
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2018 р. Справа № 820/1474/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чалого І.С.
суддів: Калиновського В.А. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласний військовий комісаріату на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 (суддя Сліденко А.В., м. Харків) по справі № 820/1474/18
за позовом ОСОБА_1
до Харківського обласного військового комісаріату
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просив суд визнати протиправними дій Харківського обласного військового комісаріату в частині відмови у складанні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та не направлення його до Міністерства оборони України в особі постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат направити всі документі розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України та висновку щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" в зв'язку з встановленням 25% втратою працездатності, пов'язаного з виконання обов'язків військової служби при виконання бойових завдань у зоні проведення АТО.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано викладену в листі від 12.12.2017 №3062 ВСЗ відмову Харківського обласного військового комісаріату (ідентифікаційний код - 08166355; місцезнаходження - 61052, Харківська область, місто Харків, вул. Коцарська, буд. №56) з приводу оформлення документів для призначення та виплати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1; місцезнаходження - АДРЕСА_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку з 25 відсотковою втратою професійної працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби.
Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат (ідентифікаційний код - 08166355; місцезнаходження - 61052, Харківська область, місто Харків, вул. Коцарська, буд. № 56) вирішити питання з приводу оформлення документів для призначення та виплати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1; місцезнаходження - АДРЕСА_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку з 25 відсотковою втратою професійної працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби за зверненням від 30.11.2017.
У решті вимог позов залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність відмови позивачу у призначенні допомоги, оскільки законом не передбачено виплату допомоги у разі втрати працездатності без встановлення групи інвалідності унаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби.
У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 30.07.2015 по 27.10.2016 проходив військову службу по мобілізації в особливий період. Під час зазначеної служби позивач у складі військової частини А2802 на посаді кулеметника брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з 19.09.2015 по 10.12.2015. Згідно з медичними документами у період перебування в АТО позивач одержав травму лівого колінного суглобу, яка потягла втрату професійної працездатності у розмірі 25 відсотків.
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках за формою № 158-0 серії 10 ААА №016667 від 13.11.2017 травма ОСОБА_1 пов'язана з проходженням військової служби.
30.11.2017 позивач звернувся до відповідного органу військового управління з наміром одержати виплату у порядку ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".
Листом від 12.12.2017 № НОМЕР_2 Харківський обласний військовий комісаріат відмовив в оформленні документів для призначення та проведення вказаної допомоги.
Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом в частині прийняття владним суб'єктом необґрунтованого рішення, що є визначеною процесуальним законом обставиною для скасування цього рішення та обтяження владного суб'єкта обов'язком повторно розглянути звернення позивача.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з таких підстав.
Згідно ст. 17 Конституції України передбачено забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до ч. 2 статті 41 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-XІІ.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ ( надалі - Закон N 2011-ХІІ).
При цьому згідно ст. 1 Закону N 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону N 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону N 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (п. 7 ч. 2 ст. 16); отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (п. 8 ч. 2 ст. 16); отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (п. 9 ч. 2 ст. 16).
Отже, сама суть означеної одноразової грошової допомоги передбачає можливість її призначення безвідносно до настання події інвалідності у випадках коли поранення (контузії, травми або каліцтва) було отримано під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності.
Спірним у вказаній справі є правомірність відмови Харківського обласного військового комісаріату в оформленні документів для подальшого направлення до розпорядника бюджетних коштів з підстав того, що у довідці про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках за формою № 158-0 в причинах, з яких встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках вказана підстава - "травма, пов'язана з проходженням військової служби" замість належного "травма, отримана під час виконання обов'язків військової служби".
Таким чином, в межах розгляду цієї справи з'ясуванню підлягають питання чи може бути така обставина як отримання військовослужбовцем травми, пов'язаної з проходженням військової служби, підставою для ініціювання виплати одноразової грошової допомоги.
Згідно з п. 13 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009, МСЕК встановлює ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов'язаних у період проходження ними служби (зборів) у відсотках з метою виплати страхових сум за державним обов'язковим особистим страхуванням у день розгляду комісією документів, за переліком який визначений цим Порядок.
Форму первинної облікової документації № 158/о "Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках" та інструкцію щодо її заповнення затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України 30.07.2012 № 577 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 року за № 1514/21826.
Згідно з п. 2 цієї Інструкції форма № 158/о заповнюється щодо хворих, які підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню у разі втрати ними працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що сталися при виконанні службових обов'язків.
Пунктом 5.5. цієї Інструкції передбачено, що у пункті 5 довідки зазначається, у зв'язку з чим встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках (трудове каліцтво, травма).
Таким чином, така довідка МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках за формою № 158-0 може видаватися лише тій особі, яка втратила працездатність в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що сталися при виконанні службових обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що сам факт видачі довідки за формою № 158/о безвідносно до формулювання обставин поранення (травма, пов'язана з проходженням служби або отримана під час виконання обов'язків військової служби) є підставою для реалізації військовослужбовцем свого права на отримання грошової допомоги на умовах передбачених п.7 ч. 2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ.
При цьому колегія суддів вважає доречним посилання суду першої інстанції на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б засвідчували хоча б щонайменшу можливість кваліфікації обставин знаходження позивача у зоні АТО інакше, ніж виконання обов'язків військової служби у бойових умовах.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції про те, що визначені ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ підстави для призначення спірної допомоги об'єктивно існують у даному конкретному випадку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги Харківським обласним військовим комісаріатом не наведено жодного аргументу для спростування висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 по справі № 820/1474/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.А. Калиновський Я.В. П'янова Постанова складена в повному обсязі 10.07.18.
Судове рішення № 75192538, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/1474/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: