню у розмірі 2 223грн. 28коп., інфляційні у розмірі 4334грн. 92коп., 3% річних у сумі 866грн. 98коп., витрати по сплаті держмита у сумі 363грн. 38коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 207грн. 64коп.

В решті частині позову відмовити.

У судовому засіданні 18.01.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.01.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя